Віллу на Бортнянського позбавляють статусу памʼятки архітектури місцевого значення

У Львівському окружному адміністративному суді розглядають резонансну адміністративну справу про скасування наказу Міністерства культури та інформаційної політики України про надання віллі на вул. Бортнянського, 55, статусу пам’ятки архітектури місцевого значення. Вілла отримала цей статус та охоронний номер у 2021 року, цього року на неї зазіхають підприємці, аби узаконити… надбудову поверхів.

Вілла на вулиці Бортнянського, 55 збудована у стилі польського конструктивізму 1930-х років. Це історична пам’ятка з державним охоронним номером. У Львові почастішали випадки, коли підприємці користуються юридичними нюансами воєнного стану та скасовують у судах статус пам’ятки архітектури, який історичним будинкам надала держава… Вберегти майно міста чиновникам мерії стає дедалі складніше: під час воєнного стану заборонені перевірки служби державного будівельного контролю.

Позивачем у справі вілли на Бортнянського, 55, є львівський бізнесмен Максим Гринів. У Ратуші кажуть, бізнесмен має комерційні інтереси щодо вілли, раніше надбудував там два поверхи — третій та четвертий. І все це незаконно. А перед тим віллу внесли до об'єднання співвласників багатоквартирних будинків «Борт 55», керівником є батько позивача Олег Гринів. Свого часу через суд представники Франківської окружної прокуратури Львова вимагали від родини Гринівих демонтувати два надбудовані поверхи історичної вілли. Та демонтовувати поверхи ніхто не хоче. Схоже, цей судовий припис про демонтаж поверхів змусив родину Гринівих спробувати скасувати у суді статус пам’ятки архітектури місцевого значення, який надав Мінкульт.

«Цієї прикрої ситуації з віллою на Бортнянського могло б не бути, якби незаконне втручання у пам’ятку архітектури було вчасно виявлене і покаране, — розповів для „ВЗ“ дослідник історії львівських вілл, автор проєкту „Нетуристичний Львів“ Віктор Гальчинський. — Мені відомий як мінімум один аналогічний випадок в іншому районі міста, покарання теж немає. Цей судовий позов (про скасування наказу Мінкульту) — спроба уникнути відповідальності за нищення архітектурної пам’ятки. Нагадаю, стаття 298 Кримінального кодексу України передбачає покарання за умисне нищення, руйнування чи псування пам’яток історії та культури у вигляді штрафу до 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, або обмеження волі до трьох років».