У Печерському суді вважають, що справа про сумнозвісні «Харківські угоди», які наблизили війну, не викликає суспільного інтересу…
У Печерському райсуді Києва ось уже четвертий місяць (хоча мали б вкластися за декаду) не можуть розглянути клопотання Офісу Генеральної прокуратури про дозвіл на здійснення спеціального досудового розслідування щодо Костянтина Грищенка, колишнього міністра закордонних справ України в уряді Миколи Азарова
Зволікання з наданням такої згоди викликає запитання щодо правомірності дій служителів Феміди, породжує підозри про їхню упередженість…
Колаборант Грищенко готував документи, які пришвидшили російське вторгнення
Грищенко є одним з фігурантів кримінального провадження про державну зраду — через протиправну розробку і погодження у 2010 році так званих «Харківських угод», якими всупереч Конституції було продовжено термін перебування на території України Чорноморського флоту росії до 2042 року — тоді, як він повинен був забратися від нас у 2017 році.
Це у кінцевому підсумку призвело до суттєвого нарощування потужності, модернізації цієї військової бази, що згодом зіграло ключову роль у російській агресії проти України, зокрема, у захопленні Криму. З анексованого півострова, з кораблів ЧФ росія нині завдає ударів по Україні, курортний регіон країна-агресор перетворила на свій величезний військовий плацдарм. А початок цьому поклали кабальні для України угоди, що їх янукович і тодішній президент росії медведєв у квітні 2010 року підписали у Харкові…
Українці пам‘ятають масові протести проти ратифікації цих напівтаємних угод під парламентом, ганебну поведінку спікера Литвина, кулачне протистояння у сесійній залі, димові шашки, яєчні атаки, залиті клеєм пульти для голосування. Одним з організаторів, активних учасників цих протестів був незабутній Андрій Парубій. За цей спротив цьому державнику «шили» кримінал…
Чому у Печерському суді зволікають із дозволом на спецрозслідування ролі ексглави МЗС Грищенка у підготовці «Харківських угод»? Це та інше кореспондент «Високого Замку» з‘ясовував у прокурора у згаданому кримінальному провадженні, заступника начальника відділу Офісу Генпрокурора України Олександра Супруна.
Автори «Харківських угод» перебувають у міжнародному розшуку
— Справа щодо участі в укладанні цих угод колишнього президента януковича і експрем'єра Азарова вже перебуває на розгляді у Шевченківському райсуді м. Києва, — каже прокурор Олександр Супрун. — А щодо трьох інших фігурантів — ексміністра юстиції Лавриновича, ексміністра оборони Єжеля, ексміністра закордонних справ Грищенка, які розробляли технічно і безпідставно погоджували ці документи, справу ще розслідують, вона перебуває на завершальному етапі. Необхідно отримати останні дозволи суду і після цього передавати туди обвинувальний акт.
— Чому щодо цих трьох осіб потрібне спецрозслідування?
— Тому що ці особи переховуються від органів розслідування і суду. Вони перебувають у міжнародному розшуку, щодо них обрано запобіжні заходи у вигляді тримання під вартою. А оскільки їх фізично немає на території нашої держави, закон передбачає спеціальну процедуру: здійснення розгляду провадження у суді за їх відсутності (процедура in absentia), але за присутності їхніх захисників, адвокатів. Підстава для запровадження такої процедури у цій справі наявна. Щодо двох фігурантів (Лавриновича, Єжеля) суд торік надав дозвіл на таке спецрозслідування, а клопотання щодо колишнього міністра закордонних справ Грищенка перебуває на розгляді.
— Наскільки нам відомо, адвокати Грищенка заперечують проти спецрозслідування, пропонують, щоб їхній клієнт брав участь у цьому судовому засіданні дистанційно, у режимі відеоконференції…
— Це позапроцесуальний маневр сторони захисту. Чинний закон не передбачає участі особи, яка фактично переховується, яку оголошено у міжнародний розшук, у розгляді цього клопотання. Якщо особа з’являється на виклик, фізично прибуває до суду — тоді розгляд питань здійснюють за загальним порядком. Але якщо особа переховується, перебуває на території іншої держави, такі позапроцесуальні маневри, є незаконними. Їх мета, швидше за все, у тому, щоб затягнути або завадити передачі обвинувального акту до суду.
— За час, відколи було відкрито провадження щодо державної зради Єжеля, Лавриновича, Грищенка, чи хоч раз хтось з них контактував зі слідчими Генпрокуратури?
— Ні, жодного разу вони на розмові зі слідчими не були. Ці та інші особи, обвинувачені у державній зраді, перебувають поза територією нашої держави, їх оголошено у міжнародний розшук. Судячи з даних, які надають нам оперативні підрозділи, колишній президент, експрем'єр переховуються у росії.
— Чи є здогадки, де можуть переховуватися решта троє фігурантів справи про «Харківські угоди»?
— Грищенко, вірогідно, перебуває у Сполучених Штатах Америки. Інші, швидше за все, ховаються десь в Європі, не у росії.
— Чому у США, де так ревно ставляться до закону, не затримають розшукуваного Грищенка?
— З метою його місцезнаходження ми скеровували клопотання про міжнародну правову допомогу. Просимо правоохоронні органи тих держав, де, ймовірно, можуть перебувати розшукував особи, перевірити, чи є вони на території цих держав, і, якщо це підтвердиться, провести з ними відповідні процесуальні дії. Вживаємо всіх заходів. Йдеться про паралельні процедури: здійснюємо міжнародний розшук, водночас, щоб не затягувати саме провадження, закон дозволяє проводити відповідні дії за спеціальною процедурою.
— Ви кажете, що спецрозслідування щодо Єжеля і Лавриновича вже дозволено. Чому не дозволяють цієї процедури щодо Грищенка?
— Ми подали відповідне клопотання у суд ще у лютому. Закон встановлює 10 днів для розгляду такого клопотання. Однак суд чомусь не дотримується цих вимог. Наступне засідання з цього питання призначено на понеділок, 1 червня, 16 годину. Будемо сподіватися, що увага суспільства, медіа пришвидшить розгляд цього питання.
— Чим пояснює суддя Олег Соловйов затримку з розглядом цього питання?
— Він не пояснює цього.
— А чому «заштопорилося» питання з онлайн-трансляцією судових засідань у цій справі?
— На думку суду, ця справа не має такого великого суспільного резонансу, ваги, щоб здійснювати онлайн-трансляцію. Якби були відповідні клопотання від журналістів, що ця тема є важливою для суспільства, то, можливо, суд ухвалив би інше рішення. Ми переконували суд, що ця тема є актуальною.