Йорданська вода — цілюща й помічна

Відбувається освячення й наступного дня, на Водохре­ще. Але не тільки в храмі, а й на березі ставка, річки. Колись парубки вирізували з льоду христильницю (звісно, якщо були міцні морози), а дівчата прикрашали її засушеними квітами, сосновими чи ялино­вими гілками, кетягами кали­ни, горобини, кольоровими стрічками. Інколи — обливали червоним буряковим квасом.

Перед чистильницею (хрест та імпровізований пре­стіл) утворювалася ополонка, у яку священник занурював хрест. Після всіх відправ та об­рядів сміливці купалися тут.

Йорданську воду вважа­ли чудодійною, здатною зці­лювати душу й відновлювати людські сили. Тому віряни зберігали її впродовж року, замінюючи «стару» на «нову». Торішню розливали по полю, грядках, у саду — щоб добре родили овочі та фрукти.

Ще ж на Водохреща від хати до хати ходили дівочі гур­ти зі щедрівками, величаючи господарів і їхню родину. Вони зичили добробуту та щедрих урожаїв.

Народні прикмети:

• На Йордан вода «кипить» у водоймах — навесні буде по­вінь.
• Тонкий лід — рання весна.
• Довгі бурульки — вулики наповняться медом.
• Водохреща з морозом — холодна погода протримаєть­ся довго.
• На Йордан дощ — першої половини літа очікуйте грози.