«Особливо були нажахані люди по селах, думаючи, що все — війна»

«Старайтесь не ездить в общественном транспорте. Взрывы в общественном транспорте или на вокзалах — это изюминка у ФСБ (Федеральна служба безпеки Росії. — «ВЗ»). — Прошу вас!!! Поступила информация, что готовится террористический акт — взрыв!!!». Такі повідомлення ширяться на сторінках кримчан у соцмережах. Набуло розголосу і звернення кримської правозахисниці Олександри Дворецької. Вона закликала усіх небайдужих прихистити жителів Криму, які через ситуацію в Автономії вирішили тимчасово залишити півострів. «Хтось залишається спостерігати за подіями, а хтось хотів би вберегти себе і дітей. Сценарії можуть бути різні, у тому числі і силові», — написала активістка у Facebook. Про настрої серед кримчан «ВЗ» розповіла редактор порталу krymtatar.in.ua Світлана Єрещенко.

— Чи помітна настороженість серед кримчан у зв’язку із заявами про можливі провокації?

— Побоювання є. Ширяться чутки, повідомлення через соціальні мережі. Є побоювання серед людей, що можуть бути провокації. Зокрема, з боку кримських татар. Вони, мовляв, можуть не втриматися і почнуть діяти. Кримські татари запевнили, що на такі дії не підуть. Вони закликали до спокою — не пікетувати, не піддаватися на агресію і провокації.

Вийшовши у понеділок зранку у центр Сімферополя, навіть дивно було споглядати разючу різницю з тим, що було кілька днів тому, коли центральний урядовий квартал був оточений міліцією, транспорт не їздив, стояли бойовики, люди були нажахані, ніхто туди не наближався. Зараз усе спокійно, місто зажило своїм життям.

— Що говорять кримчани про блокування військових частин у Криму російськими військовими?

— Може скластися враження, що переважна більшість кримчан схвалює це, з радістю зустрічає окупантів. Є, звісно, і таке: коли вигукують «Россия!», «Мы с вами», «Вы пришли нас защищать». Але не можна сказати, що це тотально, що весь Крим так вирішив. Є люди, які налаштовані проти. І це не лише кримськотатарське населення. У понеділок, наприклад, відбулася акція «Кримські жінки проти війни». Кримчанки самоорганізувалися і виступили із закликами до російських військових покинути Крим.

— Звучать заяви про те, що самопроголошена кримська влада намагається підкупити кримських татар посадами, фінансами, обіцянками прописати преференції для них у новій Конституції Криму.

— Скільки б не говорили про спроби підкупити кримських татар, Меджліс зайняв непохитну позицію. Він не визнає рішень, ухвалених Верховною Радою Криму, коли та була захоплена бойовиками. Не визнає новостворений уряд на чолі з Аксьоновим і не братиме участі в його формуванні.

— На своїй недільній прес-конференції спікер Константинов виглядав жалюгідно. Знервовано смикався, хамив журналістам. Складалося враження, що він — на межі зриву.

— Не вдаватимусь до особистих оцінок. Згадаю лише слова Рефата Чубарова. У день захоплення адмінбудівель у Сімферополі він сказав: ми, мовляв, до останнього намагалися домовитися з Константиновим, щоб не проводити позачергову сесію і не порушувати на ній питання щодо статусу Криму, не ухвалювати сепаратистські рішення, аби не загострювати ситуацію. Константинов, каже, не реагував, і виглядало на те, що він був змушений робити те, що робив.

— У ЗМІ, соцмережах з’являються повідомлення, що через події в Автономії більшає кримчан, які готові залишити свої домівки і шукати притулку в інших регіонах. Чи справді ширяться такі панічні настрої?

— Паніка є. Казали, що родини військовослужбовців хотіли виїхати. Але серед моїх знайомих людей, які б уже пакували валізи, немає. Я теж не збираюся нікуди їхати. Тут — моя земля. Намагаюся тримати спокій, бо вірю: міжнародне право ніхто не скасовував, міжнародні договори діють, зрештою, Україна — сама по собі сильна держава.

— На полицях магазинів паніка відбилася?

— Особливо були нажахані люди по селах, думаючи, що все — війна. У селах же інформації менше. Але й у містах люди були налякані. Почувши, що банки можуть луснути, почали забирати депозити, вишикувалися у черги до банкоматів, щоб зняти готівку. Готівка закінчувалася, а підвозити не встигали. Це посилювало паніку. У магазинах теж ажіотаж почався. Зайшовши у кілька супермаркетів, спостерігала майже спустошені прилавки з крупами. Потім трохи вляглося. Коли ж почалася окупація, проблеми з російськими військами, знову почалося. Де-не-де черги були. Зараз такої напруги не спостерігається.

— Що це за контингент — так звана кримська самооборона, яка ходить з георгіївськими стрічками і поводиться агресивно?

— На спроби поспілкуватися з ними вони заявляють, що не уповноважені говорити. До них намагаються примкнути радикально налаштовані проросійські активісти. Частина кримчан реагує на усе це схвально: молодці, мовляв, хлопці. Інша частина каже, що формування таких загонів — це незаконно: невідомо які люди беруть на себе повноваження правоохоронних органів, когось від когось охороняють. Питання: кого і від кого? Нас немає від кого охороняти. Не було ніякого конфлікту, кровопролиття, щоб у Крим увійшли якісь там «миротворці». Вже звучать думки, що плани наших сусідів тут провалилися, бо кримчани не піддалися на провокації. І не треба нам тут ніякий порядок наводити. У нас і так порядок був.