Керівники НАБУ і САП — на підтанцьовці у Зеленського

Але спочатку коротко нагадаю передісторію цієї промовистої знимки.

Є у президента Зеленського свої «любі друзі». І деякими з них зацікавилось НАБУ. Їх запідозрили у масштабній корупції. Одному з них — ексвіцепрем'єру Олексію Чернишову — детективи НАБУ 23 червня оголосили підозру.

Його звинуватили у передачі державної земельної ділянки приватним забудовникам. Звісно, не за «дякую»… Справа стосувалася періоду, коли Чернишов обіймав посаду міністра розвитку громад та територій України. Згодом він пішов на підвищення і став віцепрем'єром.
До іншого «найлюбішого друга» — співвласника «Кварталу 95» та новітнього олігарха Тимура Міндича — підібралися впритул. Сам Міндич завбачливо виїхав за кордон. Його підозрюють у корупції на будівництві фортифікацій на Херсонщині та Житомирщині. Раніше САП і НАБУ затримали близького родича Тимура Міндича — Леоніда Міндича, якого підозрюють в організації злочинної схеми на закупівлі енергетичного обладнання для АТ «Харківобленерго». Згодом він вийшов із СІЗО після внесення 8 мільйонів застави.

Але найцікавіше інше — з’явилася інформація, що квартиру Тимура Міндича, де часто бував і Зеленський (кілька років тому навіть святкував там свій день народження) — прослуховувало НАБУ. Це означає, що незабаром Україну може струсонути грандіозний «касетний скандал»…Не виключено, що саме такий розвиток подій налякав Зеленського. І президент вирішив діяти на випередження, аби врятувати і «любих друзів», і, можливо, себе. Оскільки вплинути адмінресурсом на незалежні антикорупційні органи він не міг, вирішив діяти «методом сокири» — одним махом, точніше, одним законом знищити ці органи як самодостатні і незалежні. Цю блискавичну спецоперацію Офіс «простих рішень» прокрутив менш ніж за добу. У старий законопроєкт, який валявся в парламенті з січня, втулили норму про підпорядкування НАБУ і САП Генпрокурору, який у Зеленського завжди «на сто відсотків свій», і наказали нардепам за це голосувати без зайвих запитань і вагань.

Очевидно, розраховували на бліцкриг (як путін 24 лютого) — ніхто не встигне оговтатись, і все пройде швидко і гладко. Але нечисельна парламентська опозиція вчинила ґвалт і розкрила облудливі плани Банкової. Суспільство було шоковане нахабством Зеленського: вразила і суть, і методи, і наслідки. Одним законом президент вирішив обнулити демократію в Україні (оскільки такі методи притаманні виключно автократіям) і наші європейські перспективи, адже незалежність антикорупційних органів — одна з ключових вимог міжнародних партнерів щодо вступу України в ЄС. Під загрозою опинилося і фінансування України з боку Європи, від якого ми критично залежні.
Звісно, активна частина суспільства, особливо прогресивна молодь, яка бачить своє майбутнє в Україні, обурилась. Молодь з картонками в руках рятувала не НАБУ, вона рятувала своє майбутнє…

Масові протести по всій країні налякали Зеленського. Він не очікував такого розвитку подій. З одного боку, влада погано знає свій народ, з іншого — була певна, що в умовах війни українці не наважаться на черговий Майдан, бо внутрішня дестабілізація на руку ворогу, відтак усіх невдоволених можна назвати «ворогами народу» (що, власне, і намагалися зробити). Це не вперше Офіс президента, прикриваючись війною, робить кроки для узурпації влади. Згадаємо хоча б, як у перші дні широкомасштабного вторгнення влада скористалась форс-мажорною ситуацією і викинула із загальноукраїнського мовлення три опозиційні канали, натомість створила «Єдиний марафон», на який з бюджету йдуть колосальні гроші. По суті, здійснила узурпацію інформаційного простору, де домінує лише провладна точка зору.

Щоб втихомирити протести, які не вщухали, Зеленський був змушений кинути суспільству якусь кістку. Тоді Банкова придумали «фінт вухами»: вдати, що вони повертають незалежність антикорупційним органам. Чому вдати? Бо я ні на мить не повірила, що Зеленський насправді збирається все повернути на круги своя. Якби він захотів повернути НАБУ і САП незалежність, просто не підписував би той жахливий закон. Адже протести на момент його підпису вже вирували, а європейські партнери били на сполох. Він усі ці червоні прапорці проігнорував і зробив свою чорну справу. Тому подальші дії з ухваленням нового закону я сприймала як своєрідну виставу, не вірячи у щирість намірів. Це був банальний відволікаючий маневр. Заради цього навіть на один день повернули трансляцію Верховної Ради, щоб дати людям видовище. Суть замінили формою…

Підтвердженням цього є той факт, що нікого з оточення президента, хто готував і здійснив цей інституційний заколот в державі, не було покарано. Думаю, їх таємно ще й нагородять, бо державні нагороди за Зеленського надають вельми екзотичним персонажам за невідомі народу «подвиги». Як, наприклад, голові Мукачівської райадміністрації Сергію Гайдаю, який у 2022 році отримав одну з найвищих нагород держави — орден Богдана Хмельницького, який зазвичай дають героїчним військовим. Це той Гайдай, якого НАБУ затримало і вже відправило у СІЗО за підозрою у корупції під час закупівлі дронів та засобів радіоелектронної боротьби для армії. Але про це згодом…
Взагалі, оці два голосування — спочатку з ініціативи Офісу президента за ліквідацію незалежності НАБУ і САП, потім «з ініціативи президента» — за повернення незалежності НАБУ і САП — це ознака явного психічного захворювання влади, яке називається «біполярним розладом». Якщо серйозно, то виглядає, що людей просто ошукали…
І оця фотографія, де штивні керівники антикорупційних органів звітують перед президентом, який вальяжно сидить у своєму кріслі, лише підтвердила мої побоювання.

Нагадаю, через кілька діб після ухвалення закону про начебто повернення незалежності САП і НАБУ, ці структури викрили на корупції під час закупівлі дронів та засобів радіоелектронної боротьби народного депутата від «Слуги народу» Олексія Кузнецова та очільника Мукачівської РДА, який перед цим керував Луганською обласною державною адміністрацією, вищезгаданого Сергія Гайдая. Саме про цю операцію звітували президенту, хоча робити цього не зобов’язані.

Спочатку я подумала, що цим фото Зеленський хотів показати, хто в хаті господар, мовляв, що б там не було — які б закони не приймали і які б протести не вирували, — він залишається найвеличнішим лідером. Це фото багато хто сприйняв як плювок в обличчя протестувальників. Мовляв, ви вимагали незалежності НАБУ і САП, але, як бачите, все одно вийшло по-моєму. Та якось воно виглядало вже занадто зухвало, тому маю іншу версію, яка, втім, не виключає попередню.

Цим фото Офіс вирішив рятувати рейтинг Зеленського, відмити його від іміджу рятувальника VIP-корупціонерів. Мовляв, президент не покриває корупціонерів, не очолює корупцію, а навпаки — очолює тих, хто бореться з корупцією, а значить, саме він — головний борець з корупцією. Ось такий примітивний піар, щоправда, не знаю, на кого розрахований? Це, до речі, свідчення того, за кого вони тримають українців, за яких ідіотів… Керівники НАБУ і САП тут, на жаль, просто підіграли президенту, виконали роль статистів.

Така собі показова вибіркова боротьба з корупцією, щоб переключати увагу суспільства з великої риби на малу сошку…

Після цього фото і допису на сторінці Офісу президента говорити про повернення незалежності НАБУ і САП не доводиться. Це фото свідчить про «договорняк» між Офісом і антикорупційними органами, які спустили в унітаз величезний кредит довіри, який українці їм висловили на Майданах…