«Якщо операції проводяться через незареєстрований обмінник, людину можуть „кинути“ на гроші…»

Як встановили правоохоронці, роботу з потенційними жертвами організували через розгалужену мережу кол-центрів на території України. Фігуранти активно рекламували свої псевдоінвестиційні сервіси через соціальні мережі. Потенційним клієнтам обіцяли, що ті отримають надприбутки. Шахраї схиляли потерпілих до встановлення програмного забезпечення для віддаленого доступу, що надавало їм контроль над пристроями жертв та доступ до їхніх фінансових даних.

Щоб легалізувати незаконно отримані кошти, учасники угрупування зареєструвалися, як ФОП та отримували виплати нібито за послуги у сфері комп’ютерного програмування.

Організатору та трьом виконавцям повідомлено про підозру за ч.4 ст.190 (шахрайство) ККУ в редакції, що діяла до 11.08.2023 р. Санкція статті передбачає до 12-ти років позбавлення волі.

Досудове розслідування у цій справі триває.

Нагадаємо, першою криптовалютою був біткойн, який з’явився у 2009 р. На ринку існувало понад 25 тисяч інших криптовалют, серед яких лише трохи більше 40 мають ринкову капіталізацію, яка перевищує 1 млрд доларів. Деякі фахівці у галузі економіки вважають криптовалюти… спекулятивною бульбашкою.

Днями депутати Верховної Ради України голосували за закон «Про віртуальні активи», але його не підтримали… Національний банк України не розглядає криптовалюту, як законний засіб платежу.

Про «чорний» ринок криптовалюти та законодавчі ініціативи в інтерв'ю для «ВЗ» розповів начальник управління протидії кіберзлочинам у Львівській області Олег Кріп.

— Наразі ринок віртуальних активів (криптовалюти) в Україні не врегульований, — каже Олег Кріп. — У Верховній Раді та у Департаменті кіберполіції працюють робочі групи над новим законопроєктом про віртуальні активи.

Кіберфахівці спільно з міжнародними партнерами відстежують підозрілі транзакції. Використовують системи блокчейн-аналітики, які дозволяють відстежити підозрілий гаманець, або фінансові потоки. Далі проводиться робота з криптобіржами. Є законні процедури, які дозволяють отримати необхідні дані про власника, рух коштів тощо.

Є дропи, які використовують пластикові картки для переведення коштів злочинців (Дроп — людина, яка добровільно або через необізнаність погоджується, щоб її банківська карта стала частиною злочинної схеми. — Авт.). У такий самий спосіб шахраї можуть використовувати криптогаманець.

В Інтернеті часто можна побачити оголошення про те, що, наприклад, за верифікацію на криптобіржі, платимо гроші. Легка робота. У такий спосіб шахраї збирають базу дропів для роботи з віртуальними активами.

Для того, щоб верифікувати криптогаманець, людина має підв'язати номер телефону та емейл. Надати паспортні дані. Буває, що люди навіть не здогадуються про наміри шахраїв (власників криптогаманців використовують в темну). Є випадки, коли на це погоджуються добровільно. Отже, людина стає співучасником злочину.

— Розкажіть про факти шахрайств, пов’язаних з криптовалютою. Можливо, є випадки з купівлею-продажем квартир тощо.

— Злочинці постійно намагаються вигадати нові способи, щоб виманити криптовалюту у власників. Непоодинокі випадки, коли до кіберполіції звертаються з заявами про злочини, пов’язані з криптовалютою.

Згідно з чинним законодавством, придбання будь-якого майна в Україні відбувається у гривнях. Випадків, що оплачували квартиру у криптовалюті, у нас не було… А ось наркотики часто продають (купують) за криптовалюту. Злодії вірять у те, що їх не відслідкують. Але є конкретні алгоритми за якими можна відслідкувати ті чи інші криптотранзакції.

Якщо говорити про найпоширеніші схеми, серед них можна виділити основні. По-перше, це скам-ICO — фальшиві компанії збору коштів для нібито перспективних криптопроєктів. Людям пропонують інвестувати на ранньому етапі для подальшого отримання надприбутків. А далі організатори просто зникають з грошима.

Також поширені випадки, коли шахраї створюють підроблені сайти криптобірж, або надсилають електронні листи з нібито офіційними запитами — ввести свої дані. Як тільки користувач вводить логін і пароль — його рахунок опиняється в руках зловмисників. Його шахраї можуть використовувати у незаконних операціях.

Ще один популярний метод — піраміди та Ponzi-схеми. Людям обіцяють високий прибуток, але насправді вони отримують гроші за рахунок нових інвесторів. Як тільки потік вкладників сповільнюється (або взагалі зникає) — схема руйнується, і більшість учасників залишається без коштів.

Також часто зустрічаються фейкові розіграші та аірдропи. Людям, наприклад, пропонують «безкоштовну крипту» в обмін на невеликий внесок. Звісно, отримати щось натомість неможливо…

Ще один варіант — Pump&Dump, коли група шахраїв, або впливових осіб штучно роздуває вартість маловідомої криптовалюти, заманюючи нових інвесторів. Коли ціна зростає, організатори продають свої активи, і всі інші залишаються зі знеціненими токенами (Токен — це одиниця обліку, яка може представляти цифровий баланс або цінний папір в цифровій формі. — Авт.).

Чим реалістичнішим виглядає шахрайський контент, тим більше людей потрапляє у пастку. І хоча криптовалюта може бути анонімною, правоохоронці використовують аналітичні інструменти для виявлення зв’язків між гаманцями та кінцевими бенефіціарами. Це дозволяє встановити власників так званих чорних гаманців та джерела походження їхніх коштів.

Криптовалютні сервіси допомагають встановлювати підозрюваних. Вони, у разі наявності підстав, визначених законом, надають важливу інформацію щодо транзакцій, акаунтів та їхніх власників, що необхідні для ефективного розслідування кримінальних правопорушень з використанням криптовалют.

Окрім цього, Департаментом кіберполіції підтримується постійне та тісне співробітництво з представниками правоохоронних органів інших країн.

— Яку основну мету переслідують користувачі криптогаманців?

— Варіантів дуже багато… Хтось намагається заробити на криптовалюті. Придбати її дешевше і продати дорожче. Інвестор, який має криптовалюту і хоче обміняти її на гривні, теж може потрапити на той, чи інший варіант шахрайства, коли він не отримає коштів.

Посередник у цих операціях — криптобіржа. Якщо операції проводяться через обмінник в Інтернеті, який ніде не зареєстрований, відповідно, людину можуть «кинути» на гроші. Це як оплатити повну вартість товару і сподіватися, що ви його отримаєте.

— Чи багато в Україні власників криптогаманців?

— Є певний ажіотаж відносно криптовалюти. Студенти і школярі вже мають акаунти на певних криптобіржах. Вони намагаються купити криптовалюту дешевше і заробити на ній. Але все залежить насправді від везіння.