Над кабінками для голосування — відеокамера висить...

Жовківський район

За лічені дні до виборів на всю Україну прогримів скандал у селі Якимівці на Одещині. Тамтешні селяни поставили голові виборчкому ультиматум: або вона вирішує питання зі встановленою над кабінками для голосування відеокамерою, або вони бойкотуватимуть вибори. Яким же було моє здивування, коли, прийшовши 28 жовтня на свою виборчу дільницю у селі Зарудцях на Жовківщині, на власні очі побачила веб-камеру... над кабінками для заповнення бюлетенів. Та ще більше була шокована, почувши, що таке розміщення камери ні в кого не викликало запитань — ні у членів комісії, ні у спостерігачів, ні у виборців...

Два роки тому «цвяхом» виборчої програми у Зарудцях стала детективна історія зі сейфом для виборчої дільниці. Поточена іржею металева скринька для збереження бюлетенів нагадувала експонат з історичного музею. У виборчкомі твердили, що сейф і справді викопний — буцімто викопали його на городі у тодішнього голови сільради. Ходили, мовляв, до війта просити сейф для дільниці, а він спочатку у грубій формі відмовив, а потім заявив: «Вам треба? У мене на городі є — йдіть собі викопайте». Голова сільради (тодішній) Ігор Селецький не заперечував, що іржавий сейф — його, але запевняв — ніяких розкопок на городі не було. Віддав, каже, на дільницю свій сейф, який зберігав на подвір’ї, бо іншого не було. Проблему розрулили, взявши інший сейф в оренду. Чергові вибори не обійшлися без чергової історії. Цього разу — з відеокамерами.

Перше, що мене зацікавило, коли зайшла до актової зали Народного дому, де відбувалося голосування, — місце дислокації «виборчих очей». Одну відеокамеру помітила одразу ж — на балці під стелею між столами для членів виборчкому та «секретарським» столиком. Жіночкам з комісії прикута до них «камерна» увага, схоже, лестила. Перемовляючись з чоловіком біля столу, представниці жіночої частини виборчкому тішилися, що їх на всю Україну показуватимуть.

Щоб не провокувати своєю появою настороженості, вирішила спершу проголосувати, а вже потім зареєструватися на дільниці як журналіст і поспостерігати за процесом у цій ролі. Взяла бюлетені і попрямувала до кабінок для голосування. Дивлюся, а на стіні, біля якої розміщені кабінки, по центру над ними — друга відеокамера. Довелося «малювати» своє волевиявлення з камерою над головою — не ходити ж з бюлетенями по дільниці у пошуках голови комісії, щоб з’ясувати, що робить веб-камера у такому «інтимному» для виборців місці. Закрила бюлетені спиною — і так «галочки» у них ставила.

Проголосувавши, попрямувала до «секретарського» столика зареєструватися і про голову комісії розпитати.

— Я голова, — обізвалася жіночка біля столу.

— У мене до вас запитання, — кажу представившись, — щодо камери над кабінками для голосування. Хто її там почепив?

— А що камера? Вона у кабінці не знімає.

— І де це видно?

— Зараз відкрию ящик і покажу. Ми камери не встановлювали. Це зробили ще до того, як ми прийняли виборчу дільницю на себе. Хто встановлював, нам не повідомляли. Та нічого у кабінці з тієї камери не видно.

Вийшовши з приміщення для голосування, через кілька хвилин голова комісії Оксана Томас повернулася з ключем від металевої скриньки на стіні, в якій встановлено під’єднаний до веб-камер монітор.

— Прошу спостерігачів підійти і подивитися, — каже, відчинивши сейф. — Камера розміщена над кабінками для голосування, але це не порушує таємницю волевиявлення виборців. Видно лише урни і десь п’яту частину верху кабін для голосування. Хто зайшов у кабінку і як голосує, не видно.

— Але ж ви ж розумієте, що камера над кабінкою — це психологічний тиск на виборця. Це ви мені монітор показали, а прийдуть інші виборці — ви ж для всіх сейф не відчинятимете.

— Якщо у когось будуть претензії, відчиню.

— А що — досі ні у кого не виникало запитань, що робить камера над кабінками для голосування. Ні членів комісій, ні спостерігачів це не збентежило?

— Ні. Бо ще перед відкриттям дільниці ми усе перевірили і переконалися, що порушення таємниці голосування немає.

Попитати виборців, що вони думають з цього приводу не вдалося: на дільниці, крім членів комісії та спостерігачів, нікого не було, бо у церкві ще служба Божа не закінчилася. Але, судячи з відеотрансляції в Інтернеті, за якою спостерігала вже на робочому місці, селян відеокамера над кабінками теж не хвилювала. Виходить: або не помітили її, або ж змирилися з думкою, що прописане у законі таємне голосування може бути зовсім нетаємним.