«Відповідальність за насильство завжди на тому, хто його вчинив»

«Короткою спідницею можна спровокувати злочинця на сексуальний злочин…». «Ваш переляканий вигляд може спровокувати насильство над вами. Тримайтеся впевненіше, не вважайте, що нічого не можете зробити». Або: «Велика кількість дорогих прикрас, одягнених напоказ, можуть привернути увагу грабіжника …». Це цитати з підручника з Основ здоров’я за 8-й клас (автор — Тагліна О.В.). Підручник рекомендований Міністерством освіти і науки від 10.05.2016 р. (видавництво «Ранок»).

Наведу ще кілька цитат з підручника на тему на­чебто «віктимної» пове­дінки (віктимність — потенційна схильність стати жертвою зло­чину).

«Спровокувати злочинця можна словами або інтонацією висловлювань, жестами, діями, манерою поведінки, застосу­ванням сили, — йдеться у під­ручнику з Основ здоров’я для восьмикласників. — Інколи жерт­ва показує свою невпевненість, переляк, страх, а злочинець у такій ситуації бачить перед со­бою легку здобич. Через це по­чувається сильним і рішучим».

«Зґвалтування можуть бути спровоковані необачною пове­дінкою жертв: вони розпивали алкоголь з незнайомими людь­ми, були кричуще одягнені, по­верталися додому без супрово­ду в темний час доби…».

2023 року я писала матері­ал, що мав назву «Жертву зви­нувачують у тому, що у зґвал­туванні вона винна сама»… Про «совкову начинку» підручника з Основ здоров’я для 8-го кла­су повідомила у соцмережах дитяча й сімейна психологиня, президентка Асоціації психоло­гів Катерина Гольцберг. Автори того підручника — Бех, Ворон­цова, Пономаренко, Страшко.

У підручнику, про який ідеть­ся зараз, автор уже інший, але суть матеріалу — та сама (теми перекочовують з підручника в підручник, змінюються хіба що ілюстрації). Здається, стільки уже було написано, що винува­тий в насильстві тільки насиль­ник… Але дітям цей матеріал подається під іншим «соусом».

Журналістка «ВЗ» поспілку­валась з психологинею Люд­милою Цюпою. Чому фра­за «сама винна» є токсичною і шкідливою?

— У часі нинішньої війни ми також бачимо жертву і агресо­ра. Але чи справді жертва спро­вокувала агресора? — каже Людмила Цюпа. — Хто такий зло­чинець: психопат чи аб’юзер? Аб’юзер — людина, яка систе­матично виконує психологічне або фізичне насилля над жерт­вою, — веде далі психологиня. — Не обв’язково аб’юзер буде бити жертву. Він може здійснювати психологічний тиск, маніпулю­вати нею. І робитиме це так вір­туозно, що жертва повірить, ніби цього заслуговує. Це дуже вели­ка небезпека! Мета аб’юзера — отримати контроль над жертвою. У цьому таке спотворене задово­лення аб’юзера.

Хто такий психопат? Це люди­на, яка не відчуває співчуття, по­збавлена емпатії. Відповідно, не відчуває провини і завдає шко­ди, болю, абсолютно не відчу­ваючи жодних докорів сумління. Тому злочинець — це завжди той, хто здійснює насилля, маніпуля­ції і при цьому має на меті влас­ні бажання, власні мотиви: отри­мати владу, отримати контроль, збудження і виявити агресію.

Причому багато злочин­ців отримують задоволення не лише від самого акту насилля, а від почуття контролю над жерт­вою. Це така для них гра, коли вони використовують страх, слабкість, безпорадність інших.

— Якщо жертва не прово­кує, чому агресор нападає?

— Злочини не відбувають­ся тому, що хтось погано пово­дився. Вони відбуваються тільки тому, що є злочинець, — пояснює психологиня. — Міф «спровоку­вала», «сама винна» — бажання перекласти відповідальність на жертву. До речі, «ідеальна» по­ведінка жертви може ще більше посилити агресію, коли злочин­цеві захочеться доламати іншу людину. Ще більше дотиснути й відчути задоволення збоченця.

Тому жертва може бути одяг­нена хоч у спортивний костюм, хоч у вечірню сукню, хоч у без­формний одяг з голови до п’ят. Може мовчати, може спереча­тися, йти по вулиці чи сидіти в кафе… Насильство не відбува­ється через зовнішність чи че­рез поведінку жертви. Злочи­нець не потребує причини.

— Що може допомогти не стати жертвою насилля чи жертвою злочину?

— Насамперед власна са­мооцінка, самоцінність. На та­кому рівні, що «ні» — це завжди «ні». Без будь-яких пояснень, виправдань, без намагань бути хорошою чи хорошим. І без­пека не в правильному одязі, а в чітких кордонах. У кордонах особистих, у кордонах країни. І якщо хтось порушує ці кордо­ни, це не наша проблема, це їх­ній вибір. І дуже часто грубість чи занадто різка реакція допо­можуть захиститися від агресії.

На жаль, дуже часто добро­ту у наш час плутають з безпо­мічністю, або слабкістю. Але до­бра людина може бути сильною. І може себе захистити. Доброта не виключає вміння себе захис­тити. Коли ми інтуїтивно відчу­ваємо, що щось не так, то дуже часто так і є. Нам не здається!

Відповідальність за насиль­ство завжди лежить на тому, хто його вчинив. Ніхто не напрошу­ється на злочин. Винен тільки той, хто це зробив.