Передплата 2024 «Добре здоров’я»

Щороку на Різдво Остап збирав колядників

6 січня відійшов у Засвіти відомий іконописець Остап Лозинський

Серце молодого художника зупинилося після ускладнень внаслідок коронавірусу. Остапові Лозинському було лише 38 років… Він колекціонував і малював ікони. Хоча слова «колекціонер» не любив, а називав себе збирачем і оберігачем пам’яті та пам’яток. Остап щороку на Різдво збирав у своїй хаті багато гостей. Казав, що до нього приходять ті, хто розуміє сенс справжнього Різдва.

«До Остапа на коляду…»

«Святкування Різдва у кожного українця і, зокрема галичанина, є в крові, - якось розповідав художник. - Змалку ми всі звикли, що ходимо колядувати – і до нас приходять колядники. У батьківському домі завжди були вертепи і коляда, ми самі часто ходили колядувати до сусідів, рідних, друзів, знайомих.

Кілька років тому, коли ми організовували проєкт «Від Романа до Йордана», вирішили відсвяткувати в мене коляду. Прийшли друзі, знайомі, всього декілька вертепів, це було звичайне святкування Різдва. Втім, з роками це стало традицією сходитися 8 січня на Лисенка і колядувати. Бідні сусіди, звичайно, це все мусять витерпіти. Втім, ця традиція гарно прижилася, і всі знають, коли і куди потрібно приходити до Остапа на коляду».

Остап Лозинський – учасник багатьох пленерів, колективних виставок, та й персональних було багато. У всіх виставках його супроводжував пошук — концепцій, ідей, художніх засобів, фактури… За словами мистецтвознавців, його величезна перевага полягає у чітко сформованому світосприйнятті, яке побудоване на “трьох китах” — українському народному мистецтві, українському іконописі, українському професійному малярстві. Окрім визнання всього українського, він розуміється на його кращих проявах, а відповідно бачить перед собою високі орієнтири. Це та основа, або background, якого так бракує нашій талановитій молоді та яку зумів прищепити синові батько (яскравий художник і колекціонер).

«Хто то Бог?»

Якось на презентації добірки портретів своїх друзів у галереї ICONART, Остап сказав: “Інколи я замислююсь: “Хто то Бог?” З одного боку ніби знаю і щось трішки розумію, але одночасно на підсвідомому рівні відчуваю, що це НЕОСЯЖНІСТЬ для людського розуму. Але теж знаю, що Він є всюди і є Всім. Тому, мабуть, ми теж є Його якоюсь піщинкою. Власне тому цей проект присвячений людям, які мене оточують, які для мене є важливими і дорогими, і, очевидно, теж є часточкою Бога, вірю, що знайомства та перетини людей є не випадковістю, а даються нам згори та мають певну ціль…”.

Коментар для «ВЗ»

Ігор Гавришкевич, голова Спілки художників

- Це надзвичайно сумна звістка. Не можу її сприйняти. Остап був надзвичайно ерудованим, вихованим у дусі національних традицій. У їхньому родинному середовищі була висока любов до мистецтва, Остап провадив наукові дослідження мистецьких напрямів, іконописного зокрема, українського історичного мистецтва, де все починалося з української ікони. Остап був надзвичайно порядною і товариською людиною.

Читайте також: «На Великдень і Різдво мама випікає смаколики для наших захисників»

Схожі новини