Кожному захисникові - по помічнику!

На базі Національного університету «Львівська політехніка» відкрили Центр ветеранського розвитку. З осені цього року там почнуть готувати помічників ветерана. Це нова професія в Україні. Завдання помічників — допомагати захисникам, які повернулися з фронту, з працевлаштуванням, навчанням, соціальним захистом та реабілітацією. Помічник ветерана — пілотний проєкт Міністерства ветеранів України, який запрацює у Львівській, Вінницькій, Миколаївській та Дніпропетровській областях. Помічники надаватимуть послуги «під ключ», їхня місячна зарплата — 16 тисяч гривень.

Міністерство зі справ ве­теранів України фінансувати­ме навчальні програми для вій­ськових. Центр ветеранського розвитку відкрили у НУ «Львів­ська політехніка», оскільки тут була база для цього. Як зазна­чив ректор університету Юрій Бобало, у березні 2019 року створили Ветеранську службу. Також провели освітній проєкт «Україна-Норвегія», спрямова­ний на перепідготовку і соці­альну адаптацію військовослуж­бовців та їхніх родин в Україні. За цей період понад 900 вій­ськових із сім'ями пройшли на­вчання за різними професійни­ми напрямами.

«Тих, хто захищає нас на фронті, держава має усіляко підтримувати, — сказала під час відкриття Центру ветеранського розвитку міністерка зі справ ветеранів України Юлія Лапу­тіна. — Маємо зробити все, аби після перемоги наші захисники могли повернутися до нормаль­ного життя, громад та родин. Важливою у соціалізації вете­ранів є освіта. На фронті вони отримали лише мілітарний до­свід. Потрібно зробити все, аби вони отримали потрібну освіту, гідне місце праці та змогли за­безпечити свої сім'ї».

Щоб стати помічником вете­рана, потрібно пройти конкурс­ний відбір, потім курс навчання. На відбір подалося 65 претен­дентів. Умова — помічником ве­терана може стати людина, в якої в сім'ї вже був ветеран чи колишній військовий.

Зі Львівської, Миколаївської, Дніпропетровської та Вінниць­кої областей планують залучити 400 помічників ветеранів. «Досі в Україні не було таких центрів, які б надавали допомогу хлоп­цям, що потребують психоло­гічної та юридичної підтримки, та їхнім сім'ям, — розповів вій­ськовослужбовець 80-ї де­сантно-штурмової брига­ди Олег Ціздин. — Я воював з 2014-го по 2019 рік. Із почат­ком повномасштабного втор­гнення рф пішов доброволь­цем, був сім разів поранений. Подав заявку на посаду поміч­ника ветерана, адже пам’ятаю себе у 2014 році у Львові. Це було зовсім інше середовище. Після перебування на фронті у мирному місті я впав у паніку, не знав, що робити. Було б до­бре, якби тоді хтось був поруч і фахово допоміг…».