Як розподілити 130 мільярдів соціальної підтримки справедливо: у Мінсоцполітики назвали три складові

Якщо розділити суму 130 мільярдів гривень, передбачених на соціальні виплати у державному бюджеті 2019 року, на число наших співгромадян, що легально працюють і сплачують податки (а таких близько 16 мільйонів), — на кожного припаде майже по 8000 гривень. У той же час, за оцінками міжнародних експертів, в Україні щонайменше 10% соціальної допомоги виплачується неправомірно. Яким чином контролюватиметься використання коштів, котрі у вигляді податків сплачуємо всі ми, — про це розповів генеральний директор Директорату сім’ї та соціальної підтримки Міністерства соціальної політики України Віталій Музиченко.

Складова перша: правильно визначити адресата

Критерії надання соціальної підтрим­ки (у першу чергу — житлових субсидій), що діяли попередніми роками, були дуже «розмиті», і соціальну допомогу часом одержували далеко не найбідніші. Отри­мувач міг працювати неофіційно, мати тіньовий дохід, жити на «широку ногу», але декларувати низьку офіційну зарп­лату, а подекуди і повну відсутність до­ходів, і отримувати соціальну допомогу. Або члени одного подружжя могли бути зареєстровані за різними адресами й на обидві квартири одержувати субсидії. А деколи — ще і здавати одне з цих помеш­кань в оренду.

Від минулого року при призначенні субсидії почали звертати увагу не лише на офіційно задекларовані доходи, а й на реальний склад сім’ї, на те, яким помеш­канням ця сім’я володіє, які коштовні речі купує тощо.

Звичайно, усі життєві обставини не передбачиш, тому критерії постійно до­працьовуються. А індивідуальні випадки розглядають комісії при місцевих орга­нах соціального захисту. І навіть ті заяв­ники, які за формальними ознаками не мають права на допомогу, але можуть довести, що її справді потребують, під­тримку від держави у більшості випадків отримують.

Складова друга: вдосконалити механізми контролю

У середині грудня Кабінет Міністрів України створив Державну соціальну службу України, яка буде відповідати за реалізацію державної політики у сфері соціального захисту населення, захис­ту прав дітей, а також здійснювати контроль надання соціальної підтримки.

Це дасть можливість нарешті відо­кремити функції призначення соціаль­ної допомоги від контролю цього проце­су. Адже наразі парадокс нашої системи контролю полягає у тому, що той місце­вий орган, який призначає і виплачує до­помогу, — він же і контролює правомір­ність своїх дій.

Створення професійного контролюю­чого органу дасть можливість ефективно перевіряти не лише отримувачів допо­моги, а й посадових осіб, відповідальних за її надання. Також розпочнеться пере­вірка якості соціальних послуг, які нада­ються людям похилого віку, інвалідам, дітям-інвалідам у закладах соціального захисту, зокрема в інтернатах, територі­альних центрах.

Методики перевірок теж буде карди­нально змінено. У Мінсоцполітики пере­конані: перевіряти абсолютно всіх — це безглуздо і недоцільно. Майбутнє — за вибірковими перевірками, що базують­ся на так званих «профілях ризику», коли вже на етапі звернення «профіль» заяв­ника за спеціальним алгоритмом буде співставлятися з «профілями» типових порушників. У списки для перевірок по­траплятимуть лише ті, з боку яких існує ризик зловживань. А переважну біль­шість отримувачів контролюватимуть мінімально або не перевірятимуть вза­галі.

Подібні підходи вже виправдали себе в інших країнах Європи. Розробка ефек­тивних механізмів контролю при наданні соціальної допомоги наразі здійснюєть­ся у рамках проекту «Модернізація сис­теми соціальної підтримки населення України», який Мінсоцполітики впрова­джує за сприяння Світового банку.

Складова третя: контролювати спільно з громадянами

Жителі успішних країн розуміють, що бюджет соціальної підтримки — це ті самі кошти, які вони платять у вигляді подат­ків. Вони засуджують тих, хто отримує соціальні виплати незаслужено, і охо­че повідомляють органи соціального ін­спектування про порушників і шахраїв.

Більшість населення в Україні — 67,2% опитаних — також висловили негативне ставлення до тих, хто навмисне надає недостовірні дані з метою отримання до­помоги від держави, — це виявили мину­лорічні соціологічні дослідження, прове­дені за сприяння Світового банку.

Громадяни України вже отримали змогу дізнатися, кому саме за рахунок їх­ніх податків надається допомога. На ре­сурсі subsidii.ioc.gov.ua достатньо ввести адресу, щоб з’ясувати, чи отримує суб­сидію той, хто там зареєстрований. При цьому ім’я, прізвище та інші персональні дані у реєстрі не відображаються.

А повідомити про факти незаконно­го надання чи отримання субсидій, інших видів соціальної допомоги та соціаль­них послуг можна на безкоштовну «гаря­чу лінію» 0 800 50 2757 (з 9.00 до 18.00 у будні), яку за підтримки Світового бан­ку було запроваджено восени. Резуль­тати опрацювання повідомлень про порушення з боку посадових осіб та на­селення контролюються Мінсоцполітики.

Створення ефективних механізмів контролю розподілу соціальної підтрим­ки в Україні дасть можливість зеконом­лені кошти витратити на поліпшення ме­дичних та освітніх послуг, на підвищення соціальних гарантій через розподіл ін­шим категоріям населення, які справді потребують підтримки.