«Повелася на сторінку в Instagram, у якої було понад 8 тисяч підписників...»
Як шахраї «обдирають» покупців через фейкові інтернет-магазини
На Львівщині кіберполіція викрила шахраїв, які обдурювали людей, перебуваючи у в’язниці. Зловмисники створили фейковий онлайн-магазин та виманювали дані банківських карток своїх наївних та довірливих клієнтів. Про це повідомив голова департаменту кіберполіції Олександр Гринчак. «У в’язницях добре налаштовані процеси. У них є навіть свої психологи, які допомагають грамотно провернути аферу і продати неіснуючий товар», — сказав пан Гринчак. Журналіст «ВЗ» вивчала ситуацію із онлайн-продажами.
У шахраїв-в'язнів, які діяли на Львівщині, був «смотрящий», який, власне, й організував злочинну схему. Гроші, отримані злочинним шляхом, зловмисники передавали саме йому. «Доглядачі у в’язниці також отримували свій відсоток, — каже кіберполіцейський. — Через телефонні дзвінки виманювали дані банківських карт, а на волі їхні посібники — „дропи“ — знімали з них гроші. На таких схемах „заробляють“ мільйони гривень. І тут постає питання про довіру правоохоронним органам: якщо громадяни звертаються у поліцію, то ми швидше затримуємо таких злочинців. Ми визначаємо номер телефону і карткові реквізити, навіть якщо це стосується криптовалюти. Чим раніше про це дізнаємося, тим менше людей потрапить на гачок злочинців, час „роботи“ зловмисників зменшується», — пояснив глава кіберполіції.
Щодо довіри… Не так давно слідчі ТУ ДБР у Львові затримали «на гарячому» 33-річного старшого інспектора та 25-річного інспектора одного з відділів в Івано-Франківській області Департаменту кіберполіції Національної поліції України. За даними слідства, правоохоронці вимагали… 150 тисяч грн від громадянина за повернення на його банківський рахунок грошових коштів у сумі 900 тисяч гривень, викрадених кібершахраями. Кіберполіцейських затримали «на гарячому» під час отримання хабара.
Юрист Богдан Хаустов каже, аби створити фейковий онлайн-магазин у тюрмі, потрібні «шкільні» знання, а щоб створити цілу мережу таких магазинів, потрібен чималий людський ресурс, уміння комунікувати та спеціалізована техніка (зокрема голосовий генератор, який змінює голос). «З тюрми це можна робити, але часто такі шахрайства здійснюються з окупованих територій та з Росії», — каже юрист.
Розкрити злочин з фейковим магазином насправді нескладно: через банк встановити рух коштів, отримати фото людини з банкомата, яка отримувала ці гроші, встановити місцезнаходження телефону зловмисника. Але зазвичай, коли людина пише заяву до поліції, отримує відповідь на кшталт «сам винен», «злочинця неможливо знайти». Правоохоронці, які працюють у цій галузі, мали б, м’яко кажучи, відповідальніше ставитися до своїх обов’язків".
Далеко не усі інтернет-магазини діють за злочинними схемами. Є провідні світові компанії, наприклад, американські, які продають одяг та взуття. Ви робите онлайн-замовлення, кур’єр приносить вам його під будинок. Ви оглядаєте і тільки тоді платите гроші за товар. А ось маловідомі фірмочки можуть зробити гарну рекламку в Інтернеті, яка постійно буде крутитися у вас перед очима, внаслідок чого наткнетеся на неякісний ширвжиток.
Моя знайома пані Ірина розповіла, їй сподобалася шкіряна жіноча сумочка. Ціна була привабливою — зі знижкою 53 відсотки. Сумка коштувала 699 грн. «Така гарненька і недорого, — каже жінка. — Передоплати не вимагали, тому вирішила купити. Якщо б просили передоплату бодай 100 грн, не купувала б. Та коли прийшла на пошту забирати, жахнулася, це була дерматинова… торба! Зовсім не та сумка, що на фото».
Потрапила на гачок шахраїв пані Анна. Жінка вирішила купити через інтернет-магазин Atrexxshop джинси. «Повелася на сторінку в Instagram, у якої було понад 8 тисяч підписників. Там були відгуки… Завжди замовляю накладною платою. Так зручніше оплачувати. (Це коли ви оплачуєте покупку лише після її фактичного отримання. — Авт.). Продавець сказала, що обов’язково потрібен завдаток 100 грн. Це мене не здивувало, бо так багато хто працює. Переказала 200 грн. Три дні обіцяли, що обов’язково відправлять джинси, а потім зникли. Зрозуміла, що це шахрайство».
Жінка припускає, що зловмисники викуповують сторінки у соцмережах з великою кількістю підписників, або, можливо, «накручують» читачів вручну… Саме на велику кількість підписників і «ведуться» довірливі покупці.
Дивний випадок трапився і з Ольгою. Дівчина розповіла журналісту «ВЗ», що взагалі нічого не продавала і не купувала через інтернет-магазини. Натомість отримала спам на телефон та у соціальні мережі. «Невідомі звинуватили мене у… шахрайстві, — каже Ольга. — Начебто я купувала дитячий візочок, і у них до мене є додаткові питання. Чоловік російською писав, що його звати Євген, і він співробітник відділу кібербезпеки у Полтавській області. Писав, що проти мене буде відкрито кримінальне провадження, вони прийдуть до мене на роботу. Всіляко намагався залякати. Я йому відписала, що „законодавство знаю, і свої права також. Жоден співробітник відділу кібербезпеки не буде спілкуватися з „підозрюваним“ у соцмережах о дев’ятій годині вечора, у п’ятницю“. Можливо, шахраї зондували, як людина поводиться у тій чи іншій стресовій ситуації… Бо грошей не вимагали. Може, тому, що я одразу різко їм відповіла».