Порошенка вітають. І нагадують, чим закінчується погане президентство...

Провівши президентські змагання за один тур, виснажені подіями останніх шести місяців українці з полегшенням зітхнули. Плекають надію, що найбільші їхні труднощі уже позаду. З п’ятим за час Незалежності президентом Порошенком сподіваються оминути війну, вибудувати надійний щит проти зовнішнього ворога, подолати економічну кризу, закріпитися в Європі. Вірять в “українського Саакашвілі” і на Заході. Перед новим главою держави, якому видали великі аванси, стоять непрості виклики.

Як тільки у неділю ввечері соціологи озвучили свої прогнози, другий “призер” перегонів Юлія Тимошенко, ледь стримуючи розчарування від поразки, побажала переможцеві “всіляких гараздів”. Оскаржувати в судах його успіх не буде. Хоча соратники екс-прем’єра таки “вкололи” свого візаві — порадили Порошенку “зайти на виставку “скарбів Межигір’я”, щоб зрозуміти, чим може закінчуватися погане президентство”...

Тим часом “чемпіон”, одягнувши жовто-синю краватку, роздавав коментарі. Аж захрип, розповідаючи про першочергові кроки на посту глави держави. Із заяв Порошенка випливає наступне: новий президент знає, як помирити Росію з Україною (глава МЗС РФ Лавров уже погодився на переговори, але без “посередників”). Порошенко запевнив, що доведе до переможного кінця антитерористичну операцію на сході проти тих, хто не складе зброю. Водночас знає рецепт компромісу зі східними елітами, має що їм запропонувати. Зарубіжний товариш Порошенка — екс-президент Польщі Олександр Кваснєвський — уже дав йому дивну пораду: наситити уряд вихідцями із цього “непочутого” регіону...

Порошенко каже про налаштованість на реформи. Обіцяє зруйнувати “дах” корупції. Для цього запросить у свою команду авторитетних зарубіжних радників. Не виключено, одним з них буде екс-посол Грузії в Україні Грігол Катамадзе. Щоб позбутися на свою адресу звинувачень у поєднанні влади і бізнесу, “шоколадний король” України збирається продати власні активи. Хоча Порошенко запевнив, що не вдаватиметься до фіктивних операцій, ці обіцянки сприймають з недовірою. Як і заяви про те, що на виборчу кампанію було витрачено лише 90 млн. грн.

Главу уряду Яценюка Порошенко міняти наразі не збирається, вважає його успішним управлінцем. А от миритися з непродуктивним парламентом не буде. Яким чином думає навернути до конструктивної роботи “яловий” законодавчий орган, поки що не зрозуміло. Для розпуску Верховної Ради і оголошення дострокових парламентських виборів у свіжоспеченого президента наразі немає законних підстав. Не виключено, спробує інший варіант: намагатиметься “навернути у свою віру” більшість теперішніх народних депутатів, створивши пропрезидентську фракцію. У гіршому випадку — через своїх людей зробить цей парламент недієздатним, підпише йому вирок, а заодно — і указ про дострокову парламентську кампанію. Ці події можуть відбутися вже цієї осені.

У штабі переможця розраховують, що до початку літа Центрвиборчком затвердить протокол президентських виборів. При таких розкладах інавгурація Порошенка могла би пройти 9-10 червня. За тиждень до цієї події у ранзі “без п’яти хвилин президент” Порошенко з’їздить у Польщу, де святкуватимуть 25-річчя “частково вільних виборів”, на яких перемогла “Солідарність”. За іронією долі, так само називається власна партія Порошенка, яку Петро Олексійович збирається реанімувати.

Порошенка поздоровили майже всі його конкуренти. Хоча у деяких начебто “дружніх” штабах не приховували роздратування. Народний депутат від “Свободи” Ірина Фаріон обурювалася: “Інфекція “рошен” вдарила по людях. Голосувати за міністра в уряді “регіоналів”, за спів­творця Партії регіонів та “есдеків”, за безнаціональне створіння... І це після стількох смертей одержимих людей на Майдані! Це навіть не божевілля. Це національне самознищення способом садомазохізму”. З таких характеристик можна судити, що в особі “Свободи” Порошенко нажив собі першого ворога...

Поза тим, на адресу лідера виборчих симпатій українців уже надходять вітання з усього світу. Зокрема, “з нетерпінням чекає спільної роботи” з ним президент США Барак Обама. А ось Володимир Путін зберігає мовчанку. Підконтрольний йому телеканал не проминув нагоди підкласти чергову свиню: у неділю повідомив своїм перегодованим “дезою” телеглядачам, що на українських виборах переміг... лідер “Правого сектору” Дмитро Ярош. Таку інформацію мала би видати на сайті ЦВК України інфікована програма. Але за 40 хв. до виходу в ефір російської “сенсації” наші спецслужби видалили цей вірус. Росіяни ж розтиражували “фейк”, чим “засвітили” автора цієї провокації.

Відреагував на недільні події в Україні екс-президент Янукович. У своєму ростовському вигнанні він заявив, що поважає вибір, який зробив український народ, але вважає ці вибори... нелегітимними. Бо, мовляв, не дали голосувати сходу.

Аналітики розбираються у високих результатах Олега Ляшка і Анатолія Гриценка, в “обломі” Тігіпка, Добкіна, Тягнибока і Яроша. Гриценко зі своїм четвертим місцем уже запропонував майбутньому президентові свої послуги. Але навряд чи він (так само, як “бронзовий призер” Ляшко) піде у виконавчу владу. Не захочуть “замазатися” непопулярними рішеннями, які так чи інакше доведеться приймати новому керівнику держави. Високі рейтинги лідерів Радикальної партії і “Громадянської позиції” — їхній стартовий майданчик перед парламентськими виборами. Ці політики берегтимуть, підживлюватимуть здобуті рейтинги. У тому числі — критикою нового президента і його команди.

«Головокружіння від успіху» у нового президента не буде»

Попередні підсумки голосування на президентських виборах коментує керівник Центру досліджень проблем громадянського суспільства Віталій Кулик (на фото).

— Чим можна пояснити “феномен Порошенка”? Свіже обличчя? Центрист? Добрий управлінець? Люди голосували за нього, бо “хочуть спокою”?

— Порошенко витримав іспит Майдану. Трійця лідерів, які стояли на революційній сцені, на відміну від нього, були розгубленими. Порошенко виглядав більш упевненим у тому, що говорить-робить, які ідеї генерує. З іншого боку, люди голосували за Порошенка раціонально. Всі знають йому ціну. Це не було очарування Порошенком, як свого часу Ющенком. Голосування за Порошенка — це очікування стабільності. У нього вкладали очікування договороздатності і неконфлікт­ності. Ці риси і створили феномен рейтингу Порошенка.

— В який спосіб Порошенко заспокоюватиме схід? “Пряником” чи “батогом”?

— І тим, й іншим. Антитерористичну операцію має бути продовжено. Але має бути змінено підходи до її організації. Повинні бути оргвисновки щодо тих людей, які провалили певні етапи цієї АТО. А з іншого боку, треба запропонувати порядок денний для еліт і для громадян сходу-півдня. Формат може бути для кожної області окремий. Але ми маємо вийти на такий собі суспільний договір про правила гри між центром і регіонами, між центром та територіальними громадами і частиною тих, хто вимушено підтримує сепаратистів або перебуває в орбіті проросійських настроїв.

— Як Порошенко збирається зупиняти Путіна? Пообіцяє йому не приєднувати Україну до НАТО? Іншими поступками?

— Має бути політика непровокування Росії на більш радикальні дії. Ведмедя не варто дражнити. З іншого боку, Порошенко приходить до влади тоді, коли є консенсус Заходу щодо самого Путіна. На Заході є розуміння того, що Путін перейшов межу, тому він має піти. Спільна робота із Заходом на боротьбу з Путіним як загрозою для глобальної безпеки буде першим кроком до того, щоб згодом ми могли отримати військову складову гарантій безпеки України з боку наших західних партнерів. В тому числі — ПДЧ (план дій щодо членства в НАТО).

— Багато розмов про те, що Порошенко ініціюватиме дострокові парламентські вибори, щоб з новою Верховною Радою забезпечити комфортне управління державою. Але підстав для розпуску нинішнього парламенту немає. Кажуть, що Порошенко переманюватиме чинних депутатів до пропрезидентської фракції...

— Радше, йдеться про формування широкої коаліції представників різних політичних сил, які результативно голосували б за ініціативи Порошенка. Коаліції не постійно діючої, а ситуативної. Але те, що треба “перезапустити” парламент, не викликає сумнівів. Це не вимога чи бажання Порошенка, на це є суспільний запит. Якщо президент цього не реалізує, це створить проблеми всім, хто перебуває при владі, найперше — йому, бо президент є заручником суспільного настрою. Президент має ініціювати дострокові парламентські вибори. У тому числі через своїх людей — шляхом блокування діяльності цього неефективного парламенту. Йдеться про фракцію “УДАР”, частину “Батьківщини”, колишніх “регіоналів”. Після 30 днів нефункціонування Верховної Ради з’явиться підстава її розпустити.

— Чи змирилася зі своєю поразкою Тимошенко?

— Ні. Думаю, з її боку буде контрнаступ. Вона перейде в опозицію. Хоча і визнала результат виборів, але неодмінно спробує відігратися, взяти реванш на парламентських виборах.

— Чим можна пояснити відносно високі показники Ляшка, Гриценка, Рабіновича? Популізмом, опозиційністю до всіх і вся, стриманістю?

— Вони говорили речі, які хотіли почути виборці: змінити систему, зачистити державний апарат, побороти корупцію, дати країні нову перспективу.

— А у чому причина “піке” Тягнибока, Яроша?

— Люди не захотіли віддавати голос радикальним політичним силам з мілітаризованим націоналістичним забарвленням.

— Яка доля чекає Партію регіонів, чий кандидат Добкін набрав мізер голосів?

— Якби голосував схід, Партія регіонів отримала би більше голосів, Добкін, можливо, увійшов би у першу трійку. Але оскільки сталося те, що сталося, буде переформатування самої партії, з’являться нові лідери. Партія регіонів ще може себе проявити — якщо зуміє створити керовані структури.

— Відчувається, що перемога Порошенка йому самому надзвичайно приємна. На ваш погляд, він здатний критично оцінювати свої кроки, поведінку свого оточення, дистанціюватися від спокус, а загалом — вивести країну з “ями”?

— Самокритичні настрої самого Порошенка очевидні. Він — раціональна людина. “Головокружіння від успіху” навряд чи у нього проявлятиметься.