«Наші кораблі виглядають як розбиті хати...»

21 листопада у Міжнародному морському трибуналі, що засідає у німецькому Гамбурзі, розпочалися слухання по суті у справі про захоплення Росією трьох військових кораблів України і полонення 24 наших моряків. А день перед тим Москва, побоюючись нових міжнародних санкцій через невиконання попереднього рішення згаданого суду, «зі скрипом» повернула Україні ці три кораблі.

До Очакова малі артиле­рійські бронекатери «Ні­кополь», «Бердянськ» і рейдовий буксир «Яни Капу» добиралися з Керчі не своїм ходом, а на буксирі. Не йшли, а «повзли». Бо росіяни, як ті ма­родери, вивели з ладу наші ко­раблі, «розкоротили», «випа­трали» чи не всю їхню начинку. Користуватися кораблями за­раз не можна. За оцінкою фа­хівців, щоб відновити функціо­нальність катерів, знадобиться щонайменше три місяці.

Жалюгідний стан кораблів запротоколювали військові прокурори — матеріали пере­дадуть у Міжнародний трибу­нал, щоб стягнути з росіян ком­пенсацію за таке варварство. А ще перед заходом в очаків­ський порт днища усіх трьох кораблів обстежили водолази — чи, бува, наші недруги не під­чепили якоїсь вибухівки, шпи­гунських «жучків».

Капітан 1-го рангу Сидорен­ко надіслав на ім’я командува­ча ВМС України адмірала Ігоря Воронченка рапорт про жалю­гідний стан повернутого росія­нами військового майна. Деталі цього звіту переповів колишній головний військовий прокурор Анатолій Матіос. За його сло­вами, на обох катерах відсутня вся документація, частина що­гли, американські радіостанції Harris (короткохвильова і УКХ), радіостанції Motorola, радіос­танції ICOM, станції космічно­го зв’язку IRIDIUM, радіолока­ційна станція Furuno, зняті та/ або розбиті системи розпізна­вання, озброєння (крім 30-мм артустановки) і весь боєзапас. А ще — надувний човен з двома двигунами, магнітний компас і гірокомпас, надувний пліт, вог­негасники, ліхтарі освітлення й акумулятори, розетки, аварій­ний буй, запчастини, кухонні плити, витяжки, проточні нагрі­вачі, унітази та інше. На катері «Бердянськ» так і залишилася пробита російськими снаря­дами бронерубка та машинне відділення, пошкоджений лівий двигун.

На буксирі «Яни Капу» немає радіоустаткування, докумен­тації. Розбито та розкрито всі прилади у ходовій рубці, част­ково розібрано універсаль­ну систему водяного захисту, розібрано паливну апарату­ра, немає розеток і плафонів. У машинному відділенні спеці­альним аварійним пластирем із розсувним упором задрапо­вано пробоїну, яка утворила­ся після обстрілу буксира ро­сійськими гарматами. Знято всі кабелі, частково зруйнова­но фальшборт, відсутня части­на щогли.

Зустрічати свої кораблі в Очаків прибули 17 моряків. Один з них, Андрій Ейдер, який служив на катері «Бердянськ» (і був поранений), після поба­ченого на повернутому суд­ні так описав свої враження у Фейсбуку: «Після усього пере­житого, мабуть, я не маю ні­чому дивуватися. Але… Навіть плафони із лампами вкрали… Гаразд, вкрали плиту для їжі (вона інвекторна, дорога), але навіщо плафони красти? Хоча то таке… У мене залишилася усього одна пара спідньої бі­лизни, а було там пар 20. Ото навіщо вам б/у трухани?! Ось чого не зрозумію ніколи».

Коментар для «ВЗ»

Андрій Оприско, старший матрос бронекатера «Нікополь»

Наші хлопці дуже заскучали за корабля­ми. Вони нам дорогі, бо врятували життя. Піс­ля майже річної розлуки свій бронекатер я по­бачив розграбованим. Наче якісь варвари, мародери на нього налетіли! У командира всі навігаційні екрани вирвано «з м’ясом». Зня­то двигун, кухонну плитку з камбуза, плафони, розетки, унітази у гальюні (туалеті). Розбито духовку. Вирвано вимикачі, мід­ні кабелі повирізали. «Голубой во­ришка» — це про них! Тягнули все, що тільки можна було!

Наші кораблі виглядають як розбиті хати. Але все одно приємно, що потрапили у рід­не середовище. Будемо відновлювати свої «хати»!