Мільйонер Порошенка, «кадра» Авакова і «колобки»...
У членів нової ЦВК є що й у біографіях, і у деклараціях почитати
Звільнені ще 13 вересня крісла у Центрвиборчкомі дочекалися нових власників після півмісячного простою. У призначенні «позачергової» ЦВК турборежим не спрацював. Причиною стали не традиційні торги, скільки портфелів перепаде кожній з парламентських фракцій і груп (зважаючи на вагову категорію «Слуги народу», розклад у майбутній ЦВК був прогнозованим), а коротка кадрова лава у «Зе!команди». Аби заповнити свою квоту кандидатами до Центрвиборчкому, «слугам» довелося навіть «запозиченими» кадрами скористатися.
Першим дзвіночком про те, що у «Зе!команді» сутужно з набором делегатів до ЦВК, стала прострочка з поданням президентові пропозицій від фракції. За законом, «СН», як і решта фракцій, мали надати свої списки наступного ж дня після відставки старої ЦВК. Тобто до 14 вересня. І хоча на запит Громадянської мережі «ОПОРА» на Банковій запевнили, що «Зе!фракція» у цей термін вклалася, перелік запропонованих від «СН» прізвищ оприлюднили лише 2 жовтня. Утаємниченість у «Слузі народу» пояснювали тим, що не хотіли «світити» своїх висуванців, аби не підставляти їх під пресинг. Однак вже зі списку стало зрозуміло, про що «слуги» воліли особливо не поширюватися. Серед 18 «Зе!кандидатів», котрі фігурували в оприлюдненому переліку, було аж п’ятеро «вихідців» з попередньої ЦВК, яку парламент з подачі Банкової розпустив із формулюванням «за неправомірні рішення та факти бездіяльності під час парламентських виборів». Ба більше: у списку від «СН» опинилися кадри з обойми… попереднього президента, Петра Порошенка. Як-от: Олена Гатаулліна (новообрана секретарка ЦВК) та Віталій Плукар (був обраний заступником голови ЦВК). Це колись обоє були «УДАРниками» Кличка. А потім так само дружно причалили до порошенківського берега. Плукар отримав посаду у тодішній президентській Адміністрації, де працював у Департаменті місцевого самоврядування та децентралізації і звідки за квотою «БПП» перебрався до ЦВК (попередньої каденції). Гатаулліна, судячи з даних у її декларації, працювала у партії Порошенка «Європейська Солідарність». І не «старшою, куди пошлють», а в юридичному відділі — заступником начальника.
Подейкують, що своїй появі у «Зе!збірній» Гатаулліна завдячує Олегові Діденку, який не тільки зберігся у ЦВК (з 2014 року, коли був вперше призначений до комісії за квотою «УДАРу»), а й очолив її нинішній склад («за» проголосували усі члени ЦВК). Зі спільного у цих персонажів — не лише «УДАРне» минуле, а й робота у Правничій групі «Колегіум» та прикарпатська «прописка». Олега Діденка з Франківщиною пов’язує як запис у свідоцтві про народження (народився у Снятині), так і будинок та земельна ділянка у Кутах. Облюбувала мальовничі пейзажі і Гатаулліна: в її чималенькій колекції нерухомості (задекларувала п’ять квартир у Києві, одна з яких — у співвласності) є земельна ділянка та велетенський будинок (на 606 «квадратів») у Печеніжині на Коломийщині. Майно зазначене як спільна власність.
Крім Діденка і Плукара, у списку від «Слуги народу» фігурували також троє інших «вихідців» з попередньої ЦВК — Катерина Махніцька, Ірина Єфремова та Андрій Євстігнєєв. Із них до президентського подання не потрапила лише Махніцька. Навряд чи її відсіяли першою серед «зайвих» (кандидатів 18, а «Зе!квота» — 12): все ж кадр з п’ятирічним досвідом роботи у ЦВК, та й без скандальної репутації. Залишається припускати, що проти Махніцької зіграли родинні зв’язки. Точніше — негладка біографія її чоловіка, екссвободівця, колишнього в. о. генпрокурора Олега Махніцького, який після відставки з ГПУ встиг ще й радником тодішнього президента Порошенка попрацювати.
Додатковим бонусом для Єфремової стала, вочевидь, протекція непотоплюваного міністра внутрішніх справ Арсена Авакова (Єфремова була його радницею). Той і минулого разу свою протеже пролобіював (2018-го Єфремова перебралася до ЦВК з парламентського крісла — за квотою «Народного фронту»), і цього моменту не проґавив. Тож підопічна Авакова може не хвилюватися, що доведеться скребти по «сусєках» чи виставляти на аукціон свою колекцію «великомученицьких» орденів, аби виплатити кредит за новеньку столичну квартиру. Судячи з декларації, 86-ма квадратними метрами у столиці Єфремова розжилася через три місяці роботи у попередньому Центрвиборчкомі. Вартість житла — 2,6 мільйона гривень. Не мучтеся, рахуючи, за скільки років зможете відкласти таку суму зі своєї зарплати. У членів ЦВК не ваша зарплата. Там заробляють від 220 тисяч гривень (цифри різняться залежно від розміру надбавок і премій). Ні, не на рік, за місяць. Якщо подивитися декларацію Єфремової, яку вона подала перед звільненням із попередньої ЦВК, то сума у зарплатному рядку — 2,3 мільйона гривень. Це заробіток за неповні дев’ять місяців 2019 року (у перерахунку на місяць виходить майже 267 тисяч (!) гривень).
Пан Євстігнєєв за цей же час встиг заробити у ЦВК майже два мільйони гривень. Тоді трудився як висуванець від «Батьківщини», тепер — як делегат від «Слуги народу». Хоча не факт, що зміна «етикетки» у цьому випадку не фіктивна. За конспірологічною версією, Євстігнєєв залишився креатурою «біло-сердечних». Тільки цього разу — замаскованою під кадр від «СН». Так, мовляв, «Батьківщина» отримала додатковий бонус за те, що у системі опозиційних до «Зе!команди» координат зберігає статус «ні вашим ні нашим», лавіруючи, як казав Леонід Кравчук, між крапельками.
«Маскувальна» історія була і при формуванні складу попередньої ЦВК. Тоді на Банковій змудрували схему для того, аби отримати у Центрвиборчкомі плюс одну свою людину (поза квотою) і запастися алібі проти звинувачень у «прихватизації» крісла голови комісії. Йдеться про Тетяну Сліпачук, яку офіційно делегувала до ЦВК депутатська група «Воля народу». Насправді ж ниточки від «воленародної» висуваниці вели до Адміністрації президента. Красномовними були не лише давні зв’язки Сліпачук із тодішнім заступником
Якщо «агентський» статус Євстігнєєва у новій ЦВК — лише припущення, то провал операції «Повернення нерядової Жанни» — доконаний факт. Як не намагалися у «Батьківщині» пробити місце у новій ЦВК для свого роками перевіреного кадра, не вдалося. Із двох кандидатів, яких офіційно висунула «біло-сердечна» фракція, портфель дістався не Жанні Усенко-Чорній. У ЦВК повернулася Вікторія Глущенко — тільки вже не у колишньому статусі співробітниці секретаріату, а як член комісії.
Знає «центрвиборчкомівську» кухню зсередини і висуванець від «Голосу» Андрій Гевко. Він працював помічником члена попередньої ЦВК Леонтія Шипілова (креатура «Народного фронту»). На цьогорічних парламентських виборах Гевко балотувався у списку «ГОЛОСистої» партії, але зійшов з дистанції.
Як і колега по партсписку, а тепер і по ЦВК Павло Любченко, якому дісталося 120-те місце у виборчому «потягу» Святослава Вакарчука. Не пройшовши до ВР від «Голосу», професор кафедри державного будівництва Національного юридичного університету ім. Ярослава Мудрого отримав крісло у ЦВК. Але вже від «Слуги народу». А ще у біографії пана Любченка є згадка про Радикальну партію Ляшка. Під «вилоносним» брендом професор балотувався по мажоритарці на парламентських виборах 2014 р., але мимо.
Випробовувала виборчу удачу і Олександра Кармаза — 162-й номер у списку «Слуги народу». Але замість мандата отримала пропозицію долучитися до тренерського складу у школі молодого депутата, яку після виборів організували для «Зе!новобранців» у Трускавці. Маючи досвід роботи у Головному юридичному управлінні
Не новачок у Центрвиборчкомі висуванець від «Опоплатформи — За життя» Сергій Дубовик. Цей кадр із медведчуківської обойми (починаючи з часів СДПУ (о) у свої 48 років встиг у трьох ЦВК попрацювати. За головування Сергія Ківалова був рядовим членом комісії, Ярослава Давидовича — секретарем. А у Михайла Охендовського в радниках ходив. У нинішньому ж складі Центрвиборчкому отримав крісло заступника голови.
Крім довгого послужного списку, Дубовик і небідні статки нажив. Лише нерухомості у нього з дружиною, як на шістьох: чотири квартири, два будинки, дві земельні ділянки. Й усе (крім однієї квартири у Новодністровську на Буковині) не на кудикіних горах, а у столиці.
Друга креатура «ОПЗЖ» у новій ЦВК — теж відомий персонаж. У сесійній залі Юрій Мірошниченко вже борщ із термоса сьорбав (ще й пальцями бурячок до рота підважував). Тепер зможе «перекусювати» у ЦВК. Пролетівши повз нинішню Верховну Раду (41-й номер у списку «ОПЗЖ» виявився непрохідним), «регіонал» трьох парламентських скликань і колишній представник президента Януковича у ВР приземлився у ЦВКівському кріслі.
Після депутатства освоюватиметься на новому робочому місці колишній юридичний радник «Рошену», експомічник Порошенка (в одному з попередніх парламентських скликань), співвласник ТОВ «5 КАНАЛ ТВ» Юрій Буглак. У Центрвиборчком його делегувала «Європейська Солідарність». Буглак — власник найрозкішнішої декларації серед усіх, які подали перед своїм призначенням висуванці до ЦВК. Дохід за 2018 рік — 7,3 мільйона гривень. У сімейній колекції нерухомості подружжя Буглака-Ртищевої — сім квартир, п’ять земельних ділянок і два будинки у Київській області. У гаражі — парочка LAND ROVER за 559 тис. і 1 млн 87 тис. гривень. Грошові запаси готівкою — 725 тисяч гривень, майже мільйон доларів і 120 тисяч євро. Серед задекларованих аксесуарів — колекція дорогих годинників. У переліку є Breguet Classique з корпусом із жовтого золота та ремінцем із золотими вставками. В Інтернеті такий часомір можна замовити за 23 тисячі доларів.
Кохається у люксових годинниках і «старійшина» (за віком) нинішньої ЦВК Юрій Фрицький. Тільки з декларації 62-річного висуванця від «Слуги народу» про це не дізнаєтеся — там жодного хронометра немає. Про пристрасть професора університету «Україна» стало відомо торік — із кримінальних хронік. У ЗМІ просочилася інформація про пограбування квартири Фрицького. Здобиччю «домушників» стала колекція дорогих годинників і ювелірка.
Не намагайтеся відшукати у списку новопризначених членів ЦВК висуванця від депутатської групи «За майбутнє». Жодного прізвища з цією приміткою не знайдете. Виходить, організований парламентський «гурток Коломойського» обділили? Але чому тоді його представники не підіймали ґвалт? Ба більше: так дружно голосували за наповнення нової ЦВК? Може, тому, що все ж отримали свою людину у Центрвиборчкомі, але «під прикриттям» — у складі «Зе!квоти»? Ниточки тягнуться до одного прізвища — Віталія Греня. Був членом політради «УКРОПу». А на партійному сайті можна знайти датовані ще нинішнім роком повідомлення, в яких Грень фігурує як керівник юридичного партдепартаменту.