Медведчук зробив собі ведмежу послугу
Після виграного ним суду «заборонену» книгу про дисидента Василя Стуса друкують ще більшим тиражем
Небувалого резонансу набуло у суспільстві рішення Дарницького райсуду Києва про заборону книги Вахтанга Кіпіані «Справа Василя Стуса» (тим самим було задоволено позов нардепа від «ОПЗЖ» Віктора Медведчука). Після цього вердикту українці почали масово скуповувати рештки тиражу в книгарнях і робити нові замовлення, хоча й ціна книги, яка стала бестселером, немаленька — 260 грн. Люди замовляють по кілька екземплярів, просять автора поставити автограф. Прохання надходять і з-за кордону.
Деякі інтернет-видання вже передрукували уривки з книги, яка розповідає про те, як колишній адвокат Медведчук замість захищати поета-дисидента фактично став на бік звинувачення. У багатьох містах люди на вулицях організували флешмоби: при свічках читали фрагменти книги про Стуса. В обласному Миколаєві люди не пустили Медведчука на зустріч з виборцями. Про солідарність із Кіпіані заявили моральні авторитети України, а серед них — Олег Сенцов, Ахтем Сеїтаблаєв. Сенцов сказав: найкращий спосіб підтримати Кіпіані — купити його книгу.
А у минулу середу ввечері (наступного дня після оголошеної судом першої інстанції заборони) видавництво «Віват» розпочало друкувати новий наклад книги Кіпіані. Додатковий тираж вимірюється 15 тисячами примірників. До того автор реалізував 19 900 своїх книг про Стуса. Як там каже народна приповідка: посієш вітер — пожнеш бурю!
Вахтанг Кіпіані відреагував на подію емоційно: «А тепер у студію жарт про те, що вічно можна дивитися на три речі. Про вогонь і воду ви знаєте, а третє — це друк книжки «Справа Василя Стуса».
Ніхто наразі не може заборонити друк і розповсюдження книги, в якій показано псевдоюриста Медведчука, позаяк судове рішення ще не набрало законної сили. Лише через 10 днів суддя Марія Заставенко письмово обґрунтує свій вердикт, а потім у Кіпіані буде 30 днів, щоб підготувати апеляційну скаргу. Юристи, які захищають автора, кажуть, що дійдуть аж до Європейського суду з прав людини. А там однозначно реагують на придушення вільної думки, на вияви політичної цензури.