«Антикорупціонерам» розв‘язали руки. Треба скинути й інші пута…

Це сталося після підтримки «вимушеного»
президентського законопроєкту № 13 533, який народився після масових протестів в Україні і негативної реакції Заходу на «закручування гайок» з боку української влади.
«За» висловився 331 парламентарій. Не було жодного голосу проти…

Ряди «слуг» стали рідшими

Як і минулого разу, коли у сесійній залі кипіли «антикорупційні пристрасті», процедуру розгляду було порушено. Найпершим законопроєкт про повернення повноважень НАБУ, САП зареєстрував напередодні народний депутат Ярослав Железняк. Тож, за регламентом, саме його мали би розглядати першою чергою. Однак керівництво Верховної Ради і її апарат віддали перевагу президентському документу. А напрацювання Железняка, як і п‘ять інших від народних депутатів, розглядали як альтернативні. До слова, незалежні експерти «найбільш наближеним до вимог Конституції» вважали законопроєкт, що його розробили і внесли Олексій Гончаренко («Європейська Солідарність» і Юлія Яцик («Слуга народу»).

Цікаве віртуальне парі запропонував напередодні експерт із конституційного права, колишній член ЦВК Андрій Магера. Він готовий був побитися об заклад, стверджуючи, що провідна, «президентська» фракція Верховної Ради — «Слуга народу» самостійно не забезпечить результативного голосування за законопроєкт глави держави. Що не дасть за нього 226 голосів. Як не дає їх уже більше трьох років, починаючи з травня 2022 року…
Як у воду дивився аналітик — «слуги» нашкребли лише 214. Більше того, їхня чисельність зменшилася: на знак протесту проти «торпедної» позиції рідної фракції щодо НАБУ і САП під час ухвалення скандального закону N 12 414, депутат Дмитро Костюк заявив, що покидає ряди «слуг».

Але противники автономності антикорупційних органів у Раді не перевелися. Лідер фракції «Батьківщина» Юлія Тимошенко з трибуни заявила, що, пристаючи на вимоги західних партнерів про незалежність НАБУ, САП, Україна, мовляв, втрачає свою суб‘єктність, натякнула, що ми піддаємося зовнішньому управлінню. Втім, цього разу чотири представники цієї фракції всупереч позиції свого лідера новий законопроєкт таки підтримали.

Претензії до влади залишаються

Ухвалення закону № 13 533 представники громадянського суспільства вважають важливим, але недостатнім кроком із побудови належної правової системи у нашій державі. Центр політико-правових реформ закликав владу виконати й інші вимоги громадськості, які підтвердили б відданість керівних органів країни нашому євроінтеграційному шляху. Згідно із цими вимогами президент та Верховна Рада України мали би призначити за своїми квотами суддів КСУ з числа відібраних на конкурсі кандидатур. Глава держави мав би підписати закон «Про внесення змін до деяких законів України щодо посилення деяких гарантій діяльності медіа, журналістів та громадян на доступ до інформації» (законопроєкт № 11 321), який передбачає, зокрема, трансляцію засідань парламентських комітетів.

Від президента вимагають припинити практику постійного порушення встановленого статтею 94 Конституції України 15-денного терміну підписання законів України та вимоги підписання закону в разі прострочення цього терміну.

Окреме звернення адресовано Верховній Раді — зберегти вирішальну роль міжнародних експертів у конкурсних процедурах, зокрема у доборі членів Вищої кваліфікаційної комісії суддів України шляхом ухвалення законопроєкту № 13 382. А також ініціювати внесення змін до закону «Про публічні консультації» із поширення обов’язку проведення публічних консультацій народними депутатами України під час розробки законопроєктів.
Від уряду громадськість вимагає нарешті
призначити обраного на конкурсі директора Бюро економічної безпеки України.

Коментар для «ВЗ»

Багато депутатів — як флюгери…

Олег Синютка, народний депутат («Європейська Солідарність»)

— Дуже важливо, що антикорупційну вертикаль відновлено. Бо це — вимога українців і це можливість далі просувати наш поступ до інтеграції з Євросоюзом і НАТО.
Чи були щирими депутати, які зараз натиснули кнопки «за», а 22 липня голосували за знищення антикорупційних органів? Думаю, що ні. Ключовим висновком з усіх подій мало би бути формування нової коаліції національної єдності, антикорупційної коаліції. На жаль, багато депутатів — як флюгери. Чинять залежно від того, яку команду їм дадуть з Офісу президента. Мені здається, що Банкова була налякана велелюдними акціями протесту, позицією наших західних партнерів. І тому повернулася до здорового глузду. Але бути впевненим у тому, що у парламенті збережеться стабільність у нашому русі до ЄС, у боротьбі з корупцією, я, на жаль, не можу.

 — Проясніть читачам: ухвалений президентом закон N 12 414, який обмежував незалежність НАБУ і САП, тепер скасовано?

 — Так, це означає, що положення скандального закону, за який «коаліція» голосувала 22 липня і який так швиденько підписав президент, перестають діяти. І відновлюється (щоправда, з деякими обумовленнями) незалежна антикорупційна вертикаль. Дуже шкода, що у цей закон не увійшли ті пропозиції, які вносила «Європейська Солідарність»: насамперед — про повну автономність діяльності НАБУ і САП; про відновлення положень рішень Європейського суду з прав людини щодо захисту бізнесу. Жаль також, що не вдалося відновити конкурси на посади прокурорів — так, як це відбувалося раніше. Але ми все одно будемо робити ті кроки, які дадуть змогу боротися з корупцією в Україні. Бо вона така ж сама загроза для існування нашої держави, як і російська агресія.

І ще один важливий нюанс сьогоднішнього засідання Верховної Ради — народні депутати проголосували за відновлення прямих трансляцій роботи парламенту. Люди повинні бачити і розуміти, що відбувається у стінах парламенту, хто яку займає позицію. Гадаю, сьогоднішня трансляція показала деяких депутатів у всій їхній «красі»…

 — Представник «Голосу» Ярослав Железняк пропонував вилучити із залу скандальну депутатку Мар’яну Безуглу, яка заважала промовцям з трибуни, а до того своїм хамським постом у соцмережах образила пам’ять народного депутата Ярослава Рущишина, який напередодні загинув у ДТП…

 — Якщо чесно, мені шкода цю депутатку… Вона публічно зізналася у своїй хворобі, тому й відповідно ставлюся до неї. Дуже шкода, що така особа знаходиться у стінах парламенту. Вона є певним обличчям політичної сили, від якої прийшла у Верховну Раду. У 2019 році випадково потрапила у парламент і досі не розуміє, що робить тут. Таких «випадкових» у Верховній Раді є набагато більше, ніж ця одна особа…