Не тільки люди потребують реабілітації після знайомства з «русскім міром»
Кожного дня у сьогоднішній жорстокій війні з рашистами гинуть наші захисники. Дуже високу ціну доводиться платити за право мати у своїй хаті, як заповів Кобзар, свою правду, і силу й волю
Не на голому місці народилась добра справа
Ніхто ще не порахував тих, хто, зазнавши різного роду поранень та травм, потребує реабілітації. Чи всі постраждалі після всього того, що звалилось на їхні голови, зможуть повернути собі «внутрішню рівновагу», знайдуть у собі сили, щоб адаптуватись до нової реальності після перемоги? Відповіді на це запитання наразі не існує.
У кожного, як, наприклад, на фермі КП «Тарком» у селі Лішня Дрогобицького району, свій «фронт». За своїм початковим бізнес-планом — це створене два роки тому комунальне підприємство спеціалізується на виробництві сільськогосподарської продукції. Головним чином тут готувались до того, щоб, створивши тваринницьку ферму, забезпечити молочними продуктами школи та дошкільні дитячі установи Дрогобицького району. Не на голому місці народилась добра справа. Прикладом для дрогобичан стало уміле господарювання їхніх партнерів зі сходу країни. Вони їх надихнули.
У кілька разів знизились середньодобові надої
Якщо побратимам це вдається — значить і в нас все має вийти. Приблизно так собі думали у Лішні, коли, зваживши на всі «за» та «проти», почали власний сільськогосподарський «проєкт». Але почалась війна. Підприємство побратимів, яке свого часу стало джерелом для наслідування у Лішні, опинилось у зоні бойових дій. Ніхто до війни над цим не задумувався, але жорстокі реалії, які в Україні настали після 24 лютого минулого року, показали, що корови так само, як і люди, і всі інші, мабуть, живі істоти, дуже чутливі до спричинених війною стресових ситуацій. Минуло трішки часу, і з’ясувалось, що постійні бомбардування та ракетні обстріли настільки налякали домашніх тварин, що деякі з них втратили здатність давати молоко. Середньодобові надої у час війни знизились у кілька разів. Від корови, яка до війни, наприклад, давала по 10 і більше літрів молока в день, сьогодні отримують по 2−3 літри. Про це ми довідались від керівника КП «Тарком» Максима Кравченка. Річ у тому, що саме до Рихтич фермери-побратими доправили частину своїх корів.
Не кожному до снаги дати собі з цим раду
Найбільш наполоханих, тих, які потребують чуйного догляду, правдивої реабілітації. Зрозуміло, що не кожному до снаги дати собі раду із таким завданням. Визначити сьогоднішній стан тварин мають науковці. Саме із цією метою на «Таркомі» побували два представники Інституту біології тварин НААН України — кандидат ветеринарних наук Василь Каплінський та старший науковий співробітник лабораторії, кандидат сільськогосподарських наук Марія Цап. Гості, оглянувши ферму, ознайомились з умовами утримання тварин, почали дослідження процесів адаптації переміщених зі сходу та півдня корів. Зрозуміло, що повернення до кондицій, які корови мали до війни, справа не одного дня. Але у Лішні налаштовані рішуче. Тут вірять, що започаткований на початку весни експеримент, завершиться успіхом.
