Що це за хвороба — ларингіт?

Ларингіт може бути декількох видів:

• катаральний — найбільш легка форма ларингіту, за якої з’являється захриплість, дряпання і сухість в горлі, невеликий ка­шель;
• гіпертрофічний — сильніша захри­плість, кашель і подразнення. На зв’язках можуть утворитися невеликі вузлики, че­рез які виникає захриплість. Може виника­ти у дітей внаслідок гормональних змін;
• атрофічний — під час такого ларингіту тоншає слизова оболонка гортані. Виникає сухість у роті, сильний кашель, захриплість. За посилення кашлю може відхаркуватися кров. Захворювання розвивається через надмірне вживання гострих приправ і пря­нощів;
• дифтерійний — захворювання викли­кане потраплянням інфекції з мигдаликів в гортань. На слизовій оболонці утворюється біла мембрана, яка перекриває дихальні шляхи в ділянці голосових зв’язок;
• туберкульозний — розвивається вна­слідок потрапляння бактерій туберкульо­зу з легенів. У тканинах гортані виникають вузлики і потовщення. Може зруйнуватися гортанний хрящ і надгортанник;
• сифілітичний — виникає за сифілісу як ускладнення. Можуть утворитися вираз­ки і слизові бляшки. На третій стадії сифілі­су виникають рубці, які пошкоджують гор­тань і голосові зв’язки, що призводить до постійної хрипоти.

Гострий ларингіт виникає на тлі силь­ного переохолодження або перенапру­ги голосу, а також може виникати після гострої інфекції, наприклад, грипу, кору тощо. Запальний процес захоплює або всю слизову оболонку гортані, або слизову обо­лонку надгортанника, стінок підголосової порожнини і голосових складок.

Хронічний ларингіт виникає після час­тих проявів гострої форми захворювання або тривалого запалення в носі і його при­даткових пазухах, глотці. Провокуючими факторами можуть стати тривале куріння, часте вживання спиртного, перенапру­ження голосових зв’язок. Хронічна форма ларингіту часто трапляється у дорослих деяких професій — вчителів, співаків через постійне напруження голосу. Хронічні важкі форми ларингіту можуть призводити до па­тологічних змін у горлі і утворення ракових пухлин.

Ларингіт піддається лікуванню, але може бути небезпечний для дітей у формі стенозуючого ларинготрахеїту. У дитини маленький розмір гортані, тому виникає ризик сильного звуження голосової щіли­ни і непрохідності повітря для дихання, що може призвести до смертельних наслідків, якщо не надати вчасно медичну допомогу.

Причини виникнення ларингіту

Захворювання може бути викликане по­шкодженням слизової оболонки гортані і верхнього відділу трахеї, що призводить до гострого запалення — ларингіту. Найчасті­ше причинами ларингіту можуть бути вірус­ні захворювання і різні подразники: грип; вірусні або бактеріальні інфекції; простудні захворювання; бронхіт; алергічні реакції; пневмонія; хімічне подразнення; подраз­нення або пошкодження гортані.

Бактерії можуть осідати в гортані і за на­явності провокуючих факторів викликати ларингіт. Такими факторами можуть бути сильне переохолодження, дихання ротом, забруднене повітря, регулярне куріння, часте вживання алкогольних напоїв, пере­напруження голосових зв’язок під час роз­мови або співу.

Його симптоми

Запалення може поширитися на всю слизову оболонку гортані або на слизову надгортанника, стінок підголосової по­рожнини, голосових складок. За гострого ларингіту виникають такі симптоми, як по­гіршення загального стану, підвищена тем­пература, слабкість. Якщо ларингіт виникає в ділянці надгортанника або задньої стінки гортані, спостерігається біль під час ков­тання і розмови, голос стає сиплим і хрип­ким. Дихання утруднене, бо через спазм і набряк, іноді абсцес, голосова щілина звужується. За гострої форми ларингіту у хворого виникає відчуття сухості, лоскоту і поколювання в горлі. Кашель сухий, може відкашлюватися мокрота, голос стає хри­плим, сиплим або пропадає на деякий час. Може спостерігатися біль під час ковтання, головний біль і незначне підвищення тем­ператури. Як правило, симптоми ларингіту за умови правильного лікування минають за 7−10 днів.

Хронічний ларингіт проявляється таки­ми ознаками, як хрипота, швидка втомлю­ваність голосу, відчуття подразнення і тиску в горлі, що викликає постійний кашель. Під час запалення ці симптоми стають більш вираженими.

Найбільш небезпечним є помилковий круп у дітей, під час якого симптоми виника­ють несподівано, зазвичай під час сну: ма­люк прокидається в сильному поту, виявляє занепокоєння, дихання стає дуже важким і шумним, синіють губи, виникає сильний і надривний кашель. Через пів години дитина може заснути і заспокоїтися. Температура тіла на тлі симптомів не підвищується і за­лишається нормальною. Напади ларингіту у дітей можуть повторюватися кілька разів за ніч і в наступні ночі. У такому випадку потріб­но негайно відвезти дитину в лікарню.

Як діагностувати

Діагностика гострої форми ларингіту передбачає використання таких заходів і засобів:

• збір та аналіз скарг людини;
• встановлення симптоматичної карти­ни;
• огляд поверхні гортані шляхом зо­внішнього обмацування, що дозволяє вста­новити наявність збільшених лімфовузлів (можливе виникнення хворобливих відчут­тів у хворого);
• огляд гортані за допомогою спеці­альних дзеркал або проведення гортанної ендоскопії за допомогою відповідного об­ладнання, що показує ширину дихальної щілини, наявність гнійного запалення і на­бряків або пухлин у гортані;
• консультації у терапевта, жінкам також необхідно пройти консультацію акушера-гі­неколога.

Діагностують хронічний ларингіт таким чином:

• зібравши та проаналізувавши скарги пацієнта, встановлюють симптоматичну картину захворювання;
• проводять ларингоскопію з викорис­танням гортанних дзеркал або спеціальних ендоскопів;
• досліджують голосові зв’язки за до­помогою стробоскопа, що дозволяє визна­чити нерухомі ділянки голосових зв’язок, наявність відхилень у їх функціонуванні;
• в деяких випадках беруть біопсію у хворого, найчастіше за розвитку гіперплас­тичної форми хронічного ларингіту;
• обов’язкове скерування на консульта­ції у онколога та акушера-гінеколога.

Як лікувати?

Перш за все пацієнт повинен дотриму­ватися строгого режиму: не говорити, на­віть пошепки, виключити з раціону гостру, холодну їжу, відмовитися від куріння та ал­когольних напоїв, пити більше рідини і ди­хати через ніс. За гострих симптомів добре допомагає зігріваючий компрес на шию. Якщо в горлі утворилася кірка, вливати в горло по 1 граму оливкової, персикової або обліпихової олії щодня протягом тижня.

Лікують захворювання, знімаючи запа­лення за допомогою антибіотиків пеніци­лінового типу у формі спрею або інгаляції. Дітям призначають полоскання, компреси та інгаляції. Для розрідження мокроти і усу­нення сухості потрібно пити теплі лужні мі­неральні води (або з теплим молоком).

У випадках помилкового крупу дітям призначають муколітичі ліки, рясне пиття (тепле молоко), на шию можна поставити зігріваючий компрес або гірчичники. Мож­на робити ножні ванни в гарячій воді. У кімнаті, де перебуває хвора дитина, необ­хідно забезпечити хороше провітрювання і зволоження повітря. Приступ задухи можна зупинити за допомогою шпателя або чистої ложки, торкнувшись задньої стінки глотки. Якщо не допомагає, потрібно викликати лікаря. У лікарні напад знімають за допо­могою ларингоскопії і обробки судинозву­жувальними засобами слизової порожнини під голосовими зв’язками. У більш важких випадках допомагає трахеотомія — розсі­чення трахеї для потрапляння повітря.

Головним методом терапії хронічного катарального ларингіту є інгаляція олій­ними і лужними розчинами. За хронічного гіпертрофічного ларингіту видаляють за допомогою операції ділянки розростан­ня епітелію та інших змінених тканин, щоб уникнути утворення ракових пухлин. Це за­хворювання може викликати рак гортані, тому пацієнти повинні регулярно відвідува­ти лікаря і перебувати на обліку.

Ларингіт лікується протягом тижня, якщо дотримуватися всіх рекомендацій і звернутися до лікаря вчасно. У занедбано­му стані він переходить у хронічну форму. Хронічний ларингіт лікується довго і не за­вжди успішно. Ускладнення можуть при­звести до зміни слизової, розростання тка­нин і пухлин у гортані.

Профілактика ларингіту

Заходи профілактики ларингіту перед­бачають поступове загартовування орга­нізму з дитячих років, що допоможе ви­тримати будь-які температури, віруси та інфекції. Загартовування починають з об­тирань і ножних ванн, потім можна пере­йти до обливання. Температура води пови­нна знижуватися поступово, щоб організм встиг звикнути. Необхідні відмова від ку­ріння і вживання спиртного. Регулярне від­відування лазні і застосування інгаляторів допомагає очищати дихальні шляхи від за­бруднень, бактерій і пилу.

Профілактика ларингіту передбачає та­кож правильне лікування простудних за­хворювань, бронхітів та інших вірусних та інфекційних недуг.

Людям з професіями високого ризику необхідно дотримуватися голосового ре­жиму, пом’якшувати горло, вживати велику кількість рідини, відпочивати. Дітям і людям похилого віку потрібно зміцнювати імунну систему організму: приймати імуностиму­лятори, повноцінно харчуватися, вести здо­ровий і активний спосіб життя, займатися спортом. У періоди епідемій рекомендується уникати великого скупчення хворих людей.

У заходи профілактики ларингіту вхо­дить регулярне вологе прибирання примі­щень, витирання пилу, зволоження повітря за допомогою спеціальних апаратів, осо­бливо для тих, хто часто хворіє на простуд­ні захворювання. Необхідно утеплятися в холодну пору року, не допускати переохо­лодження та перегрівання. Люди на шкід­ливому виробництві, які вдихають шкідливі речовини, повинні дотримуватися захисних заходів: носити спеціальні маски і респіра­тори, постійно очищати дихальні шляхи.

Профілактика ларингіту у дітей перед­бачає загартовування, захист від інфекцій і вірусів, здорове харчування, прийом ві­тамінів. Якщо у дитини виник напад помил­кового крупу, необхідно підвищити захист її від різних інфекцій, уникати контактів з хво­рими, підвищувати імунітет за допомогою фізичних вправ.

Підготував Юрій Червінський.