«У наступні пів року Україна повністю інтегрується у західний безпековий простір»

24 лютого ми підсумовували рік звитяги і випробувань. У ці дні світ разом з нами аналізував, проміжні підсумки повномасштабної військової агресії росії проти України.

Думками про цю війну обмінювалися учасники вебінару, який провів клуб випускників Гарвардського університету (США). У дискусії взяли участь професор Гарвардської школи ім. Кеннеді Метью Банн (Matthew Bunn), який є провідним фахівцем з питань запобігання ядерній війні та ядерному тероризму, а також випускники Гарварду:

• професор Майкл Кіммедж (Michael Kimmage), якиє є завідувачем кафедри історії Католицького університету Америки у Вашингтоні;
• віцемер німецького Лейпцига Ульріх Гьорнінг (Ulrich Hörning), який активно надавав допомогу українським біженцям.

Ненсі Кумбс (Nancy Coombs) з Гарвардського клубу в Торонто разом з Олегом Халаїмом були модераторами цієї дискусії. Олег Халаїм — економіст Світового банку, а від 24 лютого 2022 року капітан Збройних сил України.

Ненсі Кумбс відкрила дискусію, назвавши її історичною та надіславши вітання з Канади, уряд та громадяни якої дуже багато допомагають Україні.

Доповідачів цікавили три теми:

1. як поведеться росія після нового контрнаступу ЗСУ;
2. чи нарощуватиме Європа свою оборону перед викликами, які кинув кремль;
3. чи можлива ядерна війна.

Першим слово взяв професор Банн.

Ядерна зброя НАТО стримує росію від ескалації

Своєю брутальною агресією проти України росія — країна, якій задля підтримування миру світова спільнота надала мандат з правом вето у Раді безпеки ООН — похитнула ядерний світовий порядок, сказав професор Банн. Будапештський меморандум, який гарантував суверенітет України в її кордонах, порушено.

Пан Банн підкреслив: після путінських погроз застосувати ядерну зброю — з відсиланням до прецеденту Другої світової війни в Хіросімі й Нагасакі - президент США Джо Байден попередив, що використання ядерної зброї матиме для рф катастрофічні наслідки. Це було жорстке і цілком правильне попередження. Але воно також несе ризик розростання конфлікту, якого світ прагне уникнути.

Доповідач наголосив, що сьогодні ядерна зброя НАТО стримує росію від ескалації. рф боїться конфронтації і тому не наважується бомбити західні контейнери зі зброєю для України на нейтральній території. росія розуміє: якщо вона не може здолати Україну, то здолати Україну + НАТО буде ще більш нереально. Із цього, за словами професора Банна, випливає, що ми не наближаємося до ядерної війни світового масштабу.
На думку доповідача, ймовірне входження НАТО у російсько-українську війну може мати непередбачувані результати. 1914 року ніхто не міг передбачити, що белградський інцидент і вступ у війну різних країн призведе до повного колапсу всієї тогочасної системи…

Говорячи про ймовірність застосування росією ядерної зброї, професор Банн зауважив: рухів, які можна було би розцінити як підготовку до ядерного удару, наразі не помітно. Розмовами про приведення ядерної зброї у бойову готовність — пропаганда рф, щоб посіяти страх.
Доповідач навів кілька прикладів, коли ядерна кнопка перебувала у руках диктаторів — Сталіна, Мао, Кім Чен Ина, Сі Цзіньпіна тощо. Є також приклади, коли президенти США погрожували ядерною зброєю неядерним країнам. Світ через все це вже проходив. Тож й імовірність того, що нинішня війна закінчиться без застосування ядерної зброї, за словами професора Банна, є вищою, ніж ймовірність її застосування.
Однак закономірно, що навіть така мала ймовірність бентежить суспільство, особливо, коли ядерна зброя — в руках диктатора, який знищив опозицію і не терпить альтернативних думок. Щоб путін не наважився використати слабкі ядерні заряди, які б не дали військових переваг, але мали б на меті навести жах на українців і на весь світ, у США дали зрозуміти росії, що у відповідь на застосування ядерної зброї полетять неядерні ракети і посипляться неядерні бомби. А от якщо росія вдарить по США, то відповідати вже буде і ядерна зброя НАТО…

Пан Банн зазначив: рік тому від деяких експертів можна було почути, що виснажлива окопна війна зі стабілізованим фронтом буде приводом для росії, щоб використати ядерну зброю. Після українських наступів стало зрозуміло, що відвоювання власної території не розцінюється росією як привід для розв’язання ядерної війни.

Додатковим чинником підсилення міжнародного тиску на росію стала наявність атомних електростанцій в Україні. І тут теж є уроки для всього світу. Професор Банн очікує, що до розміщення АЕС тепер будуть ставитися ще прискіпливіше, не будуватимуть ядерні об'єкти в місцевостях, де є небезпека війни.

Професор Банн зауважив: ще рік тому важко було собі уявити ту єдність, яку показує нині український народ. Підтримка президента Зеленського зростала протягом 2022 року, засвідчуючи його здібності як лідера і державного діяча. Але єдність українців — це заслуга всього народу, не лише глави держави. Професор Банн не впевнений, що сьогодні у світі є держави, громадяни яких змогли б об'єднатися так само як українці. Особливу повагу викликає те, що єднання в суспільстві відбувалися тоді, коли ворог наступав і був біля серця України — Києва. (Історичні прецеденти показують, що коли ворог наступає, у суспільстві настає розкол. Так було в країнах, які окупував Гітлер). Іноземні експерти сподіваються, що досягнутий рівень суспільної єдності в Україні з часом не мине.

Якщо путін шантажуватиме, світ відповість жорсткіше

Майкл Кіммедж

Щоб прогнозувати хід подій в 2023 році професор Майкл Кіммедж звернув увагу на три аспекти великої війни:

1. масштабність війни,
2. прискорення мілітаризації росії,
3. прискорення інтеграції України за західним вектором.

Проф. Кіммедж зауважив, що масштаби цієї війни є незбагнені. Протягом 12 років він писав статті в американському журналі «Foreign Affairs» («Закордонні справи»), розглядаючи мало реалістичні сценарії і задаючи питання «а що, якщо?». Але ні він, ні інші впливові оглядачі не розглядали війну в сьогоднішньому масштабі. Свої радикальні плани путін тримав в таємниці від росіян, і тому переважна більшість з них не поділяла путінської радикальності. Хід першого року війни став політичним провалом путіна.

Пан Кіммедж зазначив, що, оскільки росія програє війну, застосування ядерної зброї - це лише слова в інформаційній війні, принаймні з точки зору військової логіки. Країна, загарбницькі війська якої програють звичайну війну, не може змінити ситуацію ні стратегічними, ні тактичними ядерними бомбами. Незначне використання ядерних зарядів не зможе поставити Україну на коліна, але викличе лють у всього світу. Якщо путін вдаватиметься до шантажу, світ відповість жорсткіше.

Доповідач наголосив, що підтримують Україну не лише в Європі, США і Канаді, а й у провідних країнах Азійсько-Тихоокеанського регіону, а саме в Австралії, Новій Зеландії, Японії, Південній Кореї, Сінґапурі… Агресію росії відчули країни Близького Сходу і Азії, які потерпають через зменшення експорту українських сільгосппродуктів.

Щоб зрозуміти, як розвиватимуться майбутні події, необхідно збагнути рівень мілітаризації росії. Ця мілітаризація супроводжувала перехід рф від авторитарного до цілком диктаторського режиму. Мілітаризація суспільства штовхнула росіян до підтримки війни. Суспільна думка може легко відкотитися назад у 2021 рік, коли можливість повномасштабної війни проти України не обговорювали і така думка не була популярною. Російська влада не знає, коли суспільна підтримка закінчиться. Тому вони побоювалися проводити першу хвилю мобілізації, називали її «частковою». Не виключено, що друга хвиля мобілізації, яку потребує рф, викличе сплеск несхвалення війни.

До лютого 2022 року не можна було уявити, як швидко Україна інтегрується у напрямку на Захід. Ця інтеграція стала можливою, зокрема, завдяки героїчному спротиву українського народу. І хоча справді є проблеми повільного надання танків Німеччиною, є проблеми відносин з Угорщиною — ці проблеми периферійні. Потужний національний спротив українців спонукав Європу до сильної, як ніколи раніше, підтримки України.

Прогулянка президентів Байдена і Зеленського вулицями Києва і їхні дуже важливі домовленості - це теж свідчення того, що Україна долучається до Заходу.

Водночас пан Кіммедж підкреслив: підтримка України з боку західного світу не означає, що НАТО є стороною конфлікту. Не секрет, що Польща, а також США підтримують Україну найбільше, кожна країна — в міру своїх ресурсів. Але НАТО — це 30 країн. І президент Байден робить все можливе, щоб прямої конфронтації з НАТО не сталося. Саме тому в Україні немає солдатів в американській формі.

Професор Кіммедж вважає, що децентралізація українського суспільства стала чи не визначальним активом в героїчній обороні державного суверенітету України. Місцеві громади чинили спротив не тому, що їх хтось координує, а тому, що працюють на спільний результат. Це саме відзначав французький історик-мандрівник Алексіс де Токвіль, перебуваючи в Америці під час Війни за незалежність під проводом Джорджа Вашингтона.

Децентралізовані рішення й ініціативність громадян стали важливим чинником у впровадженні нових технологій в обороні - дрони, сучасні приціли, цивільні машини на службі армії і багато іншого. Історики пам’ятають, як США надавала Південному В'єтнаму технологічні рішення для армії, але це не мало результату. Щось подібне сталося і в Афганістані вже у XXI столітті. Тому міжнародна підтримка — далеко не вирішальний чинник. Єдина ціль у зв’язці з децентралізацією рішень, особливо щодо інтеграції технологій — рецепт, який уможливив наступальні дії України восени 2022 року.

Виходячи з високого рівня застосування технологій вже сьогодні, а також із надходження найновішої західної зброї, можна сподіватися, що у наступні 6−8 місяців Україна повністю інтегрується у західний безпековий простір в операційному сенсі.

Німеччина прийняла українських біженців із почуттям солідарності

Ульріх Гьорнінг

Наступний доповідач Ульріх Гьорнінг, віцемер Лейпцига, у перші дні великої війни очолив координаційний штаб для допомоги Україні.
Незадовго до вебінару він брав участь у Мюнхенській конференції з безпеки, де, зокрема, бачився з київським мером Віталієм Кличком (Лейпциг і Київ — міста-побратими).

Зі слів пана Гьорнінга, в Лейпцигу зараз живе 10 тисяч українців. Жителі сьомого за кількістю населення міста Німеччини прийняли їх із почуттям солідарності. Міськрада виділила дотацію для підтримки українців, придбала шоломи, пожежну машину для Києва. Це були нетипові державні закупівлі для міської влади, але німецька система закупівель упоралася з цим «розривом шаблону».

У Європі статус біженця дає привілеї, тому документи на прихисток погоджують різні інстанції. Аби швидко прийняти велику хвилю українців, Лейпциг створив «єдине вікно» з необхідними інстанціями: реєстрація, одержання соціальної підтримки, запис дітей у школу тощо.
Віцемер Гьорнінг підтвердив думку пана Кіммеджа про пришвидшену євроінтеграцію України. Пан Гьорнінг зауважив, що хоча є членом СДПН, яку очолює канцлер Шольц, коли йшлося про німецькі танки, він, як і багато однопартійців, підтримував якнайшвидше надання зброї Україні.
Доповідач розповів, що навіть фракція «лівих» у міськраді Лейпцига, яка до війни повністю орієнтувалися на рф, зараз поділена навпіл. Проукраїнські «ліві» вийшли з пропозицією перейменувати вулицю, на якій розташоване консульство рф, на честь Бориса Романченка, який народився в буремні 1920-ті, пройшов Голодомор і нацистський концтабір Бухенвальд, а загинув під час російських обстрілів Харкова 18 березня 2022 року.

Відбулися і певні зміни у федеральному уряді. Канцлер Олаф Шольц призначив нового міністра оборони Бориса Пісторіуса, який розбудовуватиме національну безпеку за прикладом політиків часів Холодної війни, коли Західна Німеччина мала найбільшу армію в Європі. До нинішнього міністра оборони стан справ в німецькій армії можна було характеризувати як «керований занепад»…

За словами Гьорнінга, ще кілька років тому німецькі політики не наважилися б навіть говорити про бомбосховища, про готовність до спротиву цивільного населення… Але повномасштабна війна росії проти України все змінила. Віцемер Лейпцига зазначив: ФРН позбувається ілюзії, що економічна взаємозалежність і співпраця між ЄС і рф є запорукою миру.

Ще одним «розривом шаблону» став візит глава МЗС ФРН, яка представляє «зелених», до Гельсінкі, — щоб оглянути бомбосховища і бункери, перейняти фінський досвід цивільної оборони.

Пан Гьорнінг також зазначив, що у політичному сенсі Україна допомогла Німеччині зрозуміти, що питання Східної Європи вирішуються не у москві, а в країнах Східної Європи. Пієтет до росії-метрополії зник. У ФРН почали усвідомлювати, що Гітлер програв Другу світову не росії, а союзникам, армії яких складалися з великого числа народів, в тому числі з українців, грузинів і представників багатьох інших народів.

Консолідоване суспільство показало ворогу сталевий кулак

Олег Халаїм

Капітан ЗСУ Олег Халаїм поділився своїми враженнями про війну — враженнями офіцера, який пішов в армію добровольцем, а до великої війни жив 15 років у Вашингтоні, працюючи економістом у Світовому банку.

Пан Олег зазначив, що Україна теж пережила період скорочення армії і її «керованого занепаду». Тому для нього є честю і гордістю бути причетним до відродження Збройних сил, до набуття ними небувалих досі масштабів боєздатності. Нові доктрини, підходи і оперативні рішення, які шукають відповіді, зокрема, на горизонтальну ескалацію (збільшення військ противника), на неконвенційні виклики війни показують Україну з її найкращих боків. Показати сталевий кулак російській мілітаризації стало можливим лише завдяки консолідації суспільства й скеруванню всіх зусиль на перемогу.

Україна вдячна західним партнерам за допомогу своїм біженцям за кордоном. Україна також вдячна співвітчизникам, які залишилися вдома, працюють тут на перемогу, підтримуючи нашу економіку, підтримуючи Сили оборони морально й матеріально.
За рік великої війни ми повністю мобілізували наше суспільство — волонтерів і підприємців, людей, які допомагають громадам, людей, які допомагають армії. У суспільстві панує небувалий моральний дух. Цей дух тримається на висоті протягом року. Суспільство налаштоване на перемогу, вірить у неї.

На думку капітана Халаїма, в основі цієї мобілізації нашого суспільства — відмова українців миритися з російським наративом, що ми гірші за них, колишню метрополію. Ця рішучість боротися й перемогти даватиме державницький заряд не одному поколінню українців.

Пам’ятка

У цій статті немає прямих цитувань доповідачів, а є тези у доступному форматі з деякими поясненнями від автора. Повну дискусію англійською мовою можна подивитись і послухати тут.