Православні попросили пробачення у греко-католиків за Львівський псевдособор
У ці дні минає 70 років з часу проведення Львівського псевдособору УГКЦ.
Тоді українських греко-католиків проти їхньої волі, під тиском Кремля, записали до вірних Російської православної церкви.
Для цього тодішній НКВС (Народний комісаріат внутрішніх справ) сфабрикував так званий об’єднавчий форум, а тих, хто опирався “об’єднанню”, - репресував. Цю подію у світі розцінюють як одне зі свідчень людиноненависницької політики колишнього комуністичного режиму, духовного поневолення українців. Росія, як правонаступниця СРСР, і Російська православна церква досі не визнали цього злочину. Перепроситися перед греко-католиками за наругу 70-річної давності і подальше переслідування їхньої церкви вирішили знані у світі інтелектуали — православні християни з Москви, Нью-Йорка, Парижа, Амстердама, Києва, Львова...
Два десятки суспільних авторитетів з числа православних вірних виступили зі зверненням, яке названо так: “Настав час, щоби православні християни визнали жахливу правду про 10 березня 1946 р.”. У цьому документі пролито світло на події, про які у путінській Росії, у РПЦ володіють не згадувати...
“У той момент, коли учасники собору 8 і 9 березня голосували за «возз’єднання» своєї Церкви з Московським Патріархатом, усі українські греко-католицькі єпископи перебували у в’язниці під вартою, - йдеться у зверненні. - 216 священиків та 19 мирян, зібрані у львівському Свято-Юрському кафедральному соборі силами НКВД (попередника КГБ), здалися на милість «Ініціативній групі», керованій о. Гавриїлом Костельником та двома нововисвяченими православними єпископами — Антонієм Пельвецьким та Михайлом Мельником. Архіви свідчать, що Сталін особисто ухвалив рішення про ліквідацію Української Греко-Католицької Церкви у лютому 1945 року...”.
Автори звернення закликали сучасне церковне священноначаліє в Росії, Україні та в інших країнах визнати недійсними трагічні рішення Львівського собору.
“Російська Православна Церква у своїй повноті не може вважатися відповідальною за рішення, ухвалені церковними керівниками, маніпульованими чи тероризованими НКВД-КГБ, - заявляють автори листа-звернення. - Однак ми, православні християни, почуваємося відповідальними за злочинне мовчання, яке огортає руйнування цієї Церкви (УГКЦ. — Авт.) радянським режимом за участі Московського Патріархату. Ми знаємо, що мільйони православних християн по цілому світі щиро засуджують антирелігійні переслідування з боку радянського уряду і Йосифа Джугашвілі зокрема... Напередодні Прощеної неділі у літургійному православному календарі ми запевняємо Українську Греко-Католицьку Церкву у нашій солідарності, нашій молитві за всіх невинних жертв цієї Церкви, котрі за потурання Московського Патріархату були ув’язненими, закатованими, депортованими і вбитими радянською владою... Ми смиренно просимо прощення за всі несправедливості, жертвами яких вони стали під прикриттям авторитету Православної Церкви, і схиляємо наші голови перед мучениками Української Греко-Католицької Церкви”.
Серед інших православних цей воістину історичний документ підписали француз Антуан Аржаковський, росіянин Андрій Черняк, українці Андрій Юраш, Тарас Дмитрик, бельгієць Джим Форест, американка Інга Леонова. Прикметно, що з числа наших співвітчизників свій підпис поставив і донедавна прес-секретар Української православної церкви Московського патріархату Георгій Коваленко...
Коментар для «ВЗ»
Андрій ЮРАШ, директор Департаменту у справах релігій і національностей Міністерства культури України (один з авторів звернення)
Лист був ініціативою Антуана Аржаковського, яку ми підтримали. В сучасних умовах, коли у православних церквах є надто багато консервативних тенденцій, які відштовхують православ’я від інтелектуального авангарду сучасного суспільного розвитку, така ініціатива допомагає православній церкві внутрішньо самоочищатися, бачити те, що було проблемним у минувшині. А ще - набагато реалістичніше розвивати стосунки і з греко-католиками, і з римо-католиками. Все це винятково актуально з огляду на вельми дискутивну зустріч Папи Римського і московського патріарха Кіріла у Гавані. Наше звернення — своєрідна відповідь на те, що було там підписано. Підтримана українськими православними ініціатива Антуана Аржаковського допомагає нам гідно почуватися на фоні неоднозначних декларацій згадуваних ієрархів...
Це звернення я підписував не як чиновник, а як представник духовного середовища. Йдеться про ідеологічний документ, який допомагає краще позиціонуватися тій спільноті, до якої належиш. Те, що під цим зверненням підписався колишній прес-секретар Української православної церкви Московського патріархату Георгій Коваленко, лише підтверджує той факт, що отець Георгій є особою, яка послідовно відстоює свою глибоко християнську, патріотичну позицію. В останні роки, коли він керував прес-службою УПЦ МП, о. Георгій був найяскравішим діячем у середовищі цієї церкви, наочно показував реальні кроки до зближення, до порозуміння, до подолання причин, які роз’єднували українське православ’я.
