У центрі Львова «фонить» більше, ніж у Грибовичах

Фахівці наголошують, що, крім небезпечних речовин, сміттєзвалище підкидає людям ще одну проблему — радіацію. Однак навіть попри те, що Грибовичі називають “другим Чорнобилем”, досліджень там ніхто не проводив. Журналістка “ВЗ” поїхала та виміряла рівень радіації біля підніжжя сміттєзвалища і дізналася, де найбільше “фонить”: у центрі Львова чи у Великих Грибовичах?

Під час моєї останньої поїздки у Грибовичі до самого сміттєзвалища я так і не дійшла. Була переконана, що там стіна охорони та огорожа. Однак цього разу я була налаш­тована рішуче. Моє завдання - виміряти рівень радіа­ції безпосередньо на самому сміттє­звалищі та у селі Великі Грибовичі. Заручившись підтримкою сільського голови, я з двома експертами їду у напрямку великого смітника. Виходжу з автомобіля в жахливий сморід і бачу птахів, які вороже кружляють над сміттєзвалищем. Сільський голова Ігор Питель розповідає: “Знаю, що тут є і талій, і діоксини, але сподіваюся, що хоча б радіації не буде. Зараз тривають пошукові роботи, шукають четвертого загиблого. Якщо не знайдуть під завалами сміття, то шукатимуть в озерах (інфільтрати, туди стікають води зі сміттєзвалища. - Авт.). У 90-х сміттєзвалище горіло постійно, зараз лише тліє. Натомість МНСники кажуть, що можуть бути нові обвали, бо “тіло” сміттєзвалища дало нову тріщину. І вона за два тижні розійшлася на 2 метри та 80 метрів у дов­жину”.

Перші відчуття були трохи дивними. Здавалося, що я актриса фільму жахів. Уявіть, 40 га території завалено сміттям, якому не видно кінця-краю. На горизонті крутяться 2 трактори — тривають пошукові роботи. У мене в руці маленький радіометр.

Я приготувала посвідчення журналіста та обережно, вузенькою стежкою, пішла до підніжжя сміттєвої гори. Чомусь саме у ту мить згадала, як у школі на фізкультурі ходили по канату, тримаючи рівновагу. По обидва боки озера, води яких навіть не видно, бо все вкрито сміттям. Кожної хвилини була готова до розмови з охоронцями чи з поліцією. Але ні тих, ні інших не було. Поки озиралася навколо та дивувалася з масштабів смітника, фахівець ПП «НВПП «Спаринг-Віст Центр», торгова марка “ЕКОТЕСТ”, яка займається розробкою та виготовленням засобів радіа­ційного контролю, Володимир Петровський зробив кілька дослідів. Всі показники були значно нижчі допустимого рівня випромінювання. Екран приладу показав лише 0,06 мкЗв/год.

Тим часом сільський голова Грибовичів нервував, чекаю­чи біля авто, як новоспечений батько під пологовим будинком. Біжу його заспокоїти, кажу, що радіації немає. Дякує та поспішає на нараду сільських голів Жовківської ради. Каже, будуть обговорювати критичну ситуацію зі сміттям не лише у Грибовичах, а й в усій області. Для чистоти експерименту їду з радіометром під самісіньку сільраду. Але і тут прилад показав втішну відповідь — показники в межах норми. “Після проведення вимірювання потужності дози гамма-випромінювання я можу сказати, що загрози для місцевих немає. Немає перевищення допустимого рівня потужності дози згідно з нормами радіаційної безпеки України. Виміри не виходили за межі 0,07-0,08 мікрозіверта на годину за норми 0,3, - каже Володимир Петровський. - Варто зазначити, що на кожній території є свій природний радіаційний фон. Тому впевнено кажу, що підвищеного рівня радіації немає не лише на сміттєзвалищі, а й в однойменному селі”. Але, щоб вже спокійно повертати до Львова, пан Володимир пропонує виміряти наявність радіації у продуктах харчування. За 15 хвилин я вже стояла біля підвалу однієї з грибовицьких родин. Мені довірили кілька мішків картоплі. На результати довго чекати не довелось, наш радіометр знову показує допустимі цифри — 0,09. Активних ізотопів цезію у картоплі не виявлено. “Дякувати Богу!” - каже мені місцева бабуся вслід.

Упевнившись, що Грибовичам не грозить стати “другим Чорнобилем”, вирушаю до Львова. Але дорогою зупиняюсь біля Оперного, тут кожного дня гуляють тисячі людей. І яким же було моє здивування, коли прилад показав 0,16-0,30. Так, це в межах норми. Але вдвічі більше, ніж на сміттєзвалищі. Фахівець каже, що гранітні плити випромінюють певну кількість радіації. Але причин для хвилювання немає.

Фото автора