Закон № 12 414: нардепи кажуть, що чули від громадян прокльони на свою адресу. Тепер розкаюються за власну безпринципність
Дивні речі відбуваються з українськими парламентаріями. У багатьох з них, як каже народна мудрість, сім п‘ятниць на тижні. Змінюють думку з одного і того ж питання так часто, як примхливий вітер — свій напрямок
Залежно від ситуації, від кон’юнктури. Зранку можуть говорити одне, в обід — інше, під вечір — ще інше. Таких у нас називають безвідповідальними, легковажними. Людьми без хребта. Перекінчиками.
Почали задкувати…
Усього за дві доби світоглядні трансформації відбулися у головах кількох народних депутатів, які минулого вівторка голосували за закон № 12 414, що суттєво обмежував повноваження Національного антикорупційного бюро України і Спеціалізованої антикорупційної прокуратури. У них раптом сталося прозріння. Побачивши на вулицях тисячі обурених співвітчизників, зроблений назад крок президента, і самі почали задкувати.
У своїх інтерв‘ю, на сторінках у соцмережах шкодують про зроблене, перепрошуються «за помилку». Виправдовуються перед виборцями: чогось не зрозуміли, десь не додивилися. Такий собі сеанс колективного покаяння…
Раптове «прозріння» відвідало народних депутатів Тамілу Ташеву, Жана Беленюка, Сергія Штепу, Ростислава Тістика, Василя Мокана, Павла Бакунця. Скажімо, Ташева зізналася, що її голосування «викликало чимало гнівних та емоційних реакцій, включно з прокляттями». Пояснила свою підтримку скандального закону так: «Це було непросте рішення, ухвалене в умовах стислих термінів та обмеженої поінформованості».
Дивно чути ці слова від досвідченого політика, громадського діяча, людини, за плечима якої не один рік державної служби. Насправді йдеться не про технічну помилку Ташевої, а про політичну. Про ймовірний політичний тиск і небажання опиратися йому.
До слова, кілька днів тому Ташева публічно перепрошувалася з іншого приводу: за те, що підтримала інший скандальний закон — мовляв, переплутала документи і натиснула не ту кнопку. Згаданий закон стосувався адвокатів і журналістів. Останніх каратимуть лише за невинне уточнення, чиї інтереси представляє правник…
Після величезного громадського обурення, яке спричинив закон № 12 414, депутатка від «Голосу» запевнила, що тепер підтримає внесений президентом законопроєкт, який «відповідає всім суспільним запитам та запитам міжнародних партнерів».
Щоб бодай трохи виправдати своє бездумне голосування у вівторок, Ташева дала настанову громадянам, швидше — повчання: «Водночас не забуваймо: наш ворог — зовні. Він веде проти нас агресивну війну та прагне нас знищити фізично, розколоти зсередини, скористатися моментом емоційної напруги».
Все правильно, Таміло! Але хіба ви не знаєте, хто і що кілька днів тому спричинило цю «емоційну напругу»? Чому ви, голосуючи за цей закон, не передбачили наслідків свого кроку? — згортання партнерських зв‘язків з Євросоюзом, можливе припинення допомоги нам, у тому числі - військової…
Спортсмен програв на політичному татамі…
Визнав помилковим своє вівторкове голосування і нардеп-спортсмен Жан Беленюк. Сказав, що відчуває особисту відповідальність і не шукає виправдань.
«Наступив на горло власній пісні» і народний депутат зі Львова Ростислав Тістик. Сказав, що у політиці бувають помилкові рішення. І тут же перевів розмову в інше русло, по-філософськи додавши: «Сила демократії в тому, що суспільство має голос, а політики мають чути цей голос! Очікую на президентський законопроєкт».
Більш щирим був колега Тістика по фракції «Слуга народу» Василь Мокан — він назвав вівторкове голосування своїм «першим серйозним прорахунком за час каденції». І сказав, що голосуватиме за виправлення ситуації.
Коментар для «ВЗ»
Петро КРАЛЮК, письменник, доктор філософських наук
«Перебування у владі для них — як наркотик…
З моральної точки зору, оцінювати таке «смикання» наших депутатів вперед-назад — справа безнадійна. Ці люди не особливо переймаються моральними проблемами. Чинять кому як потрібно, як хочеться. Тож кожен сам собі суддя. А те, що починають зараз просити пробачення, казати, що їх не так зрозуміли чи хтось не зрозумів їх — не що інше, як гра. Ці люди знову захочуть брати участь у виборах, знову захочуть потрапити у Верховну Раду. Перебування у владі для них як наркотик. Їх знову тягне туди. Тож треба якимсь чином виправдовуватися перед виборцями. Деякі пояснюють, що нічого страшного не сталося, мовляв, НАБУ і САП і далі працюють… Заради отримання благ ці політики готові терпіти все, навіть зносити приниження, психологічні незручності - лиш би домогтися свого. Кожен вибирає свою передвиборчу стратегію…