Передплата 2024 «Добре здоров’я»

«Ми, українці, не вміємо жити у неволі. Вільними народжуємося, вільними помираємо»

12 жовтня — всеукраїнська прем'єра воєнної драми «Шлях поколінь»

12 жовтня в українських кінотеатрах стартує всеукраїнська прем'єра воєнної драми «Шлях поколінь» журналіста і режисера Михайла Ухмана. Фільм засновано на реальній історії.

Режисер фільму Михайло Ухман знає про війну не з новин чи розповідей друзів. Сам був добровольцем, воював у Мар'їнці та Пісках на Донеччині. Фільм «Шлях поколінь» знімали ще до повномасштабного вторгнення (у 2020 році) у Донецькій області лише за 20 кілометрів від тимчасово окупованого Донецька на окремих бойових позиціях наших захисників. Але він нині актуальний як ніколи.

Частина зйомок відбувалась у Києві та на Волині, де зародилася армія УПА. Власне, фільм побудований на історичних паралелях.

Події воєнної драми «Шлях поколінь» відбуваються у 2014 році. За сюжетом, молодий менеджер рекламної агенції Назар разом зі своєю дівчиною мандрує країною і розбиває намет у лісі на ночівлю. Уві сні (як на яву) до нього приходить український повстанець з минулого, який воював у цьому місці, проти різних ворогів — німців і радянської армії. Між ними відбувається непроста розмова, яка змінює світогляд хлопця. Згодом на вулиці Назар зустрічає свого однокласника, який втратив ногу на війні на Донбасі… Назар розуміє, що жити своїм теперішнім життям, де протирає штани у затишному офісі, він не може, бо в країні війна. Сумління не дозволяє хлопцю не помічати війни. І він вирішує йти на фронт, захищати країну від ворога. Як це свого часу робило не одне покоління українців… Попри те, що його дружина вагітна і зі сльозами на очах прохає його не йти на війну, він невблаганний і вже все для себе вирішив…

Це стрічка, у якій герой постає перед складним вибором у час російсько-української війни. І робить для себе правильний вибір.

У фільмі є такий кадр, де побратим запитує Назара, чому той пішов воювати, адже його ще ненароджене дитя може залишитися без батька. Назар відповів: «Нехай краще мій син росте без батька, ніж у рабстві».

Червоною стрічкою у цій воєнній драмі проходить гасло одного з героїв картини: «Ми, українці, не вміємо жити у неволі. Вільними народжуємося, вільними помираємо».

Просимо підтримати українське кіно, бо саме у таких стрічках — наша історія, яку не маємо права замовчувати. Бо саме такі фільми, як «Шлях поколінь», мають патріотичний і виховний вплив, зокрема, на молодь.

Схожі новини