Передплата 2024 «Добра кухня»

Коли здорове харчування, тоді – успішне навчання

Про нове шкільне меню

До першого січня 2022 року уряд встановив перехідний період запровадження нових норм та порядку організації харчування у закладах освіти та дитячих закладах оздоровлення та відпочинку. Чи готові школи до впровадження реформи?

За новими нормами у шкільних стравах обмежено кількість солі та цукру, жирів рослинного і тваринного походження, а також соків. Не можна включати у шкільне меню ковбасні вироби, сосиски, рибні, м’ясні та плодоовочеві консерви, кондитерські вироби. Зменшено норми споживання хліба та картоплі. Натомість збільшено кількість споживання молока та кисломолочних продуктів, м’яса, риби, круп та бобових. До меню додаються покрокові рецепти та технічні картки, що має полегшити роботу працівників шкільних їдалень.

Ідеологи реформи зробили акцент на формування здорових харчових звичок, і робити це потрібно, почина­ючи з кожної родини зокрема.

За рекомендаціями Всесвітньої ор­ганізації охорони здоров’я, рівень енергії або калорій, що споживають­ся неповнолітнім, збалансовано з її ви­тратами. Жири не мають перевищува­ти 30% загальної енергії (калорій), що споживаються, а насичені жири мають становити не більше ніж 10%.

Влада звітує, що шістдесят відсо­тків українських шкіл готові до рефор­мування своїх їдалень. Я спробувала з’ясувати, що змінилося у середніх на­вчальних закладах Львова і яка ситуація зі шкільним харчуванням.

«Їжа не має бути покаранням»

«Коли Дмитрик пішов у перший клас, категорично не хотів їсти те, що давали у шкільній їдальні. Страви були холодні та несмачні. Вчителька його присором­лювала за те, що він не снідає, навіть садила його окремо від решти дітей», — розповідає мама учня третього класу однієї з львівських шкіл пані Наталя.

«Найгірше, що можуть зробити до­рослі, змушувати їсти, принижувати чи погрожувати, — каже дитячий психо­лог Наталія Плюндра. — Їжа не повинна бути покаранням, вона має приносити задоволення. Якщо дорослі змушують дитину „запаковувати“ у себе ту чи іншу страву, це перший крок на шляху фор­мування нездорової харчової поведінки, наприклад, компульсивного (психоген­ного) переїдання, анорексії чи булімії».

У такій ситуації суттєво знижується самооцінка дитини. «Якщо вчитель вбо­ліває за гармонійний розвиток учня, слід обговорити свої зауваження та тривоги з батьками і спільно з ними шукати під­хід до школяра», — пояснює психолог. Така взаємодія є запорукою успішного навчання.

Інші батьки, коли дитина відмовляєть­ся снідати чи обідати у школі, дають пере­кус зі собою. «Щоранку пакую сину канап­ки і обов’язково якісь фрукти у ланчбокс. Він звик їсти лише те, що я готую. На стра­ви зі шкільної їдальні дивитися не хоче. А я спокійна, бо знаю, що він не буде голо­дний. Можливо, буде інакше, коли запра­цює реформа харчування, відремонтують харчоблоки, змінять обладнання і меню», — каже пані Леся, син котрої також на­вчається у цій самій школі.

За рекомендаціями Всесвітньої орга­нізації охорони здоров’я, потрібно сте­жити за тим, щоб рівень енергії або ка­лорій, які споживає неповнолітній, був збалансованим з її витратами. Жири не мають перевищувати 30% загальної енергії (калорій), що споживаються, а на­сичені жири мають становити не більше ніж 10%.

«Без нового обладнання реформа не запрацює»

Не всі школи Львова готові впрова­джувати реформу, особливо, якщо їхня матеріальна база застаріла. Як вигля­дає шкільна їдальня, я вирішила пере­вірити, коли завітала на кухню одного з середніх закладів освіти ЗЗСО № 55 Львова.

На вул. Бандери є корпус цієї шко­ли, де снідають і обідають діти почат­кових класів, — з першого до четвер­того. Приміщення їдальні невелике, але і учнів, що тут їдять, небагато — до двохсот осіб. Вони харчуються за ко­шти міського бюджету, як усі учні піль­гової категорії. При вході — умиваль­ники з рідким милом та електронними сушарками для рук. У залі якраз обіда­ли діти. Їли борщ, який їм наливали з великої каструлі. На друге — картопля­не пюре, салат з червоного буряка і би­точок з курячого м’яса. Невеличкі несу­часні тарілки, на яких подавали страви, прикрашали кольорові квіточки. Порції маленькі. Борщ нейтральний на смак, пісний, м’яса у ньому я не зауважила. Картопля смачна, як і салатик.

На самій кухні просторо, чисто, по­середині плита, на якій сорока- та двадцятип’ятилітрові баняки для напою та картоплі-пюре. Збоку на столику — гірка запакованих круасанів.

Окрім переліченого, у собівартість сніданку за 17.50 грн та обіду за 20 грн входять порізаний батон та лимон до чаю.

У меню побачила інші позиції з «ма­карону відварного», салату з капусти, м’ясного биточка, на перше — суп з кар­топлі та гречки. Згідно з новими нор­мами, меню їдалень розписується не на два, а на чотири тижні. Забороня­ються сосиски, консерви (м'ясні, рибні, овочеві), кондитерські вироби, які грі­шать завеликим вмістом цукру і транс­жирів. Кухарі мають зменшити кількість таких продуктів, як цукор, сіль, вершко­ве масло, олія, картопля та хліб. І збіль­шать кількість молочних продуктів, м’яса, овочів і фруктів. Страви замість смаження будуть запікати, готувати­муть більше на парі. Передбачається індивідуальний підхід до дітей з алергі­ями та певними недугами.

«У нас була нарада щодо майбут­ніх змін, поступово готуємося. Спершу потрібно поставити відповідне облад­нання, — пояснює заступник директор ЗЗСО № 55 Марія Лакома. — Має при­йти відповідна людина поміряти наші приміщення, де готується і зберігаєть­ся їжа, намалювати нам план, як пра­вильно все розмістити».

Для задоволення потреб учнів не­обхідна повноцінна лінія роздачі, щоб максимально швидко їх обслуговува­ти протягом дня. Серед усього — це різ­ні види теплового обладнання, зокрема електричні плити з духовими шафами, марміти, щоб страви не вистигали, па­роконвектомат для обсмажування про­дуктів гарячим повітрям та приготуван­ня на парі.

«Діти з задоволенням їдять болоньєзе, нагетси…»

Усе необхідне обладнання вже є у харчоблоці ліцею № 52 ім. М. Лобачев­ського, де харчуються двісті п’ятдесят дітей та двадцять п’ять вчителів. Це пе­реважно учні початкової школи (пер­ші-четверті класи), педколектив, діти пільгових категорій (багатодітні сім’ї, діти переселенців, діти учасників АТО). «Ми закупили сучасну жарову шафу, марміти, холодильники та бойлери. За кошти благодійників придбали посудо­мийну машину», — розповідає дирек­тор школи Світлана Матис.

Їдальня ліцею працює за новим меню, де третина страв запозичена зі збірника одного з ідеологів реформи шкільних їдалень Євгена Клопотенка.

«Діти з задоволенням їдять болоньє­зе, нагетси, різні рулетики, відбивні», — зауважує підприємець Ганна Школя­рик, котра надає послуги зі шкільного харчування.

Учні початкових класів ліцею щодня мають список страв на вибір, що та­кож передбачено новою реформою. Перед сніданком чи обідом вчитель за­питує дітей, що саме вони хочуть їсти: який суп чи гарнір, рибу чи м’ясо, салат з моркви чи зі свіжих помідорів, сирни­ки чи налисники. Додатково роздають сезонні фрукти — яблука, банани, вино­град чи мандаринки. Салати збагачу­ють насінням та горіхами.

«Здорове шкільне харчування і далі коштуватиме менше від горнятка кави»

Шеф-кухар, кулінарний експерт Євген Клопотенко, котрий з 2017 року розвиває соціальний проєкт з по­ліпшення культури харчування в Укра­їні CultFood, наголошує: «Жодних но­вих дорогих продуктів у шкільному меню не з’явиться. Всі ті ж овочі, фрукти, м’ясо та каші. Але будуть по-новому приготов­лені та зміняться за кількістю рівно у тій мірі, щоб діти були повноцінно нагодовані для освітнього процесу. Здорове та смач­не шкільне харчування і далі коштуватиме менше від горнятка кави чи вдвічі менше пачки цигарок».

Цей матеріал створено за фінан­сової підтримки Європейського Сою­зу та Міністерства закордонних справ Фінляндії. За зміст проєкту публіка­ції відповідає виключно автор, і він не обов’язково відображає погляди Євро­пейського Союзу, Міністерства закор­донних справ Фінляндії.

Читайте також: «Супи за рецептами Клопотенка не мають вигляду… Ви би їли салат зі сирого буряка зі сметаною?»

Схожі новини