Діти війни: пережиті жахіття досі перед очима

Спровоковане Росією кровопролиття на сході боляче вдарило і по найбільш незахищених наших співвітчизниках— старших людях та дітях. Серед тих і тих є жертви. Ця категорія мирних громадян гине внаслідок зумисних, провокаційних дій бойовиків. Обстрілюючи житлові квартали, об'єкти соціальної сфери, мінуючи їх, терористи свідомо спричиняють жертви, хочуть дискредитувати перед світом українські сили, що беруть участь в антитерористичній операції, залякати місцеве населення…

На початку російської агресії проти України президент РФ Путін немовби підказував терористам, як їм ефективно діяти — виставляти посеред себе дітей. Мовляв, подивимося, чи будуть українські солдати стріляти. І цією «порадою» відразу скористалися «зелені чоловічки», змушуючи обманутих жінок зі своїми дітьми ставати живим щитом. Ще й платили за це. Хто приводив на пікет малолітнього сина-доньку, тому вділяли більше. Згодом бойовики викрадали десятки вихованців дитбудинків разом з їхніми вихователями і вивозили у Росію. Нічого святого…

На цьому тижні у гарячих точках було кілька трагедій за участю літніх людей і дітей. У Луганську після обстрілів «ополченців» загинуло п’ятеро пацієнтів будинку престарілих. У вівторок у селі Берестовому Артемівського району Донецької області підлітки принесли у двір міну, яку знайшли в укріпрайоні бойовиків. Стався потужний вибух, внаслідок якого постраждало дев’ятеро осіб, зокрема троє дітей. Найменшому з малюків, який випадково опинився у цьому злощасному місці, було рік і два місяці. Дехто позбувся рук, ніг, втратив зір. Для порятунку постраждалих скликали медиків зі всього району, однак трьох осіб врятувати не вдалося…

Ще одна трагедія сталася день перед тим поблизу Тореза. Бойовики обстріляли машини, в яких батьки на свій страх і ризик вивозили із небезпечної зони дітей. Російські медіа відразу розтрубіли про «нелюдяних» солдатів української армії. Але терористи самі видали себе. В одному з радіоперехоплень СБУ чути, як бойовики доповідають командирам про результати своєї «операції»:

— У районі Тореза з Яблунівки вночі вискочило чотири машини. На аварійках, без зупинки полетіли у район Петропавловського. Наші стояли там на блокпосту — відкрили вогонь… Виявилося, що це з Горлівки їхали, дітей вивозили і ще когось. Одна дитина загинула, десять поранено…

За час бойових дій з району АТО було вивезено у безпечні місця 12 тисяч дітей, понад чотири тисячі престарілих та інвалідів. Однак допомогти вдалося не всім. За словами Уповноваженого з прав людини Валерії Лутковської, у зоні АТО залишається кількасот дітей, зокрема інвалідів дитинства зі спеціалізованих інтернатів.

Навіть ті діти, які нині вже у безпеці, не чують стрілянини і вибухів, перебувають у стресовому стані. Пережиті жахіття у них досі перед очима. Психолог Іван Сторчак радить дорослим у жодному разі не залишати цих дітей наодинці з їхніми страхами. «Треба пояснювати дітям, що все це — тимчасово, що воно їх безпосередньо не стосується. Що їх, дітей, усі люблять, не дадуть скривдити. Що з цих труднощів обов’язково вони вийдуть, все буде по-іншому. У жодному разі не можна залишати дітей у колективі без відповідей на їхні тривожні запитання…».

А тим часом…

Згідно з даними дослідження, яке проводили під егідою Дитячого Фонду ООН (ЮНІСЕФ) у Донецькій області, майже 40% дітей 7−12 років та понад половина підлітків 13−18 років стали безпосередніми свідками подій, що пов’язані з вій­ною. Відповідно 14% та 13% бачили танки та іншу військову техніку, 13% та 22% бачили бої та сутички, 4% і 15% — побиття знайомих людей. 6% дітей 7−12 років та 5% підлітків 13−18 років стали свідками погроз із застосуванням зброї.