Передплата 2025 «Добра кухня»

Родинні корені зятя Трампа тягнуться в Галичину

Але він їх чомусь не шукає…

Дональд Трамп і його зять Джаред Кушнер, корені якого в Україні. Фото із соцмереж і архіву Степана Колодницького
Дональд Трамп і його зять Джаред Кушнер, корені якого в Україні. Фото із соцмереж і архіву Степана Колодницького

Усе, що пов’язано з іменем 47-го президента США, який від 20 січня вдруге керує Америкою, викликає підвищену увагу. Певний стосунок до його родини має і тритисячне містечко Підгайці на Тернопільщині. Тут колись народився, жив і, ймовірно, помер Давид Штадтмауер, по материнській лінії дідусь зятя Дональда Трампа — 44-річного бізнесмена Джареда Кушнера (чоловіка Іванки Трамп). Про ці родинні узи, досліджуючи різні джерела, розвідав Степан Колодницький, колишній вчитель української мови, ексмер Підгайців, а нині - пенсіонер, громадський активіст, краєзнавець, член «Меморіалу», автор кількох книг про підгаєцький край.

Про українські корені зятя Трампа ми у «Високому Замку» згадували ще вісім років тому. Про них в американській пре­сі обмовлявся сам Джаред Куш­нер. А пан Степан, який про Під­гайці знає більше, ніж будь-хто, вирішив скрупульозно досліди­ти цей факт. У січні 2017-го пе­дагог-краєзнавець розповідав авторові цих рядків:

«Щойно я почув про те, що дід зятя американського пре­зидента походить з мого міста, полистав книгу Sefer Podhajce (івритом — „Місто Підгайці“). Її видали євреї-підгайчани, котрі пережили Голокост і перебрали­ся в Ізраїль та США. На одному зі знімків цього видання побачив члена сіоністського гуртка Фріду Штадтмауер, яка сфотографу­валася у 30-х роках, перед репа­тріацією. Це означає, що не всі родичі Кушнера покинули Під­гайці у вказаний ним період — 20-ті роки минулого століття (під час еміграції до США. — І. Ф.). Деякі залишалися жити тут довше…»

Пан Степан припускав, що Джаред Кушнер з його великим впливом і значними фінансовими можливостями спробує розшука­ти в українських Підгайцях моги­ли своїх предків. Але за всі ці роки ніхто з родини цього американ­ського бізнесмена так і не виявив зацікавлення до таких пошуків.

Краєзнавець Степан Колодницький біля єврейського цвинтаря у Підгайцях.
Краєзнавець Степан Колодницький біля єврейського цвинтаря у Підгайцях.

Самому ж Степану Колодницькому знайти останній при­хисток Штадтмауерів на місце­вому єврейському цвинтарі, який займає понад 1,5 гектара, не під силу. Кореспонденту «Високого Замку» пан Степан пояснив:

— 2011 року в нашому міс­ті побувала наукова експеди­ція з Єврейського університе­ту в Єрусалимі (там працює мій товариш — доктор мистецтвознавства Борис Хаймович). Вона сфотографувала кожну мацеву (надмогильний пам’ятник), яка залишилася на цвинтарі. Але на­уковцям з Ізраїлю не виділили ко­штів для того, щоб вони ці написи переклали англійською і пошири­ли у світі. Це допомогло б нащад­кам у пошуках своїх рідних.

Я розповідав делегації з Єру­салима, продовжує пан Степан, що дід Кушнера по материнській лінії походить з Підгаєць і, мож­ливо, тут похований. Бо у некро­логах, які євреї публікували про тих своїх родичів, що загинули під час війни, його не зафіксо­вано, є тільки його наступники. Очевидно, помер раніше. Але як знайти його могилу, якщо ніхто з місцевих жителів не вміє чита­ти написане на мацевах? Зали­шилося лише півтора тисячі цих поховань періоду XVII-XX сто­літь. Решту, приблизно стіль­ки ж, було знищено. Тому знайти, де саме похований Давид Штадтмауер, вкрай складно…

Ми поцікавилися у підгаєць­кого краєзнавця, хто саме зни­щив надмогильні камені на по­хованнях місцевих євреїв. Степан Гіллярович сказав:

— Десь половину мацев у Другу світову війну знищили ні­мецькі солдати, які камінь з мо­гил євреїв використовували для ремонту доріг і будівництва бліндажів. А у повоєнний час ра­дянські «визволителі» за раху­нок цих надгробних плит віднов­лювали зруйновані будинки…

Зять Трампа до Підгайців не квапиться. А от чимало спад­коємців інших місцевих жителів сюди приїжджали.

— До нас навідувалися багато інших євреїв, чиї дідо-баба ще до Першої світової війни виїха­ли звідси, — підсумовує Степан Колодницький. — Я їм допома­гав у пошуках могил їхніх роди­чів. Деяких знайшли…