Чи зможе путін відкрити проти України «другий фронт»?

Західні санкції все сильніше і сильніше стискають горло путінської економіки. Рівень життя населення доходить до соціального вибуху. путін все менше і менше контролює владу, а суспільно-політичні процеси в росії набувають загрозливого характеру. Колись заможна країна котиться в прірву. Негараздів дуже багато, і основна причина у них одна — війна з Україною.

путін шукає виходу з цієї патової ситуації. Один із таких виходів, як, мабуть, він вважає - це «другий фронт» проти України. Провокація нової військової конфронтації, в яку можна буде втягнути ядерні країни, особливо — США і Китай — це якраз те, що йому потрібно. Це і буде «другий фронт» путіна, завдяки якому ослабне міжнародна увага і підтримка України у війні та істотно вплине на її перебіг. І тут якраз у путіна випала чудова нагода для реалізації цих планів — візит Ненсі Пелосі в Тайвань. путін, мабуть, зрозумів, що цей візит може бути гарним приводом для військової ескалації, а ще краще — агресії Китаю проти Тайваню, і, як його наслідок — приєднання до цього військового конфлікту США, що може призвести до ще однієї війни на планеті.

Деякі висновки і неупереджений аналіз того, що відбулося

Завершився візит третьої посадової особи США — спікера Палати Представників Конгресу США Ненсі Пелосі в Тайвань. Як ми і передбачали, ніяких геополітичних змін він не приніс. Нічого у світі не змінилося. Війна між Китаєм і Тайванем не розпочалася, а на відносини США і Китаю цей візит теж не дуже вплинув, і вони не перейшли в якусь активну фазу, не набрали загрозливого характеру.

Ми чули різкі заяви керівництва Китаю, і вже китайська влада ухвалила деякі негативні рішення щодо Тайваню.

Світова напруга, навіть певний світовий психоз в очікувані початку військового конфлікту між США, Китаєм і Тайванем, потроху стихає. Вже інші світові новини в центрі уваги, і цей візит відходить в історію. Можна зробити висновок, що усі прогнози, припущення політичних аналітиків, коментаторів світових ЗМІ і політиків міжнародного рівня в оцінці цього візиту Ненсі Пелосі, які прогнозували військовий конфлікт і навіть початок Третьої світової війни — не справдились. Але які наслідки він може мати взагалі для світу, для міжнародних стосунків в умовах існування в центрі Європи війни між росією і Україною; для США, Китаю, Тайваню і особливо, що нас повинно цікавити — для України.

Наслідки можуть бути надзвичайно важливі і багато в чому непередбачувані.

Але перш, ніж попробувати спрогнозувати можливі наслідки для України, необхідно хоч в загальних рисах спробувати спрогнозувати, а чого досягли США, Китай, Тайвань під час цього візиту. А також, чого досягнув чи хотів досягнути путін, для якого цей візит міг бути, як рятувальний круг.

Отже, головна мета цього візиту спікера Конгресу США — потужний передвиборчий хід демократів напередодні виборів до Палати. Не знаю, чи справді це було головною метою візиту, але якщо так, то треба визнати: хід геніальний, який однозначно буде мати позитивні відгуки в серцях виборців.

Як відомо, у листопаді уся Палата Представгиків Конгресу США повинна повністю оновитися після виборів. У США зараз триває запекла боротьба між демократами і республіканцями. Одні, які тепер мають більшість — намагаються її зберегти у Палаті, а інші, які у меншості, навпаки — боряться, щоб отримати перемогу на виборах, сформувати нову більшість в Палаті і багато в чому визначати подальшу політику держави.

Тобто, триває нормальний демократичний виборчий процес. Кожна із сторін цього процесу намагається заручитись підтримкою виборців.

Ненсі Пелосі — легендарний політик, вона ще на початку 90-х років розгорнула плакат на площі Таньаньмень у Пекіні на підтримку китайських студентів.

Вона є нещадним критиком компартіі Китаю, і тому її візит в Тайвань — креативний, політтехнологічний і мужній хід, який однозначно буде оцінений американцями. Тобто, цей візит приніс дуже велику користь тій політичній силі, яку представляє Ненсі Пелосі, але не США. Спікер Конгресу свою місію виконала чудово — за цим візитом стежив увесь світ, її виборці, очевидно, оцінять її мужність і мужність тих п’яти конгресменів, які були в літаку разом з нею. Можна зрозуміти Ненсі Пелосі можливо, це її останній похід до Конгресу США, тому вона хоче тріумфу — отримати не тільки місце в Конгресі, але й зберегти посаду спікера Палати, тобто — очолити парламентську більшість, а не бути керівником меншості.

Чи був корисний для США цей візит Пелосі до Тайваню

Можна припускати, що ні, оскільки між США і Китаєм вже достатньо довго триває напружена боротьба за світову гегемонію. І жодна із сторін не намагається цей конфлікт радикалізувати. Але візит третьої особи США до Тайваню справив враження на китайське керівництво, як червоне полотно на бика. Вище політичне керівництво США, мабуть, усвідомлювало негативну реакцію влади Китаю на цей візит, який може негативно вплинути на міждержавні стосунки США і Китаю, але не перешкоджало, щоб він відбувся. Як відомо, США не визнали незалежність Тайваню і визнають лише Пекін, дипломатичні відносини у США лише з КНР, але і з Тайбеєм підтримують союзницькі відносини. Крім того, китайська пропаганда зробить максимальні зусилля, щоб спричинити найбільшу шкоду іміджу США у всьому регіоні північно-східної Азії .

Яку користь отримав Тайвань від цього візиту?

Жодної. Більше того, цей візит значно погіршить становище Тайваню, і це вже почало реалізовуватися. Влада Китаю наклала певні санкції на Тайвань. У Тайваню і Китаю давня ворожнеча. Не будемо вдаватись в її суть, але на сьогодні у острова своя Конституція, демократично обрані керівники, майже 300-тисячна армія. На острові проживають 23 мільйони мешканців, які називають себе тайванцями, а не китайцями. Тайвань досяг значних успіхів у всіх сферах свого розвитку, став незмінним світовим лідером у виробництві чіпів. Єдине, що не змінилось в становищі Тайваню — він як був, так і залишився невеликим островом біля величезного Китаю.

У 1991 році Тайвань припинив війну з КНР. Тайваню влада Китаю запропоновала правовий статус: «одна країна, дві системи». Тайвань ж зберігає автономний статус у випадку возз'єднання. До речі, під такі ж обіцянки Китай в 1997 році повернув собі Гонконг і протягом тривалого часу дотримувався цих обіцянок. Але в подальшому силою встановив свої порядки. Тайвань, на відміну від Гонконгу, відмовився від таких пропозицій Китаю і продовжує зберігати свій статус.

Можна очікувати значну конфронтацію між Китаєм і Тайванем, напруга буде наростати дуже швидко. Вона може спровокувати глобальну кризу у всьому тихоокеанському регіоні.

Майбутні вибори восени лідера КНР можуть ще більше загострити конфлікт між Китаєм і Тайванем. Візит Пелосі — дуже серйозний виклик для чинного керівника Китаю, який намагається в третій раз продовжити свою діяльність на посту голови КНР. У китайському суспільстві відбувається серйозна дискусія з цього приводу, але не щодо третього терміну Сі Цзіньпіна, а з приводу його можливості пожиттєво займати цей пост. Те, що влада Китаю не змогла перешкодити візиту Ненсі Пелосі в Тайвань, може мати серйозні наслідки для переобрання Сі Цзіньпіна на новий термін. З огляду на це, чинний керівник КНР може піти на значне загострення стосунків з Тайванем, щоб підняти свій рейтинг. Це надзвичайно важливо, оскільки напередодні історичного переобрання Сі Цзіньпін не може бути слабким в очах ні китайського суспільства, ні партійних еліт.

А тепер про інтереси росії

Як і належало очікувати, найбільшу вигоду від цього візиту хотів отримати путін. За довгі роки свого правління у нього склалися специфічні стосунки з лідером КНР. З початку цієї «дружби» росія, в особі путіна, значною мірою визначала характер їх відносин, але згодом, Китай почав набирати міжнародну вагу і впевнено зайняв місце країни-супердержави.

Багато було прогнозів щодо реальної участі керівника Китаю в обговоренні з путіним військової агресії росії проти України. Але це лише припущення, а фактом залишається те, що Китай не підтримав війни путіна проти України і не надає йому військову допомогу.

Сподівання путіна, що вдасться втягнути США у військовий конфлікт з Китаєм, у разі агресії Китаю проти Тайваню, не виправдалися. Нічого з того, що задумав путін, не відбулося. Влада Китаю утрималася від дій, які могли б призвести до військового протистояння. Склалося враження, що не зважаючи на усю войовничу риторику, особливо китайської сторони, цей візит, мабуть, узгоджували з китайськими і американськими військовими, аби не допустити катастрофічних наслідків, або будь-яких випадкових дій. А уся ця войовнича риторика була розрахована в значній мірі на виборців, як американських, так і китайських.

Китаю не потрібен конфлікт зі США, а потрібні сировинні ресурси росії в необмеженій кількості за мінімально можливою ціною

Які проміжні висновки можна сформулювати для нас, українців, після цього візиту спікера Конгресу США в Тайвань?

Українська влада і українська дипломатія спільно з нашими американськими друзями не повинні допустити ще одного військового конфлікту, оскільки новий конфлікт, в який будуть втягнуті ядерні країни, може ослабити допомогу Україні у її війні з росією.

Необхідність відкриття «другого фронту» для путіна полягає у тому, щоб перемкнути міжнародну увагу на нові військові конфлікти. Але основне його завдання полягає не тільки в тому, щоб створити нову загрозу для людства, а обов’язково, щоб США стали безпосередніми учасниками таких нових конфліктів. Тоді Штати не зможуть, як вважає путін, продовжувати активну підтримку України. І у нього може з’явитись шанс законсервувати війну в Україні.

Ще декілька місяців тому, інший американський конгресмен сенаторка Теммі Дакуорт, а ще раніше в квітні цього ж року ціла двохпартійна делегація Конгресу США на чолі з сенатором Ліндсі Гремом відвідали Тайвань і зустрічалися з його керівниками. І ніхто у світі на це навіть не звернув увагу. Що тільки підтверджує припущення, що саме путін і його агентура розкрутили, зокрема — і медійно, візит Пелосі, який, за припущенням деяких міжнародних ЗМІ, міг призвести до Третьої світової війни.

Про азійський візит Пелосі було відомо давно, і у Путіна був час до нього підготуватися

Після того, як Пелосі відвідала фронтовий Київ у травні цього року і висловила своє захоплення мужністю та відвагою українців у війні з путіним, її візит до Тайваню був виправданий. Якими б мотивами і цілями вона не керувалася, зважившись на візит до Тайбея в умовах прямих погроз щодо його безпеки — цей мужній вчинок заслуговує на повагу.

Можна припустити, що Китай на цей раз не обмежиться традиційними заходами, які вчиняв раніше — дипломатичні демарші, санкції, погрози Тайваню, військові маневри, певні ускладнення в 100-кілометровій протоці, яка поділяє острів з материком.

Не можна виключати, що путінська дипломатія буде активно підштовхувати Китай до більш рішучих дій, а, можливо, і прямих військових провокацій проти Тайваню.

Чи вдасться путіну відкрити «другий фронт» проти України, покаже час.

Як свідчить неупереджений аналіз поточної ситуації, він вже втратив здатність впливати на вищих керівників Китаю і США, а тому проблема Тайваню буде вирішена без його участі, і будь-які його намагання відкрити проти України «другий фронт», приречені на провал, як і війна в Україні.