«Сила правди»

"Гаряча точка" - Крим. Як журналісти висвітлюють події окупованого півострова

Найбільш яскравою та затребуваною стає сьогодні інформація з "гарячих точок", куди з тих чи інших причин не мають доступу представники офіційних ЗМІ. Однією з таких "точок" став окупований український Крим.

Окупаційна влада максимально замовчує важливу інформацію про життя на півострові. І тільки завдяки громадянським активістам-журналістам ми маємо можливість дізнатися, що ж відбувається там в умовах диктаторського режиму.

А тим часом окупанти порушують права корінних народів, зокрема, на освіту рідною мовою (українською чи кримськотатарською), руйнують екологію Криму, його культурну спадщину. На півострові з’явилися проблеми дискримінації, штучного заміщення населення, мілітаризації, незаконного призову в російську армію тощо.

Зараз ситуація зі свободою слова в Криму – одна з найгірших у світі

Тетяна Печончик, голова правління Центру прав людини ZMINA, інформує: "Нині в неволі перебуває 10 громадянських журналістів – кримських татар, а також журналіст проєкту Крим.Реалії Владислав Єсипенко й Олексій Бессарабов, у минулому заступник головного редактора журналу «Чорноморська безпека». Зі 120 кримських політв’язнів 12 – журналісти або громадянські журналісти, тобто кожний десятий…".

«Зародження та розвиток громадянської журналістики характерне саме для окупованих регіонів України, перш за все Криму, – наголосив секретар НСЖУ Микола Семена, – де окупаційна влада не тільки знищила свободу слова, але й змусила мовчати чи посадила за ґрати через «тероризм» і «підготовку до повалення державної влади» всіх професійних журналістів. Тому нашу справу підхопили громадянські журналісти, які передавали з Криму у світові ЗМІ стрими та новини про злочини окупаційної влади. Їх приклад свідчить, що свобода слова це такий феномен, який ліквідувати повністю не дано ніякій, навіть найжорстокішій диктатурі».

Микола Семена
Микола Семена

«Коли розповідаємо про репресії в тимчасово окупованому Криму, - говорить перша секретарка НСЖУ Ліна Кущ, - часто називаємо лише цифри, а не показуємо конкретних людей, які опинилися під пресом. А ми маємо знати про кожного з них, як раніше знали про Олега Сенцова, Володимира Балуха, Миколу Семену. Нам варто познайомитися з ними».

Амет СУЛЕЙМАНОВ. Житель Бахчисарая. Стример, висвітлював обшуки й затримання кримських татар. Його теж затримали окупанти. За надуманим обвинуваченням він дістав 12 років позбавлення волі. Адвокати подали апеляцію, зараз Амет перебуває під домашнім арештом – за станом здоров’я.

«Нині Крим став не розплідником тероризму, як дехто хоче це подати, а він став розплідником відважних чоловіків та жінок, що готові казати правду та відстоювати справедливість навіть під страхом позбавлення волі, катувань та викрадень», – сказав Амет Сулейманов.

Марлен АСАНОВ. Громадський журналіст. У Бахчисараї 2002 року заснував кримськотатарський культурно-етнографічний центр. Від початку російської окупації надавав допомогу родинам кримських політв’язнів, спостерігав за судовими процесами. У вересні 2020 року його засудили до 19 років позбавлення волі.

«Нині в Криму багато людей зазнають гонінь, – розповідає Марлен Асанов. – Влада намагається показати це як боротьбу з тероризмом. Нехай знають, що їхня брехня приречена на погибель».

Осман АРІФМЕМЕТОВ. Громадський журналіст. Допомагав з передачами політв’язням. З березня 2019-го перебуває в ув’язненні у Ростові-на-Дону, йому загрожує до 20 років позбавлення волі.

«Моя боротьба у відкритому доступі помітна на сторінці в Facebook, – стверджує Осман Аріфмеметов. – Я висвітлював несправедливість, і за це мене назвали терористом».

Ремзі БЕКІРОВ. Був кореспондентом незалежного російського видання «Грани.Ру». Після початку російської агресії висвітлював порушення прав людини, його двічі затримували з 2017 року. З березня 2019 року перебуває в ув’язненні, йому загрожує до 20 років позбавлення волі.

«Російська Федерація переслідує кримських татар, мусульман за їх інакодумство, за небажання думати так, як каже влада, за небажання бути рабами на своїй землі».

Руслан СУЛЕЙМАНОВ. Висвітлював порушення прав людини, за що його затримували в 2018 і 2019 роках. Перебуває в ув’язненні в Ростові-на-Дону. Проходив примусову психіатричну експертизу в липні 2019-го. Коли 2020 року трагічно загинув його трирічний син, Руслана не відпустили з ним попрощатися.

Рустем ШЕЙХАЛІЄВ. Висвітлював політичні гоніння й репресії, допомагав сім’ям політв’язнів і організовував закупівлю передач ув’язненим. Йому загрожує до 20 років позбавлення волі.

«Багато хто дивується, яка підтримка в нашого народу. Я кажу: взяли одного – прийдуть десять, узяли десять – прийдуть 100, а якщо візьмуть 100, то прийдуть тисячі. Такий у нас народ, такі традиції підтримки».

Сервер МУСТАФАЄВ. Правозахисник, був координатором та стримером «Кримської солідарності». Публічно виступав на захист жертв політичних репресій. Його звинуватили в тероризмі й підготовці до насильницького захоплення влади. У вересні 2020 року засудили до 14 років позбавлення волі в колонії суворого режиму в Ростові-на-Дону.

«Попри оголошені строки й несправедливість, яка триває, ми не опускаємо рук, не падаємо духом».

Сейран САЛІЄВ. Громадський журналіст. Публічно закликав співгромадян до солідарності та підтримки жертв гонінь, за що в 2017 році був оштрафований. У жовтні 2017 року ув’язнений з політичних мотивів і перебуває в Російській Федерації.

«Наша вина полягає тільки в тому, що ми багато говорили про захоплення Криму Росією».

Тимур ІБРАГІМОВ. Висвітлював обшуки у кримських татар і політично мотивовані судові процеси. Ув’язнений з 2017 року за надуманим звинуваченням у тероризмі. У вересні 2020-го засуджений до 17 років позбавлення волі в колонії суворого режиму (подано апеляцію).

«У 1944 році нас уже оголошували зрадниками й вагонами вивозили в Азію. Хвала Аллаху, ми повернулися. А нинішні події дуже нагадують 1944 рік…».

Асан АХМЕТОВ. Затриманий 2021 року разом з першим заступником голови Меджлісу кримськотатарського народу Наріманом Джелялом, перебуває в ув’язненні. Співпрацював з кримськотатарською газетою «Авдет» («Повернення»), готував матеріали для громадської ініціативи «Нефеса».

«У фокусі – Крим»

Актуалізувати проблему інформаційної блокади півострова взялась Національна спілка журналістів України, яка в партнерстві з Європейською федерацією журналістів, започаткувала онлайн-курс «У фокусі – Крим». На вебінарах для студентів-журналістів і фахівців галузі запрошені експерти розповідали про власний досвід та методику висвітлення проблем окупованого українського півострова.

За словами голови НСЖУ Сергія Томіленка, у межах курсу «У фокусі – Крим» журналістам українських медіа і студентам університетів був відкритий доступ до фахівців, які давали професійні поради з висвітлення життя в Криму.

«Треба ділитися з широким загалом інформацією, набутою на зустрічах «У фокусі – Крим». Нашим внеском у підтримку громадських журналістів стануть матеріали в ЗМІ й на інтернет-платформах – цим засвідчимо, що ми працюємо над тим, аби наблизити повернення Криму", - відзначив Томіленко.

"Громадянські журналісти важливі!"

Наприкінці грудня відбулася подія, що привернула повагу громадськості до журналістських родин у Криму своєю неординарністю. За ініціативою і в приміщенні НСЖУ було розташовано фотовиставку «Громадянські журналісти - важливі!» Вона налічує понад 40 фоторобіт. На більшості з них – родини 10 ув’язнених Росією громадянських журналістів: дружини та їх діти.

Презентація фотовиставки була завершальним етапом ініціативи «У фокусі – Крим», який реалізувала Національна спілка журналістів України за підтримки Європейської федерації журналістів.

У її відкритті взяли участь дружини кримських громадянських журналістів. Зокрема, на запрошення НСЖУ з Криму до Києва приїхали Муміне Салієва (правозахисниця, журналістка, дружина ув’язненого громадянського журналіста Сейрана Салієва), Ліля Люманова (дружина ув’язненого громадянського журналіста Амета Сулейманова), Майє Мустафаєва (дружина ув’язненого громадського журналіста Сервера Мустафаєва) та Халіде Бєкірова (дружина ув’язненого громадянського журналіста Ремзі Бєкірова).

Четверо тендітних жінок в національному вбранні справили враження на всіх присутніх не тільки своєю вродою, але й скромністю та найдзвичайною гідністю. Вони асоціювалися з стайкою горлиць, що самовіддано готові не тільки захищати свої розгромлені окупантами сім’ї, де без батька залишилися малі діти, але й своїх ув’язнених чоловіків.

Приїзд кримчанок до Києва став можливими не тільки завдяки зусиллям НСЖУ, а також щирості та небайдужості дуже багатьох людей, серед яких - відома правозахисниця та журналістка Лутфіє Зуді, знаний журналіст Микола Семена.

Микола Семена
Микола Семена

Ув’язнені журналісти потребують міжнародної підтримки

На зустрічі в НСЖУ з родинами репресованих кримчан представник посольства США висловив думку щодо необхідності їх міжнародної підтримки. «Дуже важливо постійно у всьому світі нагадувати, що Крим – це Україна. Особливо - для родин політв’язнів. Ми маємо зробити все, щоб цих людей звільнили і повернули додому», – наголосив у коментарі «Подробицям» радник з питань преси, освіти та культури Посольства США в Україні Волтер Браунолер.

Відомий кримський науковець і письменник Петро Вольвач, який під час заходу отримав із рук голови Національної спілки журналістів України Сергія Томіленка членський квиток НСЖУ, зробив акцент на важливості міжнародної підтримки цілісності України. Він передав Волтеру Браунолеру для Посольства США в Україні і бібліотеки Конгресу США свою книгу «Українське відродження Криму», присвячену внескові України у післявоєнне відновлення півострова.

"Книга розвіює міф, який поширює російська пропаганда про те, що Україна нічого не зробила для Криму. Ми на документальних матеріалах доводимо, що путінська орда захопила вже відбудований, впорядкований Крим", – вважає письменник Петро Вольвач.

Керівник проєкту Радіо Свобода «Крим – реалії» Володимир Притула: «Я хочу ще раз повторити вислів очільника нашої компанії «Радіо Вільна Європа / Радіо Свобода» Джеймі Флая: «Журналістика – це не злочин, і журналісти – не злочинці». Їх переслідують у Криму лише за те, що вони якісно виконують свої професійні обов’язки, висвітлюють все те, що відбувається в Криму, що приховують від кримчан».

Відомі особи світу, журналісти та письменники стали голосами публічної підтримки кримських політв'язнів

Посольство України в США опублікувало в Twitter відкритий лист відомого американського філософа, політичного економіста та публіциста японського походження Френсіса Фукуями до заарештованого у «справі кримських мусульман» громадянського журналіста Османа Аріфмеметова. Це стало результатом багатьох закликів правозахисних організацій та Спілки журналістів України до відомих осіб світу взяти шефство над заарештованими в Криму. Для цього МЗС України розробило програму із публічного менторства, до якої Френсіс Фукуяма приєднався ще минулого року.

У своєму листі Осману Аріфмеметову філософ пише: «Крим став жертвою російського реваншизму та територіальної агресії. Росія боїться демократичної України: якщо Україні вдасться перейти до ліберальної демократії, це підірве настрої Росії щодо України та регіону загалом. (...) Ситуація у Криму була невід'ємною частиною цієї боротьби. Журналісти, подібні до вас, відіграли важливу роль у збереженні правди, оскільки Росія продовжує затьмарювати медійну сферу дезінформацією. Без вашої хоробрості та прихильності ми знали б набагато менше про реальну ситуацію на місцях у Криму та про обмеження, які Росія наклала на населення. Ви були одним із перших громадянських журналістів, які висвітлили цю ситуацію у 2015 році. Через ваш сміливий репортаж ми знаємо про затримання та ув'язнення Бєляла Аділова та Тимура Ібрагімова, двох ваших колег-журналістів, і соромно, що служби безпеки ув'язнили вас у в'язниці аналогічним чином».

Фукуяма зазначив, що «у ці лихоліття ми думаємо про вашу дружину і трьох ваших дітей, які всі чекають дня вашого звільнення та повернення додому».

«Ми сподіваємося, що ви скоро з ними знову зустрінетеся. Дякуємо за ваше служіння правді через журналістику та за вашу роль у боротьбі України за свободу. Ми на Заході сподіваємось на ваше звільнення якнайшвидше», – написав Фукуяма. У цьому зв’язку перша заступниця Міністра зовнішніх справ України Еміне Джапарова висловила вдячність професору Фукуямі за згоду приєднатися до зазначеної ініціативи та стати голосом публічної підтримки Османа Аріфмеметова.

Центр прав людини ZMINA та Український ПЕН запустили правозахисну програму Solidarity words, в рамках якої 13 відомих українських письменників і журналістів стануть персональними амбасадорами 13 кримських журналістів, ув'язнених у тимчасово окупованому Криму та РФ. Про це заявила координаторка програми Solidarity words і проєктів Центру прав людини ZMINA Надія Добрянська:

«Відомі журналісти та письменники Вікторія Амеліна, Мирослава Барчук, Ольга Герасим'юк, Лариса Денисенко, Ірена Карпа, Андрій Курков, Юрій Макаров, Мирослав Маринович, Віталій Портников, Ірина Славінська, Остап Сливинський, Мар'яна Савка та Ірина Цілик стали у певному сенсі голосами політв'язнів».

Письменник Андрій Курков, який став амбасадором Нарімана Джелялова, зазначив, що у літераторів є багато інструментів тримати в фокусі уваги ув’язнених, - це, зокрема, письмові тексти, які можуть бути поширені і перекладені для іноземних аудиторій, публічні дискусії та круглі столи.

В програмі публічного менторства над кримськими в’язнями уже взяли участь багато правозахисників світу. Так, публіцист Віталій Портников став амбасадором Владислава Єсипенка, письменниця Ірена Карпа – Марлена Асанова, відомий правозахисник член-засновник Гельсінської групи в Україні Мирослав Маринович - Сервера Мустафаєва. У своєму листі до нього Маринович назвав підзахисного «мій прийомний син».

ЄФЖ визнала журналістський статус 10 громадянських журналістів Криму

В передостанній день року НСЖУ одержала дуже важливу інформацію, що стала результатом наполегливої спільної праці журналістської спільноти України та Європи: до списку ув’язнених у Європі журналістів включили журналістів, затриманих в окупованому Криму.

Список ув’язнених медійників упорядковують експерти ЄФЖ, спираючись на власний моніторинг та отримані дані від членів Федерації. Відповідне оновлення вже доступне на сайті ЄФЖ.

Відповідно до інформації ЄФЖ, станом на кінець 2021 року 95 журналістів позбавлені волі. Лідерами за кількістю ув’язнених є Білорусь (32 представники медіа) та Росія (22 представники медіа). За поданням Національної спілки журналістів України, уперше до цього числа також увійшли всі заарештовані кримськотатарські громадянські журналісти – 10 осіб (рік тому було включено лише трьох журналістів) та Владислав Єсипенко.

"Цього року колеги із штаб-квартири ЄФЖ у Брюсселі чітко визнали журналістський статус 10 громадянських журналістів, над якими Росія влаштовує судилища та кого тримає в полоні", - наголосив голова НСЖУ Сергій Томіленко. – Для дипломатів і урядовців потрібен механізм міжнародної журналістської солідарності. Він є важливим, необхідним та дієвим, що доводять і долі звільнених з полону українських журналістів Романа Сущенка, Станіслава Асєєва та Миколи Семени".

Аліна Грешнова

Схожі новини