Ніхто не хотів брати за ручку: у Львові медики допомогли маленькій дівчинці

Вікусі Волошин 6 рочків. Коли їй було 2, батьки вперше помітили, що у донечки мокріють ручки. Надто — коли хвилюється. З часом виділень на долоньках ставало все більше, а ручки висихали все рідше. Вода буквально текла — вже незалежно від емоційного стану дитини. Місцеві лікарі порадили більше позитивних емоцій та прописали спеціальний крем, який підсушує шкіру.

Через деякий час долоньки Віки вже завжди були мокрими. Ба більше — через постійну вологість на них утворювалися тріщини, рани та бородавки. Рідні дівчинки де тільки не шукали допомоги, але більшість спеціалістів розводили руками і радили навчитися жити з цим. Та жити було складно. У садочку інші діти не хотіли брати Вікусю за руку, а вихователі сварили за мокрі пластилін, папір та олівці.

«Навіть тоді, коли лунала повітряна тривога і всі спускалися до укриття, була така ситуація: усім подають руку, а Віці - ніхто», — з болем розповів тато.

Одного дня з соціальних мереж мама Вікусі дізналася, що львівські медики успішно виконали операцію дитині з такою ж проблемою, як у її донечки. Не зволікаючи, родина повезла Віку до Львова — у Дитячу Лікарню Святого Миколая.

У Львові хірурги обстежили маленьку тернополянку і підтвердили: це дійсно те саме вроджене захворювання, з яким вони вже мали справу. Називається — пальмарний гіпергідроз. Простими словами: хвороба мокрих долонь. Трапляється вона лише у 3% людей. Та причина та механізм виникнення гіпергідрозу медицині невідомі і досі. Натомість медики пояснили батькам, що, на жаль, сама ця проблема не зникне. Більше того — загостриться у підлітковому віці. Та порятунок є.

«Колись медики випадково дізналися, що у випадку перетину певних нервових корінців у грудній клітині людини, блокується робота потових залоз, які знаходяться на руках, шиї, голові та під пахвами. Саме це і допомагає нам хірургічно впоратися із хворобою мокрих долонь. Ми „блокуємо“ саме ті нервові волокна, що відповідають за потовиділення у конкретній ділянці», — пояснив Олександр Калінчук, хірург, медичний директор Дитячої Лікарні Святого Миколая.

Відтак спеціалісти взялися оперувати Віку. Під час втручання хірурги через сантиметровий розріз пересікли нервові волокна, які відповідають за стимуляцію потових залоз на ручках дитини. Операція тривала годину.

Долоньки Вікусі більше не мокріють. Вже на наступний день після операції щаслива дівчинка зліпила омріяну картину з пластиліну і подарувала її своєму лікарю-рятівнику.