Народні депутати та активісти можуть стати об’єктом розслідувань правоохоронних органів США

Нардеп Сергій Лещенко, який є членом команди кандидата в президенти Володимира Зеленського, голова правління Центру протидії корупції Віталій Шабунін, який також схвально відгукується про висуванця від олігарха Ігоря Коломойського, колишній перший заступник голови СБУ Віктор Трепак, а також директор національного антикорупційного бюро України Артем Ситник можуть стати фігурантами розслідувань американських правоохоронних органів.

Про це йдеться у статті видання strasty.com.ua, яка базується на публікаціях The Hill, що опублікував інтерв'ю з генеральним прокурором України Юрієм Луценком. Про це пише «Прямий».

Днями президент США Дональд Трамп заявив, що вважає завершення «російського» розслідування спеціального прокурора Роберта Мюллера гарним днем для Сполучених Штатів. «Незалежно від ваших ідеологій або ваших прихильностей, це гарний день для Америки. За словами Роберта Мюллера, жоден американець не був у змові щодо співпраці з Росією в її спробах втручатися у вибори 2016 року, і це добре», — зазначив американський лідер, пославшись на телеканал Fox news.

Раніше генеральний прокурор США Вільям Барр оприлюднив власний звіт за доповіддю спецпрокурора США Роберта Мюллера щодо підсумків майже дворічного розслідування фактів втручання Росії в президентські перегони. Зокрема, у документі сказано, що розслідування Мюллера «не знайшло фактів, що кампанія Трампа або будь-хто, пов'язаний з нею, перебував у змові чи в координації з російським урядом в рамках активності РФ щодо втручання у вибори».

Крім того, спецпрокурор встановив принаймні два епізоди грубого втручання росіян. Перший стосувався активності «Агентства інтернет-досліджень», яке поширювало дезінформацію. Другий — успішних зусиль російського уряду щодо проведення операцій комп'ютерного зламу та поширення вкрадених листів у відкритому доступі на сайті WikiLeaks. Також офіс спецпрокурора дійшов висновку, що зібрані докази «не є достатніми для того, щоби стверджувати», що президент Дональд Трамп чинив протидію правосуддю в США. А син президента США Дональд Трамп-молодший виступив за відкликання з посади посла США в Україні Марі Йованович через її критичні заяви на адресу адміністрації Трампа.

«Відбулися вкрай неприємні для українських антикорупціонерів події. По-перше, розслідування спецпрокурора Мюллера не виявило змови Трампа з Росією. А по-друге, продовжилася тенденція: колишній федеральний прокурор США Джо Дідженова заявив, що Йованович повинна бути відкликана через негативні коментарі про Трампа, які вона озвучувала українським політикам і чиновникам. А син президента США — Дональд Трамп-молодший написав у своєму Твіттері, що згоден з необхідністю звільнення Йованович, уточнивши, що блазнів серед послів повинно бути менше», — говориться у статті.

На думку автора публікації, тепер з високою часткою ймовірності Трамп повертатиме борги тим, хто домагався його імпічменту за допомогою зливу українських слідчих матеріалів влітку 2016 року. «І якщо доказів змови з Р Ф Мюллеру знайти не вдалося, то докази втручання у вибори з боку українських громадян — А. С. Ситника, В. Н. Трепака і С. А. Лещенка — лежать на поверхні. Саме вони були абсолютно офіційними джерелами інформації, яка використовувалася з метою впливу на результат виборів президента США. А звідки вони отримали цю інформацію, хто їм її передав, хто просив озвучити і що вони отримали натомість — має встановити американське слідство.

«Повністю перспективи такого розслідування, схоже, розуміє тільки екс-заступник голови СБУ Віктор Трепак. Який написав істеричний пост у стилістиці „невинний я, амбарна книга сама до мене прийшла“. Про те, що, як офіцер, він, звичайно, повинен був залишити книгу, яка в нього опинилася невідомо як, у СБУ, але як громадянин — здав її в НАБУ. А як особливо відповідальний (? питання тільки перед ким — ред.) громадянин — дав ще й інтерв'ю „Дзеркалу тижня“. Він нині у команді чоловіка головного редактора (головний редактор газети — Юлія Мостова, яка є дружиною кандидата у президенти Анатолія Степановича Гриценка — ред.). До речі, цікаво, що ні нинішній політичний бос Трепака Степанович, ні інші учасники гонки, крім Порошенка, скандал не коментують. Хочуть почекати, щоб подивитися, в чиї вітрила дути», — говориться у публікації.

Як наголошується у статті, у ході об'єктивного розслідування втручання у вибори спливе багато інших цікавих історій, пов'язаних з українським оточенням американських демократів в посольстві і поза ним. Ну, наприклад, з американським грантом в 4,4 млн. дол, який був спочатку призначений для підтримки реформи української прокуратури.

Але у 2015 році посольство США в Україні вольовим рішенням змінило список реципієнтів гранту. Ось що сьогодні про це говорять в Держдепі: «США зараз не надає ніякої допомоги ГПУ, але раніше робили спробу підтримати фундаментальну реформу сфери юстиції, у тому числі після Революції Гідності у 2014 році. Коли політична воля для справжніх реформ у кількох генпрокурорів, що змінювали один одного, виявилася недостатньою, ми скористалися нашою відповідальністю перед американськими платниками податків і перенаправили допомогу більш продуктивним проектам», — сказав спікер Держдепартаменту hill. tv 20 березня. Вважаємо, що цей коментар буде долучений до справи американських слідчих.
Що ж це за більш продуктивні проекти? Згідно з даними офіційного порталу координації міжнародної допомоги Мінекономрозвитку, реципієнтами гранту були громадська організація «Центр протидії корупції», ГПУ і Одеська обладміністрація, а бенефіціаром гранту — та ж Одеська ОДА, очолювана Саакашвілі. На ці гроші вони всі дружно повинні були підтримати реформу української юстиції. Але в ГПУ гроші не прийшли, а ось в ЦПК, за даними ГПУ — якраз так. Весна 2016 року вибухнув скандал, прокуратуру атакували чесні антикорупціонер і американське посольство. Справу спустили на гальмах, і влітку 2016 року за дорученням нещодавно призначеного Луценка вона була закрита", — пише автор статті.

Скільки зайшло у ЦПК, який працював тоді фактично як грантово-конвертаційний центр, навколо якого як навколо сонця крутились десятки планет-ФОПи (навіть сам Шабунін закрив свій ФОП тільки в 2017-м) — невідомо. Але немає нічого невідомого для американського слідства. Сам ЦПК говорив про 190 тис дол, нібито призначених для створення НАБУ, «але це тільки іній на верхівці айсбергу».

«Ну, а Трамп, швидше за все, буде поєднувати приємне з корисним і збивати свого майбутнього конкурента на вже наступних президентських виборах — Джо Байдена, який з великою часткою вірогідності мав відношення до кампанії проти Манафорта. І ну дуже глибоко інтегрованого в українське ділове життя», — говориться у публікації.

Син Байдена Хантер в 2014 році став компаньйоном колишнього міністра екології Злочевського в Burisma Holdings — однієї з найбільших приватних нафтогазовидобувних компаній України. Так ось, судячи з усього, причиною звільнення попередника Луценка Шокіна стали справи, відкриті ГПУ проти тепер вже сімейної справи Байдена. Нагадаємо, що Шокін був звільнений в ході прямого шантажу Байденом на предмет виділення / невиділення Україні фінансової допомоги в 1 млрд дол. Після відставки Шокіна одну зі справ було передано в НАБУ, і було благополучно закрито. Про що, власне, і заявив Луценко у другій частині інтерв'ю The Hill.

У липні 2016 року Луценко оцінював збитки від несплати податків бізнесом Злочевського (а значить — і Байдена) в 1 млрд грн. Але в підсумку справу перекваліфікували. І після того, як Burisma заплатила 180 млн грн податкових платежів, ГПУ в листопаді 2016- го його закрила. Але, як всі розуміють, справа може бути відкрита за нововиявленими обставинами.
Кажуть, що всі матеріали, зібрані прокуратурою по Байдену, вже знаходяться в розпорядженні американського Мін'юсту. І Байден може не тільки спіткати політична поразка, а й піти слідом за Манафортом. Оскільки, як і Пол, Джо не любив правдиво декларувати сімейні доходи в Україні. А крім того, і це теж дуже чутливо для американських платників податків, Джо виявляв, як мінімум, самоуправство в розподілі американської урядової допомоги в Україні. Самоуправство, в результаті якого ставали багатшими і щасливішими такі організації, як, наприклад, Центр протидії корупції.

Джерело