«Головне, щоб фінмоніторинг політично значущих осіб не перетворився на каральний орган неугодних»
Особливості закону про моніторинг фінансового стану публічних персон: плюси та мінуси
Набув чинності Закон України про фінансовий моніторинг політично значущих осіб. Його підписав президент України Володимир Зеленський, а парламент ухвалив 17 жовтня. Експерти-економісти в один голос кажуть: ухвалення закону про фінансовий моніторинг публічних осіб є важливим для співпраці з міжнародними фінансовими організаціями та однією з обов’язкових передумов вступу України в ЄС. Цей закон — про довічний статус політично значущих осіб і посилення їхнього фінансового моніторингу. Новацією закону є те, що замість трьох років після звільнення з посади топчиновники матимуть довічний статус політично значущих осіб. Згідно з документом, через 12 місяців після звільнення з посади банки та інші фінустанови мають переглянути «фінансовий ризик» політичного топа. Запроваджується обов’язок політично значущої особи повідомляти банк про те, що особа уже звільнена з посади.
Що таке фінансовий моніторинг?
Це вид фінансової розвідки та контролю фінансових операцій, пов’язаних з легалізацією (відмиванням) доходів, отриманих злочинним шляхом, фінансування тероризму, розповсюдженню зброї масового знищення… Збором інформації займається державна установа, організація фінансової розвідки або підрозділ фінансової розвідки. Агентство збирає інформацію про будь-які транзакції через банки та детальні звіти щодо виявлення підозрілої діяльності. Зазвичай звіти надають банки та інші фінустанови у рамках регуляторних вимог. Дані можуть передаватися іншим країнам через міжурядові мережі.
Голова комітету економістів України Андрій Новак розповів для «ВЗ» про плюси та мінуси ухваленого фінмоніторингу для політично значущих персон. Серед переваг: ухвалення такого закону — нормальна практика для цивілізованої країни, документ може пришвидшити процес вступу України до ЄС, НАТО.
«Закон про фінмоніторинг публічних осіб є позитивом з огляду на контроль за доходами, витратами чиновників, політиків, — каже він. — Це добре, коли йдеться про боротьбу з корупцією, нелегальними чи прихованими доходами. Чи коли йдеться про невідповідність витрат чиновників їхнім задекларованим офіційним доходам… З іншого боку, є негативний нюанс: фінмоніторинг може перерости у покроковий контроль над дільністю людини взагалі. Або прискіпливий контроль лише певних персон чи неугодних. Головне, щоб цей закон не перетворився на каральний орган, вибіркове використання проти політичних опонентів. Закон має застосовуватися до всіх однаково, незалежно від політичної належності чи належності до провладної політичної сили».
Перші сигнали закону про фінансовий моніторинг публічних осіб Андрій Новак відчув на власному досвіді. Він став головою благодійного фонду. «І банк уже запитав у мене, звідки отримую надходження, з яких джерел та куди витрачаю кошти, — каже Андрій Новак. — Щось подібне буде і для фізичних осіб, які потрапляють під дію закону. У будь-який момент банк може робити запити про джерела доходів. Якщо будуть сумнівні витрати, теж будуть запитувати про джерела доходів. Відповідно контролюючі органи на основі даних банку можуть запроваджувати слідчі дії».
Чи стосується фінансовий моніторинг фізичних осіб?
Експерт з банківських питань Віктор Гальчинський розповів у коментарі для «ВЗ», що фінансовий моніторинг — робота, яку постійно проводить банківська система для запобігання використанню банків для легалізації доходів, одержаних злочинним шляхом.
«Звичайні клієнти зазвичай не відчувають його роботи, за винятком заповнення анкети-опитувальника під час відкриття банківського рахунку, або ж необхідності регулярно оновлювати дані про себе, — наголошує Віктор. — Ця робота проводиться згідно з міжнародними стандартами та законодавством України. Пересічний клієнт банків стикається із запитаннями експерта фінансового моніторингу у випадку, якщо через свою картку проводить операції, більші за порогову суму (згідно із законодавством, це 400 тисяч гривень). Інший випадок, коли проводить розрахунки, які не відповідають його звичайним доходам, або ж отримує чи здійснює багато платежів від різних контрагентів на рахунки, що не використовуються для бізнесу. У таких випадках достатньо надати банку документи про джерела походження коштів, або переконливо підтвердити суть фінансових операцій що здійснюються».
Значно серйозніші запитання від експерта фінмоніторингу виникають у випадку взаємодії з ризиковими юрисдикціями, або компаніями чи людьми, пов’язаними з країною-агресором, — рф, білорусь. Якщо клієнт не співпрацює з банком, банк може припинити з ним ділові стосунки, а також затримати підозрілий платіж (з інформуванням про це відповідних компетентних органів). Підозрілий банківський платіж буде зупинено на три дні.
