Верховна Рада підтримала у першому читанні повернення кримінальної відповідальності за незаконне збагачення

За законопроект 1031 на засіданні парламенту в середу, 11 вересня, у першому читанні проголосували 316 народних депутатів, повідомляє nv.ua.

Законопроект доповнює Кримінальний кодекс статтею 368−5, яка передбачає для чиновників позбавлення волі на термін від 5 до 10 років за незаконне збагачення на суму, яка більш ніж на 12 тис. неоподатковуваних мінімумів (204 тис. грн) перевищує їхні доходи.

Також запроваджується новий механізм конфіскації незаконних активів посадовців — за рішенням суду в цивільному порядку без обвинувального вироку.

Історія питання

Статтю 368−2 про незаконне збагачення ввели в Кримінальний кодекс у 2015 році. Завдяки системі електронних декларації Національне антикорупційне бюро використовувало її для проваджень проти чиновників із сумнівними доходами.

Якщо чиновник не міг пояснити походження активів на суму понад тисячу неоподатковуваних мінімумів, тобто 960 тис. грн, то йому загрожувало позбавлення волі на термін від 2 до 10 років з конфіскацією майна.

Однак у лютому 2019 року Конституційний суд визнав цю статтю неконституційною. Судді аргументували своє рішення тим, що стаття порушує презумпцію невинуватості: замість того, щоб сторона обвинувачення доводила незаконність придбання активів, громадянин сам змушений пояснювати законність своїх доходів.

Подання до КС направили 59 народних депутатів з різних фракцій, частина з яких самі були фігурантами проваджень саме за статтею про незаконне збагачення.

Чому статтю хочуть повернули

Як сказано в пояснювальній записці до законопроекту, відсутність кримінальної відповідальності за незаконне збагачення нівелює роль системи електронного декларування в запобіганні та виявленні корупції. На їхню думку, без кримінальної відповідальності декларування може бути використано для легалізації активів, придбаних незаконним шляхом.

Також сказано, що встановлення кримінальної відповідальності за незаконне збагачення є зобов'язанням України щодо Меморандуму про взаємодію з Міжнародним валютним фондом від 22 квітня 2014 року, а також за статтею 20 Конвенції Організації Об'єднаних Націй проти корупції 2003 року, ратифікованою українським парламентом 18 жовтня 2006 року.