«Ми привеземо вам 380 тисяч гривень, для уточнення адреси натисніть «1»

Активізувалися шахраї, які телефонують українцям і представляються працівниками фейкових банків. Часто під їхній прес потрапляють пенсіонери. Як не потрапити у пастку фейкового банку?

Банківські експерти наголошують: ніколи не підтверджуйте вхід та не погоджуйте дії поза додатком. Працівники банку ніколи не просять у вас коди та не заходять у ваш особистий кабінет. Якщо хтось просить перевстановити додаток або підтвердити вхід через зовнішнє посилання — це шахрайство.

У департаменті кіберполіції України кажуть:

— Шахраї створюють фейкові чат-боти у Телеграм, маскуючи їх під чат-боти служби підтримки банків. Щоб вони виглядали максимально правдоподібно, шахраї підробляють «блакитну галочку», знак верифікації. Для цього до назви акаунту додають емодзі, схожий на знак верифікації. Такі боти дуже важко відрізнити від справжніх!

Потрібно перевіряти сервіси, у які ви вводите свої дані. Ніколи не вводьте у чат-бот пін-код від платіжної картки, CVV2/CVC2, логін або пароль від мобільного банкінгу — такі дані просять тільки шахраї!

Використовуйте лише офіційні канали зв’язку з банком: мобільний застосунок банку; офіційний сайт банку; номер телефону, зазначений на зворотному боці платіжної картки.

Якщо потрібен чат-бот, то шукайте посилання на нього тільки на офіційному сайті або в офіційному застосунку банку!

Старша оперуповноважена Управління протидії кіберзлочинам Львівщини Валерія Івкова розповіла «ВЗ», як не потрапити у пастку шахрайських банків.

— Якщо ми хочемо поспілкуватися з банківською установою, чи будь-якою державною установою, яка надає послуги, маємо зайти на їхній офіційний сайт. На ньому є офіційні посилання, зокрема, на чат-бот. На офіційному сайті вказані відповідальні особи, — каже кіберполіцейська Валерія Івкова. — Завжди наголошуємо: не передавайте свої персональні дані третім особам. Тому що шахраї використають їх на власний розсуд!

Задля безпеки варто також встановити у телефоні (або у додатку фінансової установи) обмеження на зняття готівки. Також можете встановити ліміт на транзакції в Інтернеті (У разі потреби, як це зробити, вам підкаже консультант у банку. — Авт.).

— Що є тими «червоними прапорцями», на які спочатку варто зважати?

— Якщо вам розповідають, що потрібно видалити додаток, перевстановити його, відкрити рахунок, перерахувати гроші на рахунок — це «червоний прапорець». Навіщо видаляти додаток, якщо через нього здійснюється уся комунікація? Фінансові установи не мають права вимагати цього у клієнтів. Шахраї просять видалити додаток для того, щоб третя особа могла без вашого телефону підтвердити вхід.

Також банківські установи не обслуговують додатки клієнтів дистанційно, не встановлюють програми віддаленого доступу. Це не передбачено у жодній банківській чи іншій державній установі. Це роблять шахраї з метою повного контролю над вашим телефоном або комп’ютером.

Але найважливіше у безпеці - це людина. Комп’ютер або програму ми не виведемо на емоції, не налякаємо. У таких випадках саме людина є вразливою. Тому треба мислити критично, перевіряти будь-яку інформацію. Навіть якщо вам дзвонять з банку, і ви не впевнені, що це банк, можна скинути, і перетелефонувати на «гарячу лінію», або у службу підтримки банку.

Якщо вам пропонують, наприклад, встановити якесь програмне забезпечення, можете скинути, і зателефонувати до технічної підтримки банку. Або вас «викинуло» з додатку, у такому випадку також треба зателефонувати у службу безпеки банку. Можливо, стався якийсь збій тощо.

— Знайома розповіла, їй телефонують шахраї з Києва зі стаціонарного номера і кажуть: «Ми вам привеземо 380 тисяч грн, для уточнення адреси натисніть «1». Вони, мабуть, думають, що стаціонарний номер правоохоронцям важче вичислити?

— Вперше про таке чую… Очевидно, шахраї збирають інформацію про персональні дані. А потім вони можуть сказати, щоб їм компенсували кошти за бензин тощо. Гроші просто так у нашому світі ніхто не роздає!

Є багато можливостей для верифікації мобільних телефонів. Стаціонарні телефони користуються меншою популярністю, і відгуків про них люди мало пишуть. Шахраї, очевидно, розраховують на те, що стаціонарні телефони викликають більшу довіру, бо такими телефонами користуються державні органи. Це маніпуляція свідомістю.

— Чи багато зараз афер, пов’язаних зі швидкими онлайн-кредитами?

— Таких випадків багато. Трапляється, що шахраї зламують акаунт і отримують копію паспорта людини, або інших документів. У такий спосіб оформлюють швидкий кредит. Людина про це дізнається пост -фактум, коли їй надходять вимоги або скарги щодо здійснення виплат по кредиту.

Буває, що людина сама взяла кредит (мікрозайм), але немає змоги його оплачувати, і намагається це представити поліції, як шахрайську схему.

Справді, будь-які мікрозайми вимагають невелику кількість документів: паспорт, ідентифікаційний код платника податків, номер мобільного телефону. Поліція радить не виставляти у відкритий доступ власні документи. Або якщо ви шукаєте власника загубленого документа через соцмережі, не оприлюднюйте особисті дані, щоб ці документи шахраї не використали у своїх «сірих» схемах.