Посол поскаржився на корупцію у МЗС. А там звинуватили цього посла в інертності…

За скандалом із несподіваним «аутом» очільника МО Михайла Федорова наші громадяни якось не помітили іншої резонансної події: безпрецедентного демаршу недавно звільненого посла на Кіпрі, 44-річного Сергія Ніжинського. Від почутого з уст цього дипломата очі лізуть на лоба…

Сергій Ніжинський заявив про корупцію у МЗС, катастрофічну кадрову політику й навіть про присутність у цьому відомстві російських шпигунів. І про фізичні погрози на власну адресу та членів своєї сім'ї - через відмову виконувати незаконні вказівки з Києва. Під час засідання тимчасової слідчої комісії Верховної Ради, яку очолює нардеп Олексій Гончаренко, експосол попередив: «Якщо зі мною щось станеться, кров за мою ліквідацію буде на руках очільника МЗС Сибіги, який не захистив мою родину…»

Чим не трилер? Як це не прикро, крім гострих проблем в інших сферах нашого життя, маємо ще й очевидну управлінську кризу — дипломатичну…

Чи був «спрут»?

Послом у Кіпрі Сергій Ніжинський працював менше року. Президент Володимир Зеленський призначив його на цю посаду 21 липня 2025-го, а відкликав — 10 червня 2026-го. Підстава — начебто низька ефективність. Рідне МЗС дорікало послу в цій середноземноморській країні за доволі скромні результати роботи, за провал у просуванні національних інтересів України під час головування Кіпру в ЄС. Характеризуючи Сергія Ніжинського, глава МЗС Андрій Сибіга зазначив, що «його перебування у Республіці Кіпр характеризувалося інертністю, пасивністю та репутаційними ризиками для держави».

Проте сам експосол називає іншу версію подій, каже про помсту за відмову виконувати незаконні вказівки із МЗС.

Більше про це Сергій Ніжинський розповів перед телекамерами на засіданні Тимчасової слідчої комісії парламенту. Якщо вірити експослу, на Кіпрі він виявив справжній корупційний «спрут», злочинну організацію, яку уособлювали попередник у кріслі глави української дипломатичної місії на Кіпрі Руслан Німчинський, офіцер безпеки Ярослав Білозьоров, а також колишній кандидат у почесні консули, громадянин Кіпру Еллінас Христодулос, на призначенні якого наполягали з Києва. Останнього Ніжинський називає особою, причетною до відмивання за кордоном брудних грошей з України.

Його нібито вважали «головним обнальником Януковича». Цим корупційним оборудкам експосол Сергій Ніжинський нібито всіляко заважав, надсилав відповідну інформацію у МЗС, НАБУ, Нацполіцію. Належної реакції звідти не було. Зате була «вендета» — посол поплатився своєю посадою.

«Я вважаю, що причиною бажання МЗС призначити Христодулоса на посаду почесного консула України в Кіпрі є корупція. Це зло, яке повністю охопило МЗС», — заявив експосол.

Ніжинський стверджує, що отримував погрози від оточення Христодулоса, від державного секретаря МЗС Карасевича. Такі ж повідомлення буцімто надходили і членам його родини. Її намагалися залякати. Експосол додав і таку деталь: дружина згаданого Христодулоса, українка за походженням, займалася організацією концертів російських артистів на Кіпрі…

Ніжинський каже, що у МЗС не відреагували на те, що свого часу першого секретаря посольства Костянтина Іващенка кіпрська поліція впіймала на хабарі. За словами експосла, незаконну вигоду в сумі 10 тисяч євро дипломату передав у ресторані міністр часів Януковича Злочевський…
У липні Ніжинський з Кіпру збирався виїжджати в Україну. За його словами, по дорозі на Батьківщину люди Христодулоса готували засідку на нього, намагалися викрасти. Таку інформацію експосол начебто отримав від спецслужб Великої Британії, Нідерландів, Польщі та Італії, які задля його безпеки порадили змінити авіарейс…

Члени парламентської ТСК почули з уст колишнього посла на Кіпрі інші приголомшливі речі. Ніжинський заявив, що «МЗС повністю пронизано шпигунами росії», що «та чи інша інформація, яка заходить у МЗС, потрапляє не у ті руки і монетизується іншими людьми, іншими структурами».
Експосол дав жорстку оцінку стилю і методам роботи свого відомства. На його думку, робота у МЗС стала небезпечною, молодь із цього міністерства масово звільняється. Інша «інформація для роздумів» від пана Ніжинського: під час повномасштабної війни 90% працівників наших посольств після завершення своїх відряджень за кордон не повернулися в Україну.

Голова ТСК Олексій Гончаренко уточнив у Сергія Ніжинського: чи правда, що українським консулом на Кіпрі стала Ірина Фоміна, донька адвоката Ігоря Фоміна, який здійснює юридичний захист у суді колишнього керівника Офісу президента Андрія Єрмака? Експосол підтвердив цю інформацію. Сказав, що був проти її прийому на роботу і розповів цікаві деталі появи Фоміної у нашому дипломатичному офісі на Кіпрі. Послу нібито пропонували вибрати консула із чотирьох претендентів, переможців конкурсу. Ними були… продавець супермаркету, поліціянт, продавець меблів і юристка (професійних кандидатів комісія МЗС чомусь відхилила). Зрозуміло, що вибір мав впасти на правника. Але колишній посол усім цим чотирьом претендентам поставив нульові оцінки і попросив відповідних людей у МЗС замінити цих кандидатів у консули. Як виявилося згодом, попри висловлені застереження, у Києві зупинили вибір на Фоміній, вона уже проходить стажування на Кіпрі…

У МЗС України заперечили звинувачення на свою адресу, назвали їх вигадками, спробою Ніжинського помститися за його дострокове звільнення.

Сексуальність має значення?

Попри певні традиції, які має школа української дипломатії, нерідко представляти Україну у світах посилають випадкових людей із підмоченою репутацією, що завдає шкоди іміджеві нашої держави. За сім років правління Володимира Зеленського такі випадки були непоодинокими.
Із Вашингтона відкликано нашого посла у США Ольгу Стефанішину, до якої претензії мають антикорупційні органи. Її попередницю Оксану Маркарову, на прохання адміністрації Трампа звільнили за дипломатичну некоректність. Бо свого часу, організовуючи візит президента України на один із оборонних об'єктів США, Маркарова запросила у цю групу американських депутатів-демократів, проігнорувавши республіканців. Перед виборами глави Білого дому це було розцінено як політичну упередженість.

Маркаровій дорікали також за те, що її чоловік вів комерційну діяльність у Вашингтоні - відкрив ресторан RUTA, а вона сама активно рекламувала цей заклад на… сайті посольства.

На жаль, українськими послами часто ставали чиновники, яких вдома звільняли за провалену роботу. Сказане стосується колишньої генпрокурорки Венедіктової (посол у Швейцарії), ексміністра оборони Тарана (донедавна був послом у Словенії). Звільнений за допущене хамство (навмисно перекрутив прізвище китайського дипломата Лі Хуея) колишній секретар РНБО Данілов мав, за дорученням президента, їхати на роботу послом у Молдову. Але у Кишиневі не дали згоди на це…

Нашим послом у Болгарії було призначено Олесю Ілащук, яка не мала досвіду роботи ні у дипломатії, ні на державних посадах, зате представляла себе фахівчинею у… сексології.

А який скандал спричинила у березні цього року Надзвичайний і Повноважний посол України в Омані Ольга Селих! З’явилася на офіційному дипломатичному прийомі у цій мусульманській країні у лосинах, які виклично облягали її тіло. Це розцінили як грубе порушення етичних правил, звичаїв країни перебування…

Національна дипломатична школа ще тільки формується…

Про дипломатичні «зашквари» розмовляємо з ветераном української політики, колишнім послом України у Білорусі Романом Безсмертним.

— Як ви сприйняли скандальні заяви експосла України на Кіпрі Сергія Ніжинського про корупцію?

— Українська дипломатія, її кадри продовжують формуватися. Є маса недоліків. Але те, що я чув від експосла на Кіпрі Сергія Ніжинського, мене шокувало. Не розумію, де стільки негараздів можуть вміститися в одному посольстві…

Є такий вислів «бідні як церковні миші». Ці слова можна застосувати для характеристик наших посольств. Коли я приїхав у посольство України у Мінську, у люстрах із 12 лампочок горіла одна. Наказав вкрутити всі лампочки. Мені доводилося займатися господарськими питаннями, щоб наш офіс виглядав пристойно, працював належно.

Слухаючи експосла Ніжинського, не міг зрозуміти, у чому він побачив корупцію. Згадую свою практику. Для того, щоб провести якийсь захід у посольстві, мені доводилося залучати місцевий і український бізнес. Коли підходив День Незалежності, центр виділяв кошти на прийоми, а я думав: які люди рахували все це? Як за такі гроші можна запросити на прийом дипломатичний корпус? Ніколи з цього приводу не турбував ні міністра, ні главу уряду. Шукав бізнесменів, думав, як вирішити їхні питання… Є такі країни, в яких посол якщо кожного кварталу не піде у митницю чи податкову, в інші державні органи, то зруйнується наш імпорт-експорт. Доводилося допомагати бізнесу. За що він разом із діаспорою цілком відкрито допомагав нам у проведенні різних заходів. Майже щоп’ятниці у нас були тематичні зустрічі, прив’язані до пам’ятних дат, вечорниці, перегляди фільмів. На ці речі ніхто жодних коштів із Києва не виділяв — окрім відзначення Дня Незалежності, і то це були дуже скромні суми.

Після призначення послом маєш розуміти, що тебе відправили на безлюдний острів без необхідних засобів для діяльності. Образно кажучи, мені дали у руки штурвал і сказали: у цієї машини немає одного колеса, лише половина двигуна, баки — порожні, але ця машина має поїхати. І ти берешся за це завдання. Твоє завдання — зробити так, щоб усі побачили, що Україна — велика серйозна держава.

Навмисне розповідаю вам ці речі, бо був шокований розповіддю експосла Кіпру. Не знаю, про що той вів мову…

Пан Ніжинський зачепив тему почесних консулів. Можливо, вважає, що ці люди отримують свої звання за якимись схемами. А кому це потрібно? Де те, що називається корупцією у цій ситуації? Я її не бачу. Почесний консул жодних виконавських дій не вчинив, має представницькі функції. Це як «людина з добрими побажаннями». Витрачає кошти свого бізнесу для того, щоб влаштовувати якісь акції в інтересах нашої країни, надавати допомогу. Де тут корупційні схеми?

Думаю, у «кіпрському» випадку було явно допущено помилку з інструктажем посла. Це ще раз доводить, що робота дипломата — не для людей зі слабкими нервами.

Що могло послужити підставою для того, щоб говорити про те, що сказав експосол Кіпру? Швидше за все, відсутність професійної комунікації…

— Як має діяти наше зовнішньополітичне відомство, Банкова, щоб за кордоном Україну більше не представляли скомпрометовані особи?

— Ці речі дуже ретельно розписано у законі про дипломатичну службу. Не знаєш, як правильно чинити у складній ситуації, — роби так, як записано там. Але у роботі дипломатів є багато речей, які «несуться», не мають жодного відношення до закону. Як наслідок — потрапляємо у ситуацію, схожу до «кіпрської».

Зовнішня політика у будь-якій державі потребує національної школи. Українська дипломатія її не мала — була радянська. У минуле пішли радянські дипломати, а із національною школою ще не склалося. Це відобразилося на якості кадрів, на системі їх відбору, на кваліфікаційних вимогах.

Як у нас часом відбувається? Оголошується конкурс на призначення консулів, надходять заявки, їх розглядає комісія. Іноді вона робить суб'єктивний вибір: хтось зателефонував, хтось попросив…

Однією з проблем нашої дипломатичної служби є оплата праці. Співвідношення наших зарплат і зарплат дипломатів найменших країн виглядає як 1:10. Вистачає, щоб орендувати смокінг для дипломатичних прийомів, але про щось серйозніше не йдеться. Ви не уявляєте, в які казусні ситуації потрапляють часом українські дипломати! А що вже там говорити про наших дипломатів-жінок, які за неписаними правилами не повинні з’являтися в одному і тому ж костюмі двічі поспіль. Де їм набрати того одягу?

От дорікають Маркаровій за бізнес її чоловіка. Але я знаю, що вона тратила свої гроші на те, щоб проводити офіційні заходи у посольстві. Це ще треба подякувати їй за те, що знайшла такий варіант. Я не знайомий з пані Маркаровою, ніколи з нею не зустрічався, але кажу вам ці деталі, щоб ви зрозуміли ще один бік життя дипломатів.

Щодо самого експосла Сергія Ніжинського. Може бути, що потрапив у ситуацію, з якою не впорався, а ситуація його довела до того, що не витримав цих випробовувань. Таке теж буває.