«Був захисником сім‘ї, тепер буде ангелом на небі»
На Личаківському кладовищі поховали зятя Ірини Фаріон, який на світанку 6 жовтня загинув на Сіверському напрямку
На полі почесних поховань Личаківського кладовища поховали воїна бригади швидкого реагування Нацгвардії «Рубіж» Василя Особу — зятя вбитої мовознавиці Ірини Фаріон. Дружина Софія залишилася вдовою з двома дітьми — Євою та Дмитриком. Не минуло трьох місяців, як жінка поховала маму…
Василь Особа відійшов у кращий світ на світанку 6 жовтня, в бою з рашистами на Сіверському напрямку. Командування воїна каже, рашисти накрили наших захисників на чергуванні смертельними мінами, ніхто з взводу, де був Василь, не вижив. Це трапилося тоді, коли група воїнів поверталася в окопи за амуніцією та особистими речами, бо готувалися до перезміни.
До фронту Василь долучився добровольцем у травні 2023 року. Був бійцем «Легіону Свободи». Захищав Україну в 4-му батальйоні «Сила Свободи» бригади швидкого реагування Нацгвардії «Рубіж». Старший солдат, мінометник… Із 2009 року долучився до лав партії ВО «Свобода». Був учасником Революції Гідности 2013−2014 років у Києві. Уже із січня 2022 року, коли було відомо про напад військ путіна, Василь розпочав військову підготовку.
… Біля гарнізонного храму святих апостолів Петра і Павла вишукувались люди в очікуванні труни з покійним воїном. Прийшли з квітами, чимало букетів — у тонах національного прапора. Спілкуюся з людьми.
«Свободівець» Руслан Кошулинський каже, покійний воїн не був багатослівним, справи робив тихо, політичне ораторство — не його. У політику зять покійної Ірини Фаріон, схоже, не збирався.
«Життя Василя Особи — приклад того, як треба боротися за свою землю, — розповідає Олексій, однокласник воїна з Самбірського району. — Був цілеспрямованим, впевненим, відданим патріотом… Війна забрала справжнього чоловіка — гідного сина України».
Перша вчителька Василя Особи Ганна Гільжинська згадує: «Василь назавжди для мене залишиться тим допитливим хлопцем зі щирою посмішкою та добрими очима. Він був хорошим учнем, усім цікавився. Дуже гарно йому вдавалося декламувати вірші».
На прощальній церемонії похорону священник сказав, що загиблий воїн був головною підтримкою для своєї дружини Софії, особливо коли у липні, коли трагічно загинула її мама Ірина Фаріон. Василь був захисником сім‘ї, тепер він буде ангелом на небі, який захищатиме дітей та дружину Софію.
«Боляче переживаю загибель кожного нашого воїна, з великою скорботою. Але коли війна забирає тих, з ким твоє життя перетиналось, болить нестерпно. Важко підбирати слова… Смерть Василя Особи — велика втрата для нашого Добромиля та України», — каже класна керівниця Василя — Любов Бішко.
Дружина Софія постійно стояла біля труни коханого, схиливши голову, не стримуючи сліз. І на парастасі, і на похороні під час прощання до неї підходили люди, щоб потиснути руку, поспівчувати.
На Марсовому полі пані Софія висловила співчуття родині іншого воїна, якого поховали поруч з могилою її чоловіка — Михайла Єзерського. «Ви мали жити, будувати країну та виховувати дітей. Ви мали робити все так, щоб Україна була. Саме тому ви поклали свої життя за неї, за нас і наших дітей», — сказала Софія Особа.
