У Раді «Слугу народу» підтримують колишні нардепи ОПЗЖ

Нардепи від забороненої партії ОПЗЖ у Верховній Раді системно підтримують пропоновані владою рішення в парламенті

Якщо раніше монокоаліцію «Слуги народу» у ВРУ з голосами «підстраховували» дві депутатські групи — «Довіра» та «За майбутнє», а в перші місяці після вторгнення спостерігався певний консенсус та злагодженість між владою та опозицією, то зараз голосування у Раді не проходять без системної підтримки депутатських груп з колишньої ОПЗЖ. Про це йдеться у аналізі Руху ЧЕСНО голосувань Верховної Ради від початку 2022 та до початку нового політичного сезону у вересні.

Нещодавно очільниця партії «Слуга народу» Олена Шуляк в інтерв'ю ЗМІ навіть назвала співпрацю з колишніми депутатами ОПЗЖ «конструктивною». При цьому парламент не розглядає заборону участі в засіданнях вихіднів з ОПЗЖ, але не виключає підтримку урядового законопроєкту, який пропонує позбавляти депутатів місцевих рад мандатів.

Попередні роки аналіз Руху ЧЕСНО «екватору» роботи Верховної Ради продемонстрував, що ОПЗЖ мала найнижчий рівень участі в голосуваннях — депутати не натискали на кнопку, хоча картка була вставлена — серед усіх фракцій та груп парламенту (30%), а також були лідерами серед прогульників (пропустили 54% голосувань). Єдиним сплеском активного голосування нардепів від ОПЗЖ на початку каденції ВРУ 9-го скликання був розгляд «поправкового спаму» до закону про ринок землі, який самі представники ОПЗЖ і подали в рекордній кількості.

Однак після повномасштабної агресії росії та заборони партій все кардинально змінилось, у представників ОПЗЖ запрацював інстинкт самозбереження, і вони почали перевзуватись на ходу. В парламенті депутати змінили риторику та почали систематично голосувати за. Підтримка голосувань за представниками ОПЗЖ росла і після формального перегрупування та оголошення наприкінці квітня про створення групи ПЗЖМ.

Наразі депутати ОПЗЖ в парламенті, які раніше були основними рупорами виконання Мінських угод і зустрічалися з керівництвом держдуми та депутатами рф у кремлі, змінили платівку і стали щирими євроінтеграторами та на публіці грають роль патріотів України.

Наразі ми бачимо, що окрім «Слуги народу» та «Довіри» найбільший відсоток голосів за дають також група «За майбутнє» та нещодавно створена на руїнах ОПЗЖ група «Відновлення України».

Водночас слід зауважити, що попередній аналіз ухвалених законів в умовах дії воєнного стану в Україні, проведений Рухом ЧЕСНО, показав, що серед ініціаторів законодавчих ініціатив від депутатських груп є лише «За майбутнє», але немає «Довіри» та «Відновлення України». Можемо припустити, що роль останніх двох у парламентській конфігурації — забезпечувати необхідну кількість голосів для ухвалення рішень.

У депутатів, які входять до групи Столара — Абрамовича «Відновлення України», підтримка голосувань від початку року була на рівні 42%, однак якщо депутати з інших груп — «Довіри» та «За майбутнє» — і раніше регулярно давали голоси за, то перші змінили свою позицію після повномасштабного вторгнення. Їхня динаміка підтримки голосувань була ще більш стрімкою, вона розпочалась також у лютому і мала ще один поштовх росту у травні, коли в парламенті оголосили про утворення групи. З цього часу до мінімуму зменшилась кількість голосів проти.

Ще одним яскравим прикладом долучення представників уже забороненої партії ОПЗЖ до комунікації роботи Верховної Ради є їхня непоодинока участь в ефірах парламентського телеканалу «Рада».

Медіаексперти «Детектор медіа», які системно займаються моніторингом ефіру національного телемарафону, зазначають, що про ОПЗЖ кілька місяців згадували лише в контексті її заборони. Однак останнім часом у блоках каналу «Рада» почали з’являтись одіозні представники групи «Відновлення України» (Тетяна Плачкова, Валерій Гнатенко та Анатолій Бурміч), яких запрошують як коментаторів. Останній, наприклад, є в Реєстрі держзрадників, адже ще зовсім нещодавно був постійним гостем проросійських телеканалів і транслював російські наративи про «зовнішнє управління» та звинувачував США і ЄС у війні на Донбасі, натомість тепер розповідає українцям про підготовку до опалювального сезону в умовах воєнного стану.

Скриншот з телеканалу "Рада"
Скриншот з телеканалу "Рада"

Після розпуску ОПЗЖ Бурміч перейшов до групи «Відновлення України».

Вибір для коментування теми енергетики досить дивний, адже Бурміч не є членом профільного комітету ВРУ з питань енергетики та ЖКГ, а входить до складу Комітету з питань антикорупційної політики.

Аналогічна ситуація зі ще однією представницею «Відновлення України» Тетяною Плачковою, яка у 2020 році була у складі делегації ОПЗЖ на чолі з Віктором Медведчуком та зустрічалась у Кремлі з депутатами та керівництвом держдуми росії (спікером В’ячеславом Володіним, його заступником Олексієм Гордєєвим, головами фракцій «Єдиної росії» та КПРФ Сергієм Невєрним та Геннадієм Зюгановим; перед тим голова партії ОПЗЖ Віктор Медведчук у Кремлі зустрівся зі своїм кумом володимиром путіним та обговорив створення парламентського виміру нормандського формату — ред.). Зараз Плачкова в ефірі телеканалу «Рада» коментує тему початку навчального року в умовах воєнного стану в Україні, хоча це не зовсім її профіль, адже вона входить до складу Комітету з питань організації держвлади та місцевого самоврядування.

Скриншот з телеканалу "Рада"
Скриншот з телеканалу "Рада"

Після розпуску ОПЗЖ Плачкова увійшла до групи «Відновлення України».

Іще один представник «Відновлення України», а до того член ОПЗЖ Валерій Гнатенко, який до обрання нардепом також був мером Дружківки в Донецькій області та фігурує у кримінальній справі СБУ щодо насильницької зміни чи повалення конституційного ладу у 2014 році, вже у вересні 2022 року коментує тему бюджету на наступний рік на телеканалі «Рада».

Скриншот з телеканалу "Рада"
Скриншот з телеканалу "Рада"

Після розпуску ОПЗЖ Гнатенко увійшов до групи «Відновлення України».

За інформацією ЗМІ, коли у травні 2014 року Дружківку захопили російські бойовики, Гнатенко не став заперечувати проти встановлення прапора «ДНР». Під час окупації Гнатенко залишався на посаді, керував містом і підтримав проведення «референдуму». Газета «Дружківський робітник», яку фінансує міськрада, виходила із прапором «ДНР». У ній було надруковано і «Акт про проголошення державної самостійності ДНР». Коли українські військові повернули місто під контроль, Гнатенко зумів утриматись на посаді.

Схожі новини