Марк Твен, Зощенко та НАБУ

І тому заявила, що чутки про корупцію в Україні є перебільшеними.

Якщо би це почув Марк Твен, то він би не втримався від саркастичного зауваження: «Чутки про смерть корупції в Україні виявилися дещо перебільшеними».

А от Генеральний прокурор України Руслан Кравченко навіть не усвідомлює, що цей закон згортає боротьбу з корупцією. І у розмові з
«Радіо свобода» дивується чому всі вважають, що згортаються повноваження НАБУ, коли у законі йдеться про САП, а не НАБУ.

Якщо Генеральний прокурор набуває право відбирати справи в НАБУ і передавати їх до іншого відомства, або відхиляти одних прокурорів і
передавати справи до інших, то це повертає нас у старі часи, коли такими маніпуляціями було поховано багато справ у суді. Звинувачення НАБУ у роботі на ворога такими білими нитками шито, що за це, мабуть, соромно навіть і СБУ, яке змушене було брати участь у цій виставі, що передувала голосуванню закону 12 414.

Усі вболівальники боротьби з корупцією це розуміють і тому, якби висловився відомий сатирик Михайло Зощенко, «затаїли у душі
хамство» проти тих 263 депутатів, що підтримали цей закон.

Затаїло у душі хамство і керівництво Європейського Союзу. Вони не можуть зараз, під час війни, обмежити допомогу урядові пані Свириденко, щоби вона негайно відчула наслідки передчасного оголошення про смерть корупції в Україні. Мудрі люди у Європейському Союзі зачекають припинення війни. Тому що і після закінчення війни український уряд потребуватиме величезних вливань з боку Європейського Союзу. І ось тоді вони попросять депутатів дещо змінити закон 12 414 у такий спосіб, щоби НАБУ брало участь в обранні Генерального прокурора, а Генеральний прокурор не мав би можливості відбирати справи в антикорупційної прокуратури. А інакше фінансової допомоги від ЄС не буде.

Така позиція з боку Європейського Союзу буде абсолютно вмотивованою. І ось чому.

У бюджеті України постійно бракує коштів. Поверненням коштів від цих корупційних оборудок до бюджету України має перейматися НАБУ. Власне, воно для цього і було створене. Якщо НАБУ налагодить повернення цих коштів до бюджету України, то Європейський Союз зможе скороти допомогу урядові України на ту саму суму, яку поверне НАБУ.

Розглянемо цю ситуацію на конкретному прикладі. Знаменита справа «Роттердам+» зазнала провалу у суді, бо сплив термін давності у 4 роки. Суть справи така: організатори цієї справи брали з бюджету кошти на перевезення вугілля з Південної Африки до Маріуполя відстань між якими становить 14 000 км. А насправді привозили донбаське вугілля, що на відстані 60 км від Маріуполя. Витягнули з бюджету на цю оборудку майже 2 мільярди доларів. На той час 2 мільярди доларів перебільшували 5% усього річного бюджету українського уряду. Багато прокурорів змінилося у цій справі, тому її і не встигли за 4 роки розглянути у суді.

Але термін давності у 4 роки розповсюджується на кримінальне впровадження. Тому НАБУ поновило розгляд цієї справи вже як цивільне впровадження. Не з метою посадити злочинців за грати, а з метою повернути суму в бюджет.

Яку саме суму мають повертати крадії бюджету? Ту, що вкрали, плюс 16%. Чому ще 16%? Тому, що український уряд змушений був взяти позику через нестачу коштів у бюджеті під 16% річних. Якщо би НАБУ вдалося звітувати про вилучення цих коштів в організаторів оборудок, то це би мало величезний резонанс в суспільстві і могло би вплинути на поведінку потенційних крадіїв бюджету у майбутньому.

Закон 12 414 не сприяє поверненню вкрадених коштів до бюджету, а тому й дає моральне право усім іноземним кредиторам і донорам України вимагати ще більше відсотків за надані українському урядові кредити або скоротити дотації та гранти на ту суму, яку би НАБУ
могло повернути до бюджету.

У цій позиції іноземних кредиторів немає нічого особистого. Тільки суха арифметика та здоровий глузд.