"Багато людей, достойних бути в Раді, воюють або допомагають фронту"

Олексій Гарань: «Багато виборців клюють на оманливу, псевдо­патріотичну риторику «людини з вилами».

Тарас Возняк:«Обраний за старою схемою парламент довго жити не буде».

Ігор Когут: «На сході серйозно змінилися політичні уподобання. Шанси комуністів і “регіоналів” примарні».

Хоча через події на сході у нашій державі доволі неспокійно, поїзд нових виборів, з якими пов’язують “перезавантаження” країни, рушив у дорогу. ЦВК опублікувала списки і межі виборчих округів, партії і потенційні кандидати групуються у нові команди, експлуатують своєю саморекламою ефіри, білборди, соціальні мережі. Самі громадяни виборами поки що не переймаються (всі погляди звернуті на Донбас), але загалом їхній настрій зрозумілий: за людей “із вчора” не голосуватимуть. Проте багато питань все ж залишається відкритими. Відповіді на них “Високий Замок” спробував знайти під час переклички політологів. Наші співрозмовники — професор політології Києво-Могилянської академії, директор Школи політичної аналітики Олексій Гарань, головний редактор журналу “Ї” Тарас Возняк, голова ради Лабораторії законодавчих ініціатив Ігор Когут.

— Яку розстановку політичних сил ви прогнозуєте у новому парламенті?

О. Гарань. Маю надію, що у Верховній Раді побачимо більшість із сил, які виступають за європейську інтеграцію. Попри взаємну конкуренцію, створення такої коаліції реальне. Не думаю, що станеться радикальне оновлення еліт, але, безумовно, новий парламент буде більш якісним, ніж теперішній.

Т. Возняк. Це буде мозаїчний парламент, менш структурований. Коаліцію доведеться створювати шляхом домовленостей з різними політичними силами. Провідні позиції у Верховній Раді може зайняти новостворена партія президента. Не виключаю там появу і блоку прем’єр-міністра Яценюка (якщо він піде окремим списком). Всі можливості для проходження у Раду має “УДАР”. Напевно, потрапить туди якась частина нинішньої “Свободи” — але навряд чи вона здобуде свої колишні 10%. Чекають на “феномен Ляшка” — деякі наші громадяни надто довірливі, не розуміють, що це — суто піарний проект, яким керують зовсім не ті, що стояли на Майдані, а, швидше за все, їхні супротивники.

І. Когут.Зважаючи на бажання українського суспільства бачити свіжі сили у законодавчому органі, можна розраховувати на часткове оновлення парламенту. Не виключаю, що за прикладом виборів у Києві, до Верховної Ради можуть пройти “Громадянська позиція”, “Самопоміч”, можливо, ще деякі громадські проекти, які народилися і проявили себе під час Майдану і після нього. Однак кардинального оновлення у парламенті не сподіваюся. Єдиною серйозною новою силою може стати нова партія президента. Швидше за все, ми побачимо і “сіру конячку” — партію Ляшка, хоча тяжко

уявити, кого включать у її списки. Ключова, як на мене, проблема в тому, що люди, які вартують бути у парламенті, відсторонені від виборчого процесу — вони воюють на сході або допомагають фронту...

— Яка доля чекає скомпрометовані політичні сили — “регіоналів”, комуністів? Чи можлива їх “реанімація”?

О. Гарань.Сподіваюся, що КПУ і Партія регіонів не подолають виборчого бар’єра.

Т. Возняк. Ці сили пробуватимуть пролізти у Раду в індивідуальному порядку, на окремих мажоритарних округах. Тому й не хотіли змінити виборче законодавство. Інше питання — до чого це приведе? Обраний за старою схемою парламент довго жити не буде.

І. Когут. Комуністи ще можуть на щось розраховувати на виборах за партійними списками. За них готові голосувати деякі представники старшого покоління на півдні і сході. Але загалом у комуністів і “регіоналів” шанси пройти до парламенту примарні. Ключовим регіоном для ПР залишається Донбас, а там, зрозуміло, вибори будуть непростими. Не думаю, що і на Дніпропетровщині, Запоріжжі, Харківщині, де раніше традиційно підтримували “регіоналів”, цього разу голосуватимуть за колишніх однопартійців Януковича. На сході дуже серйозно змінилися політичні уподобання.

— На що орієнтуватимуться виборці під час свого волевиявлення? На відоме ім’я, на “патріотичну” передісторію, на “свіжу кров”?

О. Гарань. Наш народ розумний, тому, вірю, зробить свідомий вибір — так, як він робив це у 2012 році, за часів правління Януковича, коли за партійними списками тодішня опозиція перемогла. Треба особливу увагу звернути на мажоритарні округи — щоб не обирали “грошових мішків”. А такі випадки траплялися навіть у Галичині. У жодному разі не можна піддаватися на популізм. Результати соціологічних опитувань показують, що у Верховну Раду прийде Радикальна партія Ляшка. На жаль, деякі наші люди призабули, що це — проект, який розкручувала Банкова за часів Януковича. Шкода, що багато виборців клюють на оманливу, псевдопатріотичну риторику “людини з вилами”.

Т. Возняк.Старше покоління братиме до уваги патріотичні аспекти, ставитиме на людей, в яких воно переконане на 100 відсотків. Молода генерація, очевидно, голосуватиме за новостворені політичні сили.

І. Когут. Значною мірою виборці хочуть бачити нові, незаплямовані фігури. Але, боюся, “міхи” можуть бути новими, а “вино” у них залишиться старим. Важливо, чи та ж партія Порошенка кадрово відрізнятиметься від інших політичних сил. Чи відмовиться від спокуси включити у списки “гарних хлопців”, бізнесменів, своїх спонсорів. Чи зможуть там зробити рішучий крок і запросити до своїх лав абсолютно нових людей, які у своїй політичній біографії не мали негідного “шлейфа”.

— Чи вдасться демократам за прикладом кампанії 2012 року досягти взаєморозуміння і висунути на мажоритарних округах узгоджених кандидатів, уникнути взаємопоборювання?

О. Гарань.Такого треба максимально прагнути, це було б добре для справи. У тому ж 2012 році, попри спротив тодішньої влади, по багатьох округах перемогли кандидати від Об’єднаної опозиції. Це мало позитивний ефект. Чи вдасться домовитися цього разу — велика загадка.

Т. Возняк. Така домовленість можлива лише між “Блоком Петра Порошенка”, “УДАРом”, реанімованою партією Яценюка. І, можливо, зі “Свободою”. Партія Тягнибока пробуватиме просунутися по окремих мажоритарних округах.

І. Когут.На словах демократичні сили демонструватимуть схильність до єднання. Говоритимуть, що в умовах воєнної загрози треба гуртуватися. У деяких регіонах, на мажоритарних округах співпраця буде. Але очевидним залишається чинник протистояння між давніми політичними опонентами — Порошенком і Тимошенко. Між основними політичними групами дійти згоди буде важче.

— Порошенко заявив, що ці вибори будуть чесними, прозорими, вільними. Чи справді кануть в Лету адмінресурс, брудні технології, “гречка”?

О. Гарань. Очікую, що загалом вибори будуть чесними. Не виключаю окремих дурних “ініціатив”, виборчих інцидентів на місцях. А небезпека підкупів різними подачками, застосування брудних технологій на мажоритарних округах залишається. Все залежатиме від свідомості наших виборців і активності громадськості, в силах якої поставити заслін цьому. Все у наших руках. Саме від нас залежить, чи порвемо зі злом.

Т. Возняк.Всі оті названі негарні речі відбуватимуться, але не так централізовано, не так масштабно, як при Януковичу.

І. Когут.На цих виборах можемо побачити все. На жаль, “гречка” для декого нині є важливим аргументом, для цього складаються обставини. Маємо серйозне збіднення населення, невизначеною є економічна ситуація. Тож чимало людей можуть спокуситися на підкуп. Його, насамперед, пропонуватимуть кандидати-мажоритарники. Залишається сподіватися, що ключову роль відіграватиме високий рівень свідомості наших громадян, а не слабодухість.

— Події на сході країни позначаться на результатах виборів?

О. Гарань. Так. Вони вже позначаються різким падінням рейтингу “регіоналів”, комуністів.

Т. Возняк.Поза сумнівом. Тим більше, ми не знаємо, яка ситуація складеться на момент голосування.

І. Когут.Не весь Донбас буде голосувати, і це дасть відбиток на підсумкову картину. Воєнні події ще більше мобілізують наших громадян, сподіваюся, українці більш ретельно ставитимуться до свого вибору, менше зважатимуть на популістичні обіцянки. Шкодую, що через зайнятість в АТО багато достойних синів нашої держави не зможуть зосередитися на виборах...

— Якщо оголосять ще й референдум про вступ до НАТО, якою буде пропорція прихильників і противників вступу в Альянс?

О. Гарань.Про це ще говорити рано.

Т. Возняк.Не думаю, що буде оголошено референдум щодо НАТО. Якщо ж це питання все ж винесуть на голосування, співвідношення буде 51% до 49% на користь вступу до Альянсу.

І. Когут. В Україні кількість прихильників вступу до НАТО весь час зростає. Кількість противників також є достатньо високою. Ці два табори приблизно однакові. Залишається група, яка ще вагається. Вона й вирішуватиме долю цього питання. Але треба усвідомлювати, що референдум буде, радше, барометром суспільних настроїв, аніж реальним рішенням щодо вступу до Альянсу. Бо ні ситуація в Україні, ні зовнішні обставини не сприяють цьому...