Американський бейсбол перетнув український кордон

В Україні все більше охочих грати у бейсбол, «суто американський» вид спорту. Культивують його на наших теренах представники української діаспори у США — колишній викладач математики в вузах Нью­Йорка, а нині пенсіонер Василь Тараско і його молодший колега ­ наладчик авіалайнерів компанії «Боїнг» Роман Леськів. Бейсбол — їхнє хобі, заокеанські ентузіасти хочуть, щоб на землі своїх батьків він зажив такої ж популярності, як у Штатах. І докладають для цього величезних зусиль.

Цими днями гості з Америки вшосте провели у Кременці на Тернопільщині турнір з бейсболу серед вихованців вітчизняних шкіл­інтернатів (у червні аналогічний турнір серед учнів звичайних шкіл організували у Кіровограді). Для проведення цих змагань пан Василь і Роман збирали кошти серед діаспорян, за них придбали для українських сиріт «іменну» бейсбольну амуніцію (одна лише майка коштує приблизно 300 доларів), призи, влаштували семінари для тренерів, оплатили проживання і харчування дітей протягом чотирьох днів, роботу суддів, займалися підготовкою бейсбольного поля.

Переможцями цьогорічного турніру стали вихованці Донецької школи­інтернату. У фінальному поєдинку вони здолали господарів — своїх ровесників з Кременця. На третій позиції — школярики з міста Мізоча, що у Рівенській області. За ними фінішували сироти з Латугінського інтернату (Луганська область). Жодна з команд не залишилася без нагород (їм дарували кубки й інвентар). А кращим гравцем на цих змаганнях визнали ученицю з Луганщини Пат­рину Медведенко (по одній дівчині мали право виступати у хлопчачих командах). Для юних бейс­болістів підготували цікаву екскурсійну програму. Вони відвідали Почаївську лавру, ознайомилися з пам’ятками Кременця, побували у місцях національно­визвольних змагань. Оглянули найвідоміший спортивний об’єкт — санну трасу…

Під час своїх відвідин України Василь Тараско і Роман Леськів не могли не помітити, що школи у нас фінансують з бюджету надто скромно, зокрема інтернати. Тому багато сиріт не можуть повною мірою долучитися до занять спортом, поїхати на змагання. Попри це, благодійники з Америки не опускають рук. Готові і далі популяризувати бейсбол. Зокрема, пан Роман консультує багатьох охочих займатися цим видом спорту через електронну пошту. Каже, всі, хто виявить бажання долучитися до занять бейсболом, отримають не тільки інструкції, а й необхідний інвентар…

Схвально поставилися до добрих починань заокеанських українців і… віт­чизняні митники. Коли зі своїм об’ємним багажем бейсбольного спорядження та кубками пан Василь і Роман проходили контроль у Львівському аеропорту, тамтешні інс­пектори, побачивши пуб­лікацію про благодійників у «Високому Замку», прискорили огляд їхнього вантажу для сиріт…