Візит по-новому

У п’ятницю, 3 жовтня, президент Петро Порошенко під час першого офіційного візиту у Львів оголосив про довгоочікуване звільнення голови Державної прикордонної служби Миколи Литвина і заявив, що прийняв рішення підписати закон про люстрацію. Також представив стратегію розвитку “Україна-2020”. За перебігом візиту глави держави у столицю Галичини спостерігала журналіст “ВЗ”.

У доброму гуморі «пішов у народ»

Концепція робочої поїздки президента разюче відрізнялася від подібних заходів його попередника Януковича. Відкритість і доступність Порошенка була безпрецедентною. Наприклад, при вході на зустріч із інтелігенцією в актовому залі ЛНУ ім. І. Франка “рамка” хоча й була, проте охоронці перевіряли посвідчення журналістів “впівока”, навіть сумки не просили відкривати. Після прес-конференції там же, у Франковому вузі, президент вийшов на площу, яка була “окупована” студентами, і перед тим, як сісти в машину, “пішов у народ”. Молодь у нього брала автографи, фотографувала, знімала на відео... Коли автокортеж уже рушив з місця, кількатисячний натовп проводжав його, скільки було можливості. Після відві­дин бронетанкового заводу глава держави сфотографувався у компанії львівських журналістів...

Першою локацією президентського візиту була Академія Сухопутних військ імені Гетьмана Петра Сагайдачного. Порошенко приїхав вчасно, був у військовій формі. Прийнявши рапорт начальника Академії генерала Павла Ткачука, звернувся з вітальним словом до курсантів. Він зазначив, що за час ведення бойових дій в зоні АТО 62 офіцери — випуск­ники Академії — отримали високі державні нагороди. Один з них — старший лейтенант Євген Зеленський — посмертно удостоєний вищого звання Герой України. Президент вручив три державні нагороди — орден «За мужність» III ступеня. Відзнаки отримали сержант Вадим Масовець, старший сержант Володимир Сірків і старший солдат Андрій Шевчук.

«Позаду Москва!» Тільки вперед!»

У камерний актовий зал Франкового вузу не змогли потрапити усі охочі послухати президента, тож всередині приміщення, на сходах, під час усього заходу стояли сотні спудеїв і викладачів. У залі і на балконі були політики, науковці, духовенство, представники бізнесу, лікарі, митці, студенти. Коли глава держави зайшов у вщент заповнений зал, його зустріли оплесками, він кланявся, тиснув руки. “Ви не можете собі уявити, що зараз відчуваю! — звернувся до присутніх Порошенко з трибуни. — Яку гордість за нашу країну, Галичину!” Виступав емоційно, у своєму стилі, жестикулюючи. Шкода, що “озвучка” в залі залишала бажати кращого... Виступ глави держави декілька разів переривали аплодисменти — коли сказав, що в українських школах і вузах другою мовою викладання має бути не російська, а англійська, коли перефразував вислів російського полководця Кутузова: “Пам’ятайте, позаду Москва! Тільки вперед!”, коли заявив, що люстрації в Україні — бути.

“Зараз країна переживає найскладніші часи в своїй історії, — заявив президент. — Коли будемо єдині, точно переможемо. Сьогодні у нас з’явилось головне — патріотизм, любов до батьківщини, народився новий український народ. За 23 роки я ніколи не бачив Україну такою українською, ніколи не бачив стільки українських прапорів, я не бачив, щоб так об’єднано співали Гімн України».

Після виступу дозволили задати декілька запитань із залу. Зокрема, редактор газети “Ратуша” Микола Савельєв запитав, чи правда, що реальні втрати українського війська під Іловайськом — більш як тисяча людей. Президент обурився, навіть перейшов на крик: “Цю ФСБшну брехню про тисячу загиблих відправте у Кремль! Благаю всіх журналістів не розповсюджувати брехню!”. Це викликало оплески в залі.

Прес-конференцію для журналістів проводили у Дзеркальному залі Франкового вузу. Не було де яблуку впасти. Було навіть до десятка закордонних журналістів (щоправда, у кулуарах подейкували, що вони приїхали не заради візиту Порошенка, а на зустріч представників країн Вишеградської групи, яка має відбутися 6 жовт­ня). Журналісти задавали питання англійською, глава держави англійською відповідав. Перед прес-конференцією прес-служба не складала жодних списків і попередньо не узгоджувала запитань. Та й, зрештою, гострих запитань і не було... Взагалі панувала майже сімейна атмосфера — коли Порошенко відповідав англійською, деякі “кумасі” навіть обговорювали між собою домашні новини... На “пресусі” був і т. в. о. голови Львівської ОДА Юрій Турянський.

«Рекламний ролик» на бронетанковому заводі

Під кінець візиту — відвідини Львівського бронетанкового ремонтного заводу. Головний об’єкт зацікавлення глави держави — заводська новинка, легкий бронетранспортер “Дозор” для перевезення десантників. Машину розробили в Харкові у 2005 році, а тепер, згідно із завданням президента, налагоджують серійний випуск для зони АТО. Журналісти розглядають приземистий “броньовичок”. Наразі це лише порожня “коробка” на колесах з вікнами, всередині якої “чаклує” зварювальник. Ось в цеху з’являється Петро Олексійович у супроводі “свити,” в якій був і директор бронетанкового заводу Олександр Остапець. За збігом обставин в цей день був його день народження. Президент декілька разів обіграв цю інформацію. “Проведемо експеримент — випробуємо, наскільки міцна у цього “Дозора” броня. Зараз привезуть кулемет. Лізьте в кабіну!” — звертається до Остапця Порошенко. Побачивши “великі очі” директора, змінив “гнів” на милість: “Вас врятувало тільки те, що маєте сьогодні день народження!”.

Але від планів випробувати броню президент не відмовився. У цех доставили кулемет, усі присутні заради безпеки вийшли надвір. Чуємо в цеху одиничний постріл, йдемо дивитися на результат. Петро Олексійович розглядає невеличку вм’ятину у дверцятах “Дозора” — куля не пробила броні. “Я вам зробив рекламу бойової машини “Дозор”. Можете це вважати її рекламним роликом”, — заявляє Порошенко.

Поспілкувався і з працівниками заводу: “Покладаємося на вас, сьогодні ви захищаєте країну. Все зроблю, щоб ви перейшли на тризмінний режим роботи — ремонтів БТР, БМП, броньованої техніки і будемо робити український “Дозор”. Щоб було більше роботи, більше зарплати. Ціна “Дозору” буде конкурентною, броньована машина матиме іноземні комплектуючі, і це буде не лише для забезпечення української армії, а, сподіваюся, буде й великий експортний потенціал. Я на вас покладаюся”.