Деякі ЗМІ стали одурманюючим наркотиком…

Виконувати соціальну місію — таке найголовніше завдання засобів масової інформації визначили «в ідеалі» вітчизняні та зарубіжні учасники дискусії у Львівському прес­-клубі, яка відбувалася у рамках Форуму видавців. Однак в сучасних умовах з такою відповідальною роллю, дійшли висновку експерти, справляються далеко не всі ЗМІ.

Нині функція багатьох мас­-медіа зводиться до одурманення аудиторії, заявив директор Інституту книги у Кракові, відомий польський публіцист Гжегож Гауден. І аргументував: якщо ще років двадцять тому у Польщі тамтешні ЗМІ задавали тон у суспільному житті, то тепер їхні власники зайняті тим, як найвигідніше продати свій продукт, не особливо переймаючись його змістом. Тобто ­ ідуть за настроями читача-­глядача­-слухача, «годують» його тим, що він хоче «їсти», а не формують, не піднімають планку його свідомості. Солідарний з цією думкою пана Гаудена його не менш відомий земляк — журналіст, медіа-­експерт Яцек Жаковський. За його словами, ЗМІ стали частиною шоу-­бізнесу, своєрідним наркотиком для суспільства, який відриває його від дійсності і занурює в летаргічний сон. Люди хочуть розваг, а не заглиблюватися у проблеми…

Ведучий російської радіостанції «Ехо Москви» Матвій Ганапольський переконаний, що журналісти все одно впливають на всі суспільні процеси (спірна думка, особливо якщо йдеться про Росію). Водночас експерт наголосив на принциповій різниці між українськими і російськими реаліями: якщо у Росії Путін призначає олігархів (а отже, і визначає тональність їх ЗМІ, зокрема телебачення), то в Україні олігархи визначають владу. На відміну від України, каже Ганапольський, вплив російської влади на ЗМІ тотальний. Якщо якусь новину упустив один канал, в Україні її покаже інший. Є певний інформаційний баланс, тому наша аудиторія може скласти певну уяву про те чи інше явище, подію. А от у Росії, за словами Ганапольського, вплив влади на ЗМІ монопольний. Московський журналіст навів приклад: 27% його співвітчизників не знають, хто такий Олексій Навальний (російський опозиціонер, недавно ­ кандидат у мери Москви). А все тому, що про нього нічого не розповідали два загальнонаціональні телеканали…

Відомий український журналіст Роман Скрипін каже, що медіа впливають (принаймні, мають це робити) на життєві цінності. Але ЗМІ все більше поглинає комерціалізація. Великі надії у продукуванні об’єктивної журналістики Скрипін покладає на громадське телебачення України, яке незабаром стартує в Інтернеті. За словами Скрипіна, він і його товариші взялися за втілення цієї ідеї, «щоб країна змінилася якісно і ціннісно». Скрипін каже, що вітчизняна аудиторія перегодована розважальними програмами, «як свиня мармеладом». «Такої кількості розважальних програм немає на жодному європейському каналі. У нас є величезний запит на суспільне телебачення з політичним підтекстом», ­ сказав журналіст. На запитання модератора зустрічі, ведучого «Свободи слова» на ІCTV Андрія Куликова, чи готові телеглядачі своїми коштами підтримувати це громадське телебачення, прозвучала негативна відповідь... Однак в успіх свого задуму Скрипін вірить.

Ще одна цікава теза: про те, чи виживе якісна, елітна, не бульварна журналістика в сучасних умовах. Пан Жаковський зазначив: не виживе, але на її місці постане щось нове. А от пан Гауден у своїх прогнозах був не таким скептичним: на його переконання, засобам масової інформації, які формують високі цінності, має допомагати фінансами держава — так само, як допомагає вона якісній освіті.

Своєю чергою, Матвій Ганапольський заявив, що з часом ­ в умовах Інтернету, соціальних мереж, коли новини вискакуватимуть ледь не з холодильника, ­ сучасне новинне телебачення в його форматі відімре. Вихід — за глибоко аналітичною, вдумливою журналістикою. Аудиторії буде цікава не стільки новина, як думка про неї, погляд…