У Домі Івана Франка експонують відреставрований Кобзар
Унікальність книги — двомовний переклад та реставрація Сластіона
:format(webp)/wz.lviv.ua/images/news/_cover/529283/img2010.jpeg)
До уродин Тараса Шевченка у Домі Івана Франка відкрили експозицію на честь видатного поета-провидця відреставрований Кобзар 1886 року випуску. Це виставка одного експоната. Унікальні елементи книги — двомовний переклад та тонко виконані гравюри митця Опанаса Сластіона (або Сластьона). Подивитися на книгу можна до кінця цього тижня. Сластіон використовував дорогий папір, що імітував колір слонової кості та приємним на дотик.
Цьогоріч в Україні відзначили 170-літній ювілей Опанаса Сластіона — українського художника, графіка, архітектора, поціновувача й амбасадора українського кобзарства, реформатора освітнього процесу. Він перший, хто комплексно проілюстрував поетичну спадщину Тараса Шевченка.
Книгу червоного кольору знайшли у фондах бібліотеки Музею Франка. Та прослідкувати її шлях, як вона там з’явилася не вдалося. Єдиною підказкою залишається лист Івана Франка до історика, письменника Михайла Драгоманова, в якому він згадує про «деякі книги, ілюстровані „Гайдамаки“, що їх він відправляв другу». Копію цього листа також можна побачити на виставці разом із Кобзарем.
/wz.lviv.ua/images/news/2025/03/IMG_2011.jpeg)
Завідувачка сектору книжкових фондів Дому Франка Богдана Мелих каже, що Кобзар містить в собі лише одну поему Шевченка — «Гайдамаки» і видана вона була роком раніше — 1885 року. Кобзар був виданий у російському Санкт-Петербурзі і на той час коштувала недешево — 6 карбованців.
«Поява на світ ювілейного двомовного видання поеми «Гайдамаки» та окремих творів з «Кобзаря» з ілюстраціями Опанаса Сластіона засвідчила, що українське мистецтво не лише уже існує, а й досягло високого рівня — попри цензуру, утиски і репресії імперських режимів, — каже пані Богдана для «ВЗ».