Два мільярди – на виборчі витрати, ще пів – у партійні каси...
Платникам податків доведеться рекордно розщедритися на держфінансування партій
Поки у Центрвиборчкомі підбивали підсумки парламентських виборів, у Нацагентстві з питань запобігання корупції (НАЗК) «партійні» гроші рахували. «Розрахункові» для політсил, котрі засідали у нинішньому парламенті. На прощання усі вони отримають свої мільйони з державного бюджету. А ті, які і до нової Верховної Ради пройшли, сидітимуть на щедрій пайці з коштів платників податків усю наступну парламентську каденцію. На додачу їм ще й витрати на виборчу кампанію з держказни компенсують. Ось тільки назвати успішним трирічний досвід державного фінансування партій в Україні язик не повертається. За цей час витрачені кошти так і не виправдали благородної мети, якою аргументували необхідність запровадження такого фінансування.
Лише уявіть: партія «Народний фронт», яка після тріумфу на виборах-2014 примудрилася розтринькати свої рейтинги до позначки «нижче плінтуса» та навіть не потикалася ні на місцеві перегони-2015, ні на цьогорічні президентські і парламентські вибори, на виході з нинішньої ВР отримає 36,4 мільйона гривень! Цікаво, на що «розпишуть» ці кошти у «НФ»? На власний політичний похорон? Чи, може, знову Україну «тролінговими» білбордами з портретом Яценюка завішають, як це було під час минулої президентської кампанії (у такий спосіб «фронтовики» поспішали «тупо» витратити залишки ще не освоєних коштів із держфінансування, аби у подальшому без дотацій не залишитися)?
36,4 мільйона гривень — лише «квартальний» транш для «Народного фронту». Річна сума, згідно з раніше оприлюдненою партійною бухгалтерією НАЗК, — 145 мільйонів гривень. На тепер вже перейменовану в «Європейську Солідарність» партію Петра Порошенка у 2019-му «розписали» 143 мільйони (за третій квартал «ЄС» отримає майже 36 мільйонів). Замикає трійку «найкоштовніших» «Самопоміч», якій, крім основного фінансування, нараховували ще й бонус за дотримання гендерних квот у списку. Вийшло майже 129 мільйонів гривень річних, із яких на виході з Верховної Ради партія-лузер отримає 32 мільйони.
На мільйон менше «відхідних» дістанеться «Опозиційному блоку» (передбачена для «ОБ» річна дотація — майже 62 мільйони гривень). Партії Ляшка перепаде 12 мільйонів за квартал (за рік — 49 мільйонів), «Батьківщині» — трохи більше як дев’ять мільйонів (37 мільйонів річних).
Загалом на держфінансування партій у 2019 році передбачили 565,7 мільйона гривень. Це рекордна сума за трирічку, відколи діють партдотації. Торік витрати склали 514 мільйонів гривень, у 2017-му — 442 мільйони, 2016-го — 391 мільйон. Ставки зростають через прив’язку до прожиткового мінімуму. Добре, хоч не до мінімальної зарплати, як це прописано у Законі «Про політичні партії». Інакше суми були б ще захмарнішими.
Хоча після цьогорічних парламентських виборів казенні витрати на партфінансування і так зашкалюватимуть. А все тому, що до коштів на статутну діяльність додасться ще й виборча компенсація партіям, котрі подолали прохідний бар’єр. Хто скільки спустив на виборчу агітацію (звісно ж, офіційно, без урахування тіньових оборотів), тому стільки і повернуть. Щоправда, витрати не повинні перевищувати дозволений законом обсяг виборчого фонду. А це — 90 тисяч «мінімалок», або ж, за нинішніми розцінками, — 376 мільйонів гривень. Тобто сумарна максимальна сума компенсації, на яку може претендувати виборча п’ятірка переможців, — майже два мільярди гривень.
Фінансування статутної діяльності партій наступного року потягне з бюджету майже 566 мільйонів гривень. 90% цієї суми розділять не лише на партії, котрі пройшли до парламенту (так було досі), а й на ті політичні сили, які набрали не менш як два відсотки голосів. Враховуючи результати парламентських перегонів, список «утриманців» розшириться зі шести до одинадцяти позицій. Крім прохідних «Слуги народу», «Опоплатформи — За життя», «Батьківщини», «ЄС» та «Голосу», гроші з держказни перепадуть також Радикальній партії Ляшка, «Силі і Честі» Смешка, «Опозиційному блоку», «Українській стратегії Гройсмана», «Партії Шарія» та «Свободі».
За підрахунками аналітиків руху «ЧЕСНО», найбільшу пайку отримає «Зе!партія» — близько 225 мільйонів гривень річних. «Двовідсотникам» же з хвоста списку перепаде від 11,5 до 12,2 мільйона гривень.
«Гендерний бонус» (а це 10% від загальної річної суми на казенне партфінансування) порівну розділять між собою лише дві партії — «ЄС» та «Голос». Надбавка щедра — 56,5 мільйона гривень на двох. У підсумку виходить, що партія Порошенка наступного року розживеться із держбюджету на 74 мільйони гривень, Вакарчука — на 62 мільйони.
Що, крім сум дотацій, змінилося із запровадженням в Україні державного фінансування партій? Істотно — нічого. Чи стали партії достатньо незалежними від грошових мішків? Ні. Та й про яке зменшення впливу олігархів на партійні структури можна взагалі говорити, поки вибори в Україні відбуваються за закритими списками?
Багато питань залишається і до якості законодавства, яке регулює питання державного партфінансування. Може, час підкоригувати ті положення, які дають можливість партіям зловживати державними коштами, тринькаючи їх на сувеніри з партсимволікою чи такі захцянки, як, скажімо, орендований «броньовик» для вождів?
Зі «зрівняйлівкою» (набрав не менш як два відсотки голосів на виборах — на тобі державне фінансування автоматом) теж щось треба робити. Бо ситуація до абсурду доходить. Як з «Партією Шарія»: відверто проросійська контора отримуватиме кошти з українського бюджету!