Онлайн-шахраї обдурювали людей, обіцяючи соціальні виплати
Основна група, яка протидіє кіберзлочинам і російській пропаганді в Інтернеті, — молодь віком від 16 до 25 років
російська пропаганда за багато років пустила глибоке коріння по всьому світу. Боротьба з нею — частина успіху в інформаційній війні. Українські кіберполіцейські виявляють тих, хто виправдовує у мережі збройну агресію рф проти нашої країни, поширює фейки, дезінформацію та російську пропаганду… Утім, долучитися до цієї важливої роботи можуть і пересічні українці, виявляючи ворожі публікації в Інтернеті за допомогою Телеграм-каналу StopRussiaChannel MRIYA. Про його роботу, а також захист особистих даних українців і онлайн-шахрайства журналістка «ВЗ» розпитала старшу інспекторку 1-го сектору Управління протидії кіберзлочинам Львівщини Валерію Івкову.
— В Інтернеті часто можна побачити фото загублених особистих документів. Чи можуть такою інформацією скористатися шахраї?
— Якщо хтось знайшов чужі документи, наприклад, паспорт, виставляти фотографії в Інтернеті можна, але потрібно прикрити номер і серію документа та дату народження. За фотографією людина себе впізнає або оточення впізнає цю людину. А самі персональні дані не будуть розголошені. Якщо паспорт потрапить на очі шахраю, той може використати документ для оформлення кредиту. До кіберполіції зверталися потерпілі, які хотіли орендувати помешкання, задля цього скидали орендодавцю свої паспортні дані. У подальшому ці паспортні дані шахраї використали під час «здачі житла в оренду»… Тому персональні дані потрібно ретельно захищати. Наприклад, на комп’ютер чи телефон варто встановлювати складні паролі - від восьми символів. Пароль має містити великі й малі літери, цифри й спеціальні символи. У такий спосіб обмежите доступ сторонніх осіб до вашого ґаджету, до вашої інформації. Не варто встановлювати пароль, у якому може бути зашифроване ваше ім'я.
— Розкажіть про канал StopRussiaChannel MRIYA, який кіберполіція створила у Телеграмі задля боротьби з російською пропагандою.
— Долучитися до цього каналу можна, наприклад, сканувавши QR-код на білбордах. Інформація про канал розміщена також у багатьох громадських місцях, а також у деяких кафе. Якщо людина бачить в Інтернеті (на YouTube, у соцмережах тощо) інформацію, яка має явно пропагандистський характер, може написати на цей Телеграм-канал скаргу — про протиправну діяльність, поширення пропаганди, про контент, якому не місце в Інтернеті. На каналі StopRussiaChannel MRIYA є покрокова інструкція, як це можна зробити. Поруч з інструкцією є коментарі, які людина може обрати. Щоб заблокувати той чи інший ресурс, необхідно зібрати певний відсоток скарг від загальної аудиторії, яка перебуває в акаунті. Якщо блокуємо ресурс, який має сто підписників, нам потрібно 60−80 скарг. А якщо ворожу інформацію поширює, наприклад, блогер-мільйонник, нам потрібно 600−800 тисяч таких скарг. Тому якщо бачите заклики до масових заворушень, або заклики до поширення «русского міра», інформацію, яка дискредитує органи державної влади, правоохоронні органи тощо, — звертайтеся зі скаргою. Або якщо бачите відомості, що якась особа збирає певну інформацію про наших військових, про місце їх дислокації, їхні персональні дані. Або хтось шукає волонтерів і просить їхні персональні дані. Збір інформації про місця обстрілів або прохання надати фотографії певних об'єктів — теж може бути розцінено як ворожа діяльність.
— Інформацію про наші перемоги розміщуємо на своєму Телеграм-каналі, — веде далі Валерія Івкова. — Ми блокували в Інтернеті неприйнятні YouTube-канали, наркокрамниці, акаунти онлайн-шахраїв тощо. Тобто канал StopRussiaChannel MRIYA не лише протистоїть агресії рф, а й протидіє онлайн-шахраям і мережевим розповсюджувачам наркотичних засобів.
— Як часто кіберполіцейські блокують онлайн-наркокрамниці? На вулицях Львова їхні адреси можна побачити на стінах будинків і на балконах…
— На початку лютого співробітники управління кіберполіції спільно з прокуратурою затримали у селищі Брюховичах львів'янина. При ньому було наркотичних засобів майже на 200 тисяч грн.
До виявлення таких крамниць можуть долучитися усі небайдужі. Можете скопіювати посилання про шахрайські магазини або наркокрамниці, за допомогою бота StopRussia MRIYA (https://t.me/stopdrugsbot), та додати до загальної бази кіберполіції. Після перевірки ця інформація блокується. За допомогою чат-бота користувачі можуть надсилати адреси Інтернет-магазинів із продажу заборонених речовин, зокрема у вигляді фото. Усе це відбувається анонімно і допомагає швидко блокувати наркокрамниці.
— Наскільки користувачі соцмереж є активними в інформаційній війні проти росії?
— За результатами опитування, яке проводилося на нашому Телеграм-каналі, основна група, яка протидіє кіберзлочинам і протистоїть російській пропаганді у Facebook, Instagram, TikTok, Viber, — це молодь віком від 16 до 25 років.
— Як кіберполіція ставиться до українських блогерів, які знімають відео з росіянами? Розмовляють з ними про війну. А ті видають в Інтернет-простір відверту російську пропаганду…
— Наші блогери намагаються донести до росіян правду про російсько-українську війну. Пояснити їм, що відбувається в Україні, і змінити якось їхню думку. Такі відео не блокуємо. Наше завдання — заблокувати ворожу пропаганду, яка здебільшого шириться з росії, зокрема телеканали, які транслюються на тимчасово окупованих територіях. Прямі ефіри, які ведуться між українцями й росіянами, в базу кіберполіції наразі не потрапляли. Проте Facebook та Instagram самостійно блокують відео, які пропагують агресію.
— Чи зменшилась кількість шахраїв, які продають в Інтернеті неіснуючі товари й послуги, фейкові документи? Чи можна убезпечити себе і не потрапити на гачок аферистів під час онлайн-шопінгу?
— З початком повномасштабного вторгнення рф з’явилися випадки шахрайства, пов’язані з придбанням військової амуніції, продуктів харчування, орендою житла. Тобто онлайн-шахрайства пов’язані з тими речами, на які є попит. Продавець-шахрай не відправляє клієнту товар або отримує передплату та зникає… Нещодавно був випадок, коли зловмисник продавав неіснуючі автозапчастини. Його затримано та повідомлено про підозру.
Трапляються випадки, коли шахраї виманюють у людини номер її банківської картки, CVV-код. Такі «продавці» або «покупці» дуже кваплять людей, і через це люди втрачають пильність. Роблять це, зазвичай, зранку або пізно ввечері. Навіть якщо людина безпосередньо продає товар, може потрапити на гачок шахрая. Буде покупець, який скаже, що в нього, наприклад, не працює якась функція у додатку тієї чи іншої платформи. І буде скидати посилання в Messenger, Viber, WhatsApp. Людину будуть спонукати до того, щоб вона ввела банківські реквізити, щоб зарахувати гроші за товар. Таким чином шахраї можуть отримати доступ до банківських даних і списати кошти з картки.
— Якщо купуєте товар через Інтернет, маєте звернути увагу на те, чи не є заниженою вартість товару відповідно до ринкової, — радить кіберполіцейська. — Також не варто погоджуватися на передоплату, якщо не знаєте продавця або у нього низький рейтинг (деякі торговельні платформи ввели рейтинг продавців на основі відгуків). Якщо вам відмовляють переслати товар накладним платежем, треба замислитися, чи варто тут купувати? Сумнівний продавець може не знати певних характеристик товару або відповідати на запитання щодо товару узагальнено. Квапити людину з оплатою. Поліція рекомендує вести спілкування лише у додатках тих платформ, на яких купуєте чи продаєте товар. Наприклад, сайт OLX має свій чат (там видалити чи змінити повідомлення не можна). У разі необхідності (за ухвалою суду) можна отримати інформацію з такої платформи, а із соціальних мереж ми тієї інформації не отримаємо, оскільки її можна видалити.
— Є справжні благодійні фонди, які збирають кошти на лікування дітей. А є шахраї, які викрадають фото дитини і продовжують незаконно збирати кошти… Чи вдається кіберполіції викрити таких цинічних аферистів?
— Схем вчинення онлайн-шахрайств багато, на жаль, злочинці не зупиняються ні перед чим. Із початку року на адресу управління протидії кіберзлочинам надійшло близько 700 звернень, пов’язаних з онлайн-шахрайствами.
Кіберполіцейські Львівщини викрили учасників злочинної організації у шахрайстві під виглядом державних виплат. Організатор підшукував виконавців, які на замовлення створювали фішингові сайти. Далі зловмисники використовували онлайн-сервіси для масової розсилки SMS. Громадянам надходили повідомлення про можливість отримання соціальних виплат, зокрема еПідтримки, допомоги від ЄС, різних програм благодійних фондів. Для цього їм пропонувалося перейти за посиланням та вказати дані банківських карток, на котрі нібито буде зарахована допомога. Відомості, які користувачі вводили на фішингових сайтах, автоматично ставали відомі зловмисникам. Надалі учасники схеми привласнювали гроші з рахунків потерпілих. За попередніми даними, у такий спосіб ошукали понад сотню громадян. Загальна сума збитків становить мільйон гривень.
— Чи викриває кіберполіція злочини, пов’язані з насильством неповнолітніх, поширенням матеріалів порнографічного змісту?
— Так, один із напрямів нашої роботи — протидія поширенню дитячої порнографії в Інтернеті. У лютому задокументовано діяльність особи, яка систематично здійснювала розпусні дії сексуального характеру відносно малолітньої дитини. Злочинець робив фото та відеоматеріали і розповсюджував їх в Інтернеті. Його було затримано та повідомлено про підозру. За 2022 рік і початок 2023 року на Львівщині задокументовано чотири такі особи. Є випадки, коли до злочину причетні батьки.