За допомогу у розкритті вбивства харківського судді – 200 тис. грн.

Слідство надалі розглядає три версії щодо мотивів наджорстокого злочину

Міліція обіцяє 200 тисяч гривень винагороди громадянам, які допоможуть слідству розкрити вбивство харківського судді Володимира Трофимова та членів його родини. Про це повідомив відділ зв’язків з громадськістю ГУ МВСУ у Харківській області. Як повідомляв у минулому номері “ВЗ”, 15 грудня, у День працівників суду, у Харкові, в одному з будинків на Московському проспекті, знайшли у квартирі чотири обезголовлені тіла: 58-річного власника оселі, судді Фрунзенського районного суду Харкова Володимира Трофимова, його 59-річної дружини Ірини, їхнього 30-річного сина Сергія та його 29-річної співмешканки. Убивці забрали з собою голови загиблих. Експерти припускають, що родичам судді відрізали голови, коли вони ще були живі...

Слідчо-оперативна ГРУПА, що розслідує цей злочин, повідомив генеральний прокурор Віктор Пшонка, розглядає три версії мотивів нечуваного жорстокого вбивства: вбивства через професійну діяльність, вбивства на замовлення та вбивства з корисливих мотивів.

Розглядати вер-сію про вбивство з корисливих мотивів, доповнив генерального прокуро-ра міністр внут-рішніх справ Віталій Захарченко, право-охо-ронців спону-ка-ло те, що Во-ло-ди-мир Трофимов був колекціо-нером. Він колекціонував військові нагороди та фарфорові статуетки. Та якщо суддю вбили, щоб заволодіти екземплярами його колекції (деякі з них справді пропали), то навіщо зловмисникам знадобилося відрізати голови жертв? Щоб тиха “мокра справа” набула резонансу на всю країну?..

Викликає сумніви й версія вбивства на замовлення. Який професійний кілер потягне з собою з місця злочину чотири людські голови?

Джерела “ВЗ” у суддівському корпусі переконані, що суддю вбили через його професійну діяльність. Трофимов, розповіли наші джерела, був скромною людиною старого гарту. Збирати фарфорові статуетки розпочав ще в студентські роки. Колекціонувати нагороди почав нещодавно. Та навряд чи в його колекції були якісь дуже вартісні екземпляри. Жив Володимир Трофимов у середньому достатку, не мав навіть власного автомобіля і на роботу добирався громадським транспортом.

Останніми роками він, як і чимало районних суддів, не розглядав якихось гучних справ. Та правоохоронцям, переконані судді, варто ознайомитися з усіма справами, які розглядав Трофимов протягом останніх десяти років. Особливу увагу при цьому приділити справам, за якими винесли вироки представникам народів Кавказу. Адже судді та його родичам відтяли голови, кажуть джерела “ВЗ”, якоюсь гострою як лезо холодною зброєю — кинджалом чи шаблею. Зазвичай так роблять, щоб помститися, на Кавказі.

Один із львівських суддів, коментуючи на умовах анонімності убивство харківського колеги, зауважив, що на ризик наражається будь-який суддя. Він нагадав, що у 1999 році в коридорі Галицького районного суду міста Львова зловмисник впритул вистрелив в голову судді Іванні Серьодкіній. Пізніше з’ясувалося, що стріляв батько засудженого, якому здалося, що суддя винесла синові занадто суворий вирок. “У будь-якому судовому процесі, — зауважив наш співрозмовник-суддя, беруть участь дві ворогуючі сторони. Отож яке б суддя не виніс рішення, одна зі сторін вважатиме його незаконним, несправедливим та проклинатиме суддю. Добре, якщо лише проклинатиме...”.

Схожі новини