Замість площі Коліївщини – площа Сусідів

12 вересня після тривалого ремонту планують відкрити площу Коліївщини. Про це заявив голова Львівської ОТГ Андрій Садовий під час інспектування ремонтних робіт. Площа буде з незвичними вуличними меблями, замість старих лавок — стільці й фонтан-криниця з іменами визначних людей, які тут мешкали у давнину. Воду з криниці можна буде пити. Проте головна інтрига — довкола зміни назви цієї площі. Її планують перейменувати на площу Сусідів.

«Ця площа має особливу енергетику, — сказав Андрій Са­довий. — Тут будуть нові світиль­ники, нові крісла, нова атмос­фера. Після відкриття ця площа називатиметься площею Су­сідів. Чому саме так? Будемо розповідати про тих людей, які тут жили в різні періоди, але за­вжди у мирі — українці, євреї, поляки, австрійці, німці. Це до­рога вперед! До 30-річчя Неза­лежності України площа Сусідів — це круто».

Архітекторка Ольга Криво­ручко додала: «Площа історич­но цікава. Під час археологічних досліджень було знайдено ста­ру історичну криницю. Ми за­проєктували її відновлення на тому ж місці, де вона була зна­йдена. Так само можна поба­чити відтрасовані будинки, за­лишки яких знайшли під час археологічних розкопок. Зна­йдено й мур, який проходив ву­лицею Братів Рогатинців. Тому ми постаралися якомога біль­ше історії „витягнути“ на по­верхню».

Площа Коліївщини розта­шована на території колиш­ньої єврейської дільниці міста. Як розповів львовознавець Ігор Лильо, площа історично мала декілька назв. Спочатку була Жидівською. 1871 року пло­щу перейменували на Вексляр­ську (від німецького wechseln — міняти). У тодішній єврейській дільниці жили, зокрема, лихва­рі. Для того, аби гроші повер­талися вчасно, підписували від­повідний фінансовий документ — вексель. 1950 року радянська влада змінила назву — на площу Коліївщини, бо вона розташована поблизу місця ув’язнення полонених гайдамаків (підвалу міського арсеналу).

Екс-депутат Львівської об­ласної ради, юрист Володи­мир Гірняк проти того, щоб пло­щу Коліївщини перейменували на площу Сусідів. «Гайдамаччи­на — складна сторінка нашої іс­торії. Але це наша історія. Нам з нею жити і нам її осмислюва­ти, — каже пан Гірняк. — На 30-му році Незалежності красти нашу пам’ять неприпустимо. Моти­вація Садового проста. Зроби­ли, відновили у партнерстві з кимось, а тепер давайте Львів ліквідує назву, яка комусь муляє очі… Нічого не маю проти слав­ного міста Умані. Але коли голо­ва Львова хизується, що парт­нером проєкту відновлення площі Коліївщини стало управ­ління культури Уманської місь­кої ради, то це якийсь сюрре­алізм. Так догосподарювався, що вже без управління культури Уманської міської ради у Льво­ві навіть маленької площі відре­монтувати не здатен».

А от краєзнавець, юрист Віта­лій Надашкевич вважає, що на­зва площі Сусідів є значно кра­щою, ніж історично-суперечлива назва площа Коліївщини.

«Торік я особисто проводив соціологічне дослідження, опи­тав кількасот людей з різних се­редовищ — екскурсоводів, істо­риків, представників єврейської громади, користувачів соцме­реж, — розповів Віталій. — Дізна­вався думку про кращу назву для площі Коліївщини. Серед пропозицій — площа імені Дави­да Галеї, відомого рабина, який написав молитву „Турей Загав“, тобто „Золота рожа“, на честь якої було названо у Львові си­нагогу. Друга пропозиція — пло­ща Криниці, оскільки у центрі цього громадського місця — ко­лодязь. Усе життя дільниці кру­тилося довкола води, криниця була місцем зустрічей… Утім, за результатами мого опитуван­ня, на першому місці — повер­нення до старої назви, площі Векслярської. Або підлаштува­ти назву до сучасного правопи­су — площа Вексельна. У давни­ну на площі мешкали люди, які займалися торгівлею цінними паперами, так званими вексе­лями».

На площі Коліївщини замі­нили всі мережі та комунікації, замостили нову бруківку. Ре­монт площі коштував понад три мільйони гривень, з них мільйон — кошти міської скарбниці, ре­шта — грант від Європейського Союзу.

Читайте також: «Тепер Святий Антоній стоїть на ногах» (фото)