У “Шевченківському гаю” планують відновити гуцульську гражду

Музейники кажуть, що версія поліції про необережне поводження з вогнем наразі поверхнева і не підтверджена

Тривають слідчі дії за фактом пожежі у Музеї народної архітектури та побуту “Шевченківський гай”, де вихідними згоріла старовинна гуцульська гражда з Івано-Франківської області. Це цінна пам’ятка середини XIX століття. Львівська міська рада співпрацює зі слідством, щоб з'ясувати усі обставини пожежі.

Про це сказав на брифінгу перший заступник міського голови Львова Андрій Москаленко.

“Прийнято рішення про відновлення об’єкту на цьому місці, - відзначив Москаленко. - Яким саме чином, будемо приймати на засіданні науково-методичної ради за участі експертів. Чи буде реконструйовано даний об’єкт? Хоча розуміємо, що він був знищений під час пожежі. Але із залученням експертів має бути прийнято окреме рішення. Можливо, буде привезено інший об'єкт із гуцульщини, який буде стосуватися цієї тематики”.

Керівниця департаменту розвитку Львівської міської ради Наталія Бунда додала: “На території музеї — 110 об'єктів, для нас важливий кожен експонат. Кожен з них презентує той чи інший регіон. Для нас пожежа цієї хати — величезна втрата. Водночас маємо план дії по збереженні та реставрації інших експонатів музею “Шевченківський гай”. Торік було перевезено хату з Полісся, її будуть невдовзі відкривати. Зараз вона на реставрації”.

Що стало причиною нічної пожежі — встановить слідство

Наталія Бунда натякнула на брифінгу на те, що варіант пожежі через замикання, ймовірно, не доречний. Та і зона, де була розміщена гуцульська хата не була електрифікованою.

“Минулого року було проведено модернізацію електромереж музею, - каже чиновниця. - Бо ландшафтна територія складна. Електромережі, які були раніше теж не витримували високої напруги, у музеї часто вибивало світло. Було прокладено новий електрокабель, що дасть можливість провести електрику до кожного об'єкту. Також розмістити належну кількість відеокамер”.

Як сказав в.о. керівника Музею народної архітектури та побуту імені Климентія Шептицького Михайло Закопець, останній обхід охорони територією музею відбувся о 23:30 год (пожежа спалахнула орієнтовно о 2-й ночі).

Фото з сайту ЛМР
Фото з сайту ЛМР

“Охорона обходить територію вночі кожних три години, - каже пан Михайло. - Територія — понад 36 га. Під час обходу не було жодного задимлення, загоряння. О 2 год. 14 хвилин мешканці висотних будинків повідомили пожежну службу, що на території музею є загоряння. Рятувальники приїхали за шість хвилин. Але уже вся будівля була охоплена вогнем. Це дерев'яний об'єкт, термін згоряння якого — година-півтори. Що стало причиною пожежі — встановлять експерти”.

Михайло Закопець каже, згоріли усі експонати. Це речі побутового вжитку гуцульщини — бочки, ложки, вилки, тарілки, кераміка…

“Версія поліції про необережне поводження з вогнем, це їхня версія і вона не підтверджена, - продовжує розмову Михайло Закопець. - Ще не має заключення ДСНС. Як тільки воно буде, зможемо фахово прокоментувати цю версію”.

Читайте також: У «Шевченківському гаї» вщент згоріла гуцульська гражда

З досьє «ВЗ»

Гуцульську гражду як унікальну архітектурну пам’ятку дослідив і організував її перевезення до львівського музею відомий музеєзнавець Архип Данилюк у 1970 році. До цього етнограф обміряв і описав більше 10 таких гражд — споруд із складнішим і простішим плануванням, одним і двома подвір’ями, з різним компонуванням господарських будівель. Гражда львівського скансену вже майже пів століття виконувала роль музейної пам’ятки — до того ж однієї з найгарніших. Власниця гражди Параска Галамасюк від часу перевезення її житла до Львова не поривала зв’язків з музейниками, допомагаючи у зборі цікавих, а часом і рідкісних експонатів. Саме завдяки їй до фондової колекції потрапили чимало предметів, які наповнюють інтер’єр кімнат, комор та сіней гражди.

Схожі новини