І шинка, і ковбаска, а головна — паска

Третій раз поспіль українці святкуватимуть Великдень у стані війни. Так, зараз не до великих забав, але, попри це, Воскресіння Господнє мало не у кожній українській оселі зустрінуть святково. З усіх великих празників церковного року найдавніший, найбільш урочистий і радісний — саме Великдень. Бо у цей Великий день на землі запанувала радість з приводу перемоги Божого Сина над смертю. Великоднє вітання «Христос Воскрес!» уперше злетіло з уст ангела до жінок-мироносиць при Господньому Гробі. Цей радісний привіт уже сотні років живе у нашому народі впродовж цілого пасхального часу. Цим привітом висловлюємо великодню радість і визнаємо нашу віру в Христове й наше Воскресіння.

Важливим ритуалом Великодня є благословення та освячення їжі - Божих земних дарів. Святково одягнуті дорос­лі й діти, з кошичками в руках, вкритими ви­шитими рушниками, поспішають до церкви, щоб освятити великодню їжу. У пасхальний кошик кладуть ті продукти, які на Великдень господиня ставитиме на сніданок: паску, сир, масло, яйця — крашанки, писанки, дряпанки, шинку (полядвицю), ковбасу, хрін, сіль. Пас­хальний кошик прикрашають вічнозеленим букшпаном або миртом. У кошик також став­лять свічку. Перед освяченням кошика свічку треба запалити.

Дехто ставить у пасхальний кошик пляш­ки зі спиртними напоями, але цього робити не варто. Як і не варто у цей кошик пхати все, що є у холодильнику. До прикладу, ковбаски, шинки, полядвиці чи шпондера покладіть, «на око», близько 300−400 грамів. Крашанок-пи­санок достатньо 3−4. Обов’язково покладіть одне-два почищені яйця, щоб вдома, під час святкового сніданку, поділити усіх членів ро­дини (чи знайомих, яких запросили на уро­чистий сніданок). Яйце розділіть на таку кіль­кість шматочків, скільки є осіб за столом.

• Паска — найважливіша з усіх ве­ликодніх страв. Це хліб, що сим­волізує Христа та Його Воскресін­ня. У Євангелії зустрічається кілька згадок про Христа як про «Хліб жи­вий, що з неба зійшов». Назва паски містить у собі всю містерію Тайної вечері, жертви Страсної п’ятниці та Світлого Воскресіння. Паска — як символ Великодня і хліб, який об'єднує всю родину. Паска також символізує вічне життя.
• Яйце символізує закритий про­стір, звідки виходить самостійне і неповторне життя. Як із його за­мкненого простору народжується життя, так і з материнської утроби виходить людська істота. Яйця за­звичай фарбують у світлі яскраві ко­льори, щоб символізувати радість Воскресіння.
• Шинка-ковбаса — символ достатку, вказує на вгодоване теля, яке звелів зако­лоти добрий батько після повернення блудного сина додому. Це символ душевної радості, що приходить від сповнення людиною Божої волі.
• Сіль — один із необхідних про­дуктів у житті людини, який додає смаку їжі. Сіль тут постає в ролі оберега від зла, означає чистоту, багатство та безсмертя.
• Бажано прикрасити кошик. Вічнозелені рослини (букшпан або мирт) — символ безсмертя і вічно­го життя.
• Хрін робить людину міцнішою, він є символом очищення від гріхів, а також незламності та стійкості.
• Неодмінними атрибутами пасхального ко­шика є рушничок та свічка. Рушничок — це ба­гатство ниток, сплетених любов’ю і розумом. Нитка символізує життя. Плетіння нитки є також символом вічності, бо це процес, який можна продовжувати безконечно. Свічка — світло.

Чого не варто класти у великодній кошик

• Овочів і фруктів. Вони не мають нічого спільного з Воскре­сінням Господнім.
• Кров’яну ковбасу (кров'янку).
• Коштовності, прикраси та інші матеріальні цінності. Вони не є символами свята.