Передплата 2024 «Добрий господар»

Мільярдер у футлярі

Вадим Новинський: олігарх, депутат і ходяча загадка

Через білі шкарпетки без червоного диплома залишився

З рейтингу найбагатших російських товстосумів він перекочував у топ-п’ятірку найуспішніших українських багатіїв. Його статки, за цьогорічними оцінками Forbes, заважують на 1,9 мільярда доларів. Примноживши свою бізнес-імперію, він, який досі не виявляв жодного інтересу до великої політики, тепер сам у неї «вступив» — раптово і з претензіями на роль важковаговика. Його, бізнес-партнера найбагатшого українця, і самого «кримським Ахметовим» величають. А у новому, депутатському статусі до нього ще й лейба президентського «смотрящего по Криму» прилипла... Знайомтеся — олігарх і новоспечений нардеп Вадим Новинський.

Життєпис Вадима Новинського можна сміливо «опечатати» назвою «З грязі — у князі». Про сім’ю, з якої походить мільярдер, — історія замовчує (і таких пробілів у біографії новоспеченого нардепа — ого). Тоді до чого тут грязі, спитаєте? А до того, що Стара Руса на Новгородщині, де півстоліття тому (3 червня 1963 року) Вадим Новинський з’явився на світ, — бальнеологічний курорт з грязеоздоровницями.

Хлопцем Вадик точно «головастим» був. Інакше б після закінчення школи не вступив до Ленінградської академії цивільної авіації. «Виш» став для майбутнього мільярдера не лише студентською, а й армійською школою. Життя — за казарменим розпорядком, з підйомом о сьомій, зарядкою, пробіжками з голим торсом, ходінням строєм... Військова дисципліна у цивільному вузі курсанта Новинського не «напрягала». Більше того — на останньому курсі він і сам у «дисциплінарниках» ходив, як і належало старшині взводу.

Один крок вліво від курсантського «уставу» зіграв з Новинським злий жарт. Подейкують, що червоний диплом майбутній олігарх не отримав лише тому, що на держіспиті прискіпливий викладач вліпив йому «четвірку» за білі шкарпетки (не «по формі», мовляв, одягнений). Але Новинського це навряд чи дуже засмутило. Він знав собі ціну і вмів цінити свої знання — у рубльовому еквіваленті. Стипендію підважували заробітки, які Новинський «колотив» написанням курсових (по цю послугу до «курсописця» навіть заочники зверталися).

Як не прокльовувалася у Новинському бізнесжилка, але першим ділом — літаки. Після випуску дипломованого інженера-управлінця повітряним рухом розподілили диспетчером у Петрозаводський авіазагін. Та, вочевидь, наука приваблювала Новинського більше, ніж диспетчерські трудобудні. Пропрацювавши чо-тири роки, він повернувся в авіакадемію і наступну трирічку «підвишував кваліфікацію» співробітником на кафедрі систем управління й обчислювальної техніки. А звідти перебрався на наступний щабель своєї наукової кар’єри — у Центр перспективних досліджень (ЦПД), з пропискою у тому ж Ленінграді, перейменованому на Санкт-Петербург.

У бізнесмени — на «Запорожцях»

Наукова п’ятирічка у ЦПД була для Новинського плідною. Прізвище майбутнього мільярдера поповнило базу даних «Роспатенту». На запит «Новинський Вадим Владиславович» пошукова система видає цілий список запатентованих (переважно у співавторстві) винаходів у металургійній галузі.

І бути б Новинському академіком, а не олігархом, якби не буремні 90-ті. Зрозумівши, що на наукових гонорарах далеко не заїдеш, перспективний співробітник Санкт-Петербурзького дослідного центру взявся за прибутковішу справу — «купи-продай». Свій підприємницький талант випробував на газетному папері і «Запорожцях». Як писав Forbes.ru, закуплений у Карелії папір Новинський «штовхав» болгарам, на виручені гроші затарювався в Україні «запорами» і перепродував їх у тій же Карелії.

Розкрутившись, бізнесмен-самоучка зайнявся «пацянячішими дєлами». Тепер його капітал примножувала мережа автозаправних станцій у Пітері. А згодом — і поставки мазуту та солярки на «Криворіжсталь» і «Запоріжсталь». Через кілька років бізнес пітерського «паливо-мастильника» окопався в Україні ще глибше. Буром стала заснована у Дніпропетровську компанія «Смарт-груп». На той час основні доходи з українського «крану» набігали Новинському не на мазуті і солярці, а на поставках вибухівки на Інгулецький, Північний і Центральний гірничо-збагачувальні комбінати. На одне з цих підприємств Новинський наклав спершу око, а потім і руку: «Смарт-груп» вдалося приватизувати Інгулецький ГЗК. Подейкують, що саме під цю приватизацію і створили «Смарт».

«Застільний» син Черномирдіна

Маючи солідні статки, «славою» «малинових піджаків» у 90-ті Новинський себе не заплямував. Ні тобі розкішних апартаментів (дехто, почувши, що бізнесмен жив у скромно обставленій пітерській «однокімнатці», називав це «розводняком»), ні охорони, ні «понтового» автопарку, ні пальців «вєєром».

А ось від підозр про те, що є «птєнцом» путінського гнізда, відкараскатися олігархові і досі не вдалося. Ті, хто пов’язують становлення бізнесмена Новинського з «пітерським угрупованням» (як на початку 2000-их називали пітерську команду Путіна), запевняють, що в Україні власник «Смарт-холдингу» — теж зі секретною путінською місією. Недарма, мовляв, політична риторика Новинського (зокрема, про «світле майбутнє» України у Митному союзі) співзвучна з пропагандою кума В.В.П. Віктора Медведчука. Після перемоги Новинського на виборах заговорили навіть про те, що цей буцімто «агент Кремля» намагатиметься «сколотити» у Верховній Раді потужне проросійське лобі.

Сам Новинський воліє не згадувати прізвище Путіна «всує». А ось особливих зв’язків з колишнім російським прем’єром і багаторічн-им Послом Росії в Україні Віктором Черномирдіним, якого називають його покровителем, не приховує. У робочому кабінеті олігарха портрет покійного Черномирдіна — на видному місця. Подейкують, що саме черномирдінськими стараннями Новинський обзавівся потрібними (у першу чергу — для просування бізнесу) зв’язками в оточенні тодішнього президента Леоніда Кучми. А ще посвячені в неофіційну біографію мільярдера розповідають історію про його «усиновлення» Черномирдіним. Якось, мовляв, під час застілля у російського посла поцікавилися, ким йому доводиться Новинський. На що Черномирдін, обійнявши свого протеже, назвав його сином (жартома, звичайно).

Та під чиєю б протекцією Новинський не стартував у великий бізнес, не варто применшувати його особистого таланту. З часу «освоєння» ним українських бізнес-просторів уже двічі господарі президентського кабінету змінювалися. А холдингова імперія Новинського за будь-якої влади цвіте і пахне. Такою живучістю небагато хто з російських бізнес-«десантників» мо-же похвалитися. Що вміє Новинський прокладати містки до «потрібних людей» (незалежно від їхнього політичного забарвлення), те вміє. А головне «точку G» у сильних світу вправно намацує. У Ющенка слабкість до козацтва і старовини — будь ласка: Новинський і на Мистецький арсенал грошенят підкидав, і на відновлення козацької столиці Батурина не скупився. Захотілося Януковичу на святому Афоні гріхи відмолити — бізнесмен і у спонсори «хресного походу» записався, і компанію VIP-паломницькій делегації склав...

Що подарувати олігархові на уродини? Паспорт

Це колись Вадим Новинський «новым русским» був. А тепер він — новий українець. Річ у тім, що українське громадянство власник «Смарт-холдингу» лише торік отримав. Причому так виглядає, що паспорт з Тризубом на Банковій піднесли Новинському як подарунок до дня народження. Указ Янукович підписав 29 травня 2012 року, а оприлюднили документ лише 1 червня — поближче до уродин Новинського. Та й формулювання в указі — особливе: громадянство, виявляється, олігархові дали за видатні заслуги перед країною. Такого пунктика ні в Конституції, ні в Законі «Про громадянство України» не знайдете.

Чи, отримавши український паспорт, Новинський від російського відмовився? Не факт. Подвійне громадянство в Україні хоч і заборонене, але діри у вітчизняному законодавстві дозволяють цю заборону оминати. Як і вимогу про обов’язкове для одержання українського паспорта безперервне проживання іноземця в Україні упродовж п’яти років.

Навіщо Новинському раптом книжечка з Тризубом знадобилася? Коментатори сходилися на одній відповіді: товстосум вирішив у Верховну Раду балотуватися. Яким же було їхнє здивування, коли під час торішньої кампанії прізвище Новинського ні у списку Партії регіонів не спливло, ні серед кандидатів-мажоритарників.

Чому олігарх вирішив витримати паузу і балотуватися у парламент не на основних перегонах, а на довиборах (мандат Новинський здобув в окрузі, який «осиротів» після призначення «регіонала» Павла Лебедєва міністром оборони) — так і залишилося загадкою.

Ось такий він, загадковий «кримський Ахметов», в якого за особистого агітатора — сам президент (як жартували після севастопольської «засвітки» Новинського у компанії з Януковичем), а за начальника охорони і головного «штабіста» — колишній шеф СБУ Ігор Дріжчаний. До речі, серед тих, хто протоптував Новинському стежку у Верховну Раду, — і відомий ще з кучмівських часів політтехнолог Юрій Левенець. Той самий, якому на позаторішніх президентських виборах закидали причетність до розробки схем масштабних фальсифікацій із використанням так званого транзитного сервера.

Схожі новини